Два Голодомори 1921-1923 років та 1932-1933 років, які були штучно створені комуністичним радянським режимом проти української нації, також зачепили Кримський півострів. У другій хвилі масового голоду українцям допомагали вижити кримські татари.
Про це розповів провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Андрій Іванець в етері "Кримського питання".
Голодомор 1921-1923 років у Криму
За його словами, у Криму немає пам'ятників жертвам масового штучного голоду 1921-1923 років, який був для півострова величезною катастрофою. Ця тема залишається поза суспільною увагою.
"Після захоплення більшовиками Криму в 1920-1921 роках був проведений підрахунок людей. В Криму проживало майже 720 тисяч людей. В результаті голоду, який виник через те, що в Криму спочатку концентрувалося аж шість радянських армій, кожна з них забирала їжу, коли виходила, то теж забирала їжу. Потім комуністична політика продрозкладкиОбов'язкова здача селянами державі за встановленими цінами "лишків" хліба та інших продуктів, непомірне завдання щодо вивезення в 1921 році 2 мільйонів продовольчого зерна та ще майже 5 мільйонів ураженого кормового зерна. Все це дуже боляче вдаряло і без того сильно постраждалій економіці Криму", — розповів Іванець.
Експерт поінформував, що результаті Голодомору цих років, за різними оцінками, загинуло 100 тисяч осіб в Криму.
"Тобто це кожен 7-8 кримчанин загинув від голоду, це страшна смерть, бо повільна. Люди втрачають своїх рідних на очах. Багато, хто втрачає людський облік. Звісно, це супроводжувалося канібалізмом, зростанням злочинності, смертністю дітей, у тому числі в дитячих будинках, в приютах, в яких приймали дітей", — зазначив Іванець.
Він наголосив, що після деокупації півострова українці мусять, зокрема, вшановувати пам'ять й тих, хто загинув від Голодомору 1921-1923 років у Криму.
Голодомор 1932-1933 років у Криму
Як повідомив експерт, для Криму політика комуністичного режиму у 1932-1933 роках була не така жорстка, як на материковій частині України. Йдеться про боротьбу з селянами та намагання підірвати спроможність українців до боротьби за свободу, подавити спротив режиму.
До Криму українці виїжджали для того, щоб обміняти цінні речі на продукцію, аби прогодувати свої родини. Частина громадян шукала на півострові роботу з цією самою метою.
"Але й в Криму не було дуже легко, особливо на півночі Криму. Ми знаємо за спогадами людей, що, наприклад, в Джанкої, з одного боку, були люди опухлі, які проривалися з материкової частини від голоду, частина з них помирала. Але голодно і в самому Джанкої, якщо вірити спогадам. Хоча це питання ще не є достатньо вивченим", — наголосив Іванець.
Він зазначив, що один із краєзнавців також розповідав, що у 1973 році було знайдено невідоме масове поховання у Джанкої. Там знайшли газету як раз 1932-1933 років.
"Також ми знаємо, що частина голодуючих перекривалася у родинах кримських татар. Кілька років тому я брав дослідницьке інтерв'ю у Мустафи Джемілєва (лідер кримськотатарського народу, народний депутат України — ред.). В його родині батько знав кілька українських слів, виявилося, що він навчився цим українським словам у чоловіка, який прийшов у часи Голодомору і просто жив у них в родині, працював і таким чином зумів врятуватися від катастрофу і злочину, який вчинив комуністичний режим", — розповів провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду.
Нагадаємо, в Україні, в четверту суботу листопада вшановують пам’ять жертв Голодомору. У минулому сторіччі українці переживали це тричі, але найстрашнішим видався період 1932-1933 років, визнаний геноцидом українського народу. Суспільне Крим розповідав, яких втрат через це зазнала Україна, у тому числі Крим.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, Viber та у Facebook
