"Людей вивозили на кладовище ще живими". Під час Голодомору у Злинці на Кіровоградщині загинули майже п'ять тисяч людей

"Людей вивозили на кладовище ще живими". Під час Голодомору у Злинці на Кіровоградщині загинули майже п'ять тисяч людей

Марафон

Майже п’ять тисяч жителів Злинки, що на Кіровоградщині, померли від голоду в 1932-33 роках. За переписом у тридцятих роках в селі жили майже 14,5 тисяч людей. За даними місцевої краєзнавиці Ольги Голованової, перепис 1937 року був знищений. Вона разом з учнями місцевої школи зібрала свідчення людей, які пережили голод.

На долю баби та діда Любові Машичевої зі Злинки випало випробування голодомором. Від них вона чула історії про штучний голод у селі.

Тоді у багатьох родинах зникали діти, батьки ходили шукати їх по хатах. В однієї жінки знайшли людські рештки.

"Там був такий погріб накритий і у ньому знайшли рештки багатьох дітей. То вона їх їла. І ще на набережній жила одна жінка. За неї всі говорили, що баба Озьорчиха своїх мертвих діток попереїдала, їла і рятувалась".
"Людей закопували у ями ще живими". Під час Голодомору у Злинці на Кіровоградщині загинули майже 5 тисяч людей
Випробування голодом випали на долю діда та баби Любові Машичевої з села Злинка. Фото: Суспільне Кропивницький

Ще одним спогадом поділилася бабуся чоловіка – Євдокія Машичева. Їй тоді було 39 років.

“При вході на кладовище були викопані великі ями. Декілька з них були вже засипані, а одна викопана. І тоді моя бабуся зупинилась і подивилась в ту яму та побачила там свою сусідку. Вона ще була жива, сиділа у кутку на трупах і показувала, щоб їй дали шматочок хліба. В іншому кутку інша сусідка була. А засипана яма ворушилася, бо там було дуже багато ще живих людей. Бабуся розказувала, що тим, які вивозили більше людей, їм давали більший пайок їжі".

Місцева краєзнавця Ольга Голованова, яка досліджувала голодомор 1932-33 років у Злинці, розповіла, щодня на кладовище відвозили не менше 20 людей.

"Ми порахували, що за сім місяців – а це взяти 210 днів та помножити на 20 – то виходить, що загинули до п'яти тисяч людей. Вони вилазили рачки зі своїх хат, їли молоду траву і від цього помирали. Збирали кісточки від абрикосів, які вродили у 1932 році, і вмирали від синильної кислоти. Навесні 1933 року сади зовсім не зацвіли, тому що діти об'їли дерева, як гусінь”.
"Людей закопували у ями ще живими". Під час Голодомору у Злинці на Кіровоградщині загинули майже 5 тисяч людей
Місцева краєзнавиця Ольга Голованова. Фото: Суспільне Кропивницький

У музеї історії села зберігаються свідчення людей, які пережили голод.

“В 33 році поліція почала фіксувати масові злочини людоїдства і канібалізму, коли їли і мертвих людей, і тварин. Люди були доведені до відчаю, втрачали свідомість, ходили як привиди. Звичайно, виживали ті сім’ї, які могли ходити на роботу в колгосп, бо там давали хоч якийсь пайок хліба чи баланди, звареної з ячменю. В цей час, коли люди голодували, на елеваторі гнило зерно".

П’ять років тому в селі встановили пам’ятник жертвам голодомору, де щорічно вшановують загиблих від голоду односельців.

На початок