Після деокупації Криму Україна фокусуватиметься на очікуваннях, правах та свободах громадян, які протягом 9 років були під впливом пропаганди російських окупантів. У першу чергу, треба буде забезпечити кримчан відчуттям безпеки.
Про це повідомив генеральний директор Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS) в Естонії Дмитро Теперік в етері проєкту “Кримське питання”.
“Треба буде працювати з такими поняттями, як гідність, як очікування свободи та повага до прав людини. Крім цього, у Криму є і залишатимуться важливими питаннями, що стосуються екології, інфраструктури, економіки і так далі. Але в когнітивній деокупації дуже важливо врахувати відчуття людей… От кажучи про виклики, звичайно, забезпечити на самому початку таке відчуття, як відчуття безпеки. Щоб у людей у Криму, у громадян України, після фізичної деокупації якнайшвидше виникло відчуття безпеки, відчуття справедливості. Відновлення відчуття справедливості - це другий дуже складний момент”, - сказав він.
Також, на думку експерта, необхідно буде відновлювати відчуття впевненості в майбутньому, а також ключеність до спільних українських процесів, відновлення країни, до процесів європейської інтеграції України у побудові нового майбутнього.
“Тобто створення таких відчуттів, як ви розумієте, дуже сильно пов'язаних з емоційним, психологічним станом людей. І всі ці комплексні заходи, які ми обговорювали і зараз будемо разом з експертними групами планувати та впроваджувати у життя, вони, звичайно, вимагають дуже ретельного підходу, координації, де на помилку залишається дуже мало простору. Вже можна зараз починати не тільки планувати, але, наприклад, готувати ті професійні кадри, які будуть займатися безпосередньо на тактичному та оперативному рівні питаннями та завданнями когнітивної деокупації”, - зазначив Теперік.
За його словами, треба буде розпочинати працювати з кримчанами одразу після фізичної деокупації півострова. Для цього необхідно вже зараз готувати кадровий резерв та комунікаційні кампанії.
“Друге, що можна робити вже зараз - це комунікаційні кампанії, які будуть, з одного боку, спрямовані на жителів Криму, які будуть говорити різним групам у Криму про те, що їх може очікувати після деокупації: якими будуть принципи деокупації, як дотримуватиметься верховенство права, яким буде перехідне правосуддя, як буде відновлюватися справедливість, які групи населення мають залишити Крим за будь-яких умов. Ми говоримо про представників окупаційної влади, хто приїхав до Криму нелегально після 2014 року, ну і так далі.
І з іншого боку, комунікація повинна бути спрямована також на всіх жителів решти України, де є різні очікування від деокупації Криму. У мешканців умовного Харкова, Львова, Дніпра та Києва, як я розумію, і експерти це теж сказали, є різні уявлення. Їх треба буде синхронізувати та гармонізувати, щоб очікування відповідали тій реальності, яка буде в Криму після деокупації. І ми говоримо про питання українізації життя в Криму”, - розповів експерт.
Теперік зауважив, що необхідно для цього ретельно спланувати перехідний період. Зокрема, перехід на українські стандарти освіти відбудеться протягом року-двох.
“Якщо ми говоримо про сферу бізнесу, економіки та включення кримських підприємців назад у ланцюжок України та Європи, щоб вони отримали доступ на ринок, це, зрозуміло, має статися протягом навіть кількох місяців. Якщо ми говоримо про вибудовування медійного середовища, незалежних ЗМІ, цілої медійної екосистеми, то, звісно, це займе більше часу, можливо, 4-5 років. Якщо ми говоримо про загальний світогляд людей, то звичайно, там процеси рухаються повільніше, і скоріш за все, там буде питання покоління, приблизно 10-15 років”, - сказав він.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, Viber та у Facebook.
