Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 30 квітня виніс рішення у справі "Абдуллаєв та інші проти Росії" та присудив по 4 тисячі євро компенсації 12 учасникам пікетів у Москві на підтримку першої Бахчисарайської групи у "справі Хізб-ут-Тахрір". Серед заявників позову — кримський політв’язень, фігурант пʼятої Бахчисарайської групи цієї справи Аметхан Умеров, який перебуває у ростовському СІЗО.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це повідомила юристка Ельвіна Семедляєва у коментарі громадській організації "Кримська солідарність" 8 травня.
Йдеться про акції кримських татар у Москві в липні 2019 року на підтримку фігурантів першої Бахчисарайської групи "справи Хізб-ут-Тахрір". Тоді російська поліція затримала сімох активістів з Червоної площі та ще 45 — з пікету біля будівлі Верховного суду РФ, склала протоколи та суди призначили їм штрафи по 10-20 тисяч рублів (3-6 тисяч грн). ЄСПЛ визнав, що Росія порушила статтю 11 Конвенції про свободу мирних зібрань.
За словами Ельвіни Семедляєвої, рішення стосується поки що 12 людей, але щодо решти 40 активістів — очікується найближчим часом. Вона наголосила, що пікети були мирними, без насильства чи загроз громадському порядку.
Попри присуджені компенсації, їхнє виконання залишається проблематичним: російське законодавство не визнає рішень ЄСПЛ після виходу з Ради Європи.
З 16 вересня 2022 року РФ перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини. Але Європейський суд підтвердив свою юрисдикцію у цій справі, оскільки події, що розглядались, підпадають під період дії зобов'язань Росії.
"Вважаю, що попри відсутність реального механізму примусу до виконання, такі рішення зберігають юридичне та політичне значення. Вони фіксують факти порушень на міжнародному рівні, формують прецедентну практику та можуть бути використані в майбутньому, у тому числі в рамках інших міжнародних процедур або за зміни політико-правової ситуації", — зазначила Семедляєва.
Вона додала, що рішення у справі "Абдуллаєв та інші проти Росії" стало "черговим прикладом зростаючого розриву між міжнародно-правовими зобов'язаннями та їх фактичним виконанням".
Нагадаємо, ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "Шукурджиєв і Кузьмін проти Росії та України" про переслідування учасників мирної акції в окупованому Криму 2015 року.
Суд визнав порушення свободи мирних зібрань з боку РФ, але постановив, що Україна не порушила своїх позитивних зобов’язань за статтею 11 Конвенції.
Що відомо про першу Бахчисарайську групу "справи Хізб ут-Тахрір"
12 травня 2016 року в Бахчисараї окупованого Криму внаслідок обшуків заарештували чотирьох кримських татар. Кухаря Ремзі Меметова, підприємця Енвера Мамутова, стоматолога Зеврі Абсеїтова і тесляра Рустема Абільтарова обвинуватили за статтею 205.5 КК РФ — "участь у діяльності терористичної організації".
24 грудня 2018 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону в РФ засудив Ремзі Меметова, Рустема Абільтарова і Зеврі Абсеїтова до 9 років ув'язнення. Енверу Мамутову дали 17 років позбавлення волі. 11 липня 2019 року Верховний суд Росії пом'якшив вирок, зменшивши термін усім чотирьом на три місяці.
18 липня 2019 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, у якій закликав Росію звільнити всіх українських політв'язнів, включно з фігурантами цієї кримінальної справи.
11 лютого 2025 року Рустем Абільтаров, Зеврі Абсеїтов і Ремзі Меметов вийшли на волю після 9 років незаконного ув’язнення в російських колоніях.
Що відомо про п'яту Бахчисарайську групу у "справі Хізб ут-Тахрір"
24 серпня 2023 року вранці окупаційні силовики провели обшуки у будинках шістьох кримських татар: Сейдамета Мустафаєва, Ельдара Якубова, Абдулмеджита Сейтумерова, Руслана Асанова, Аметхана Умерова і Ремзі Німетулаєва.
П'ятеро з них є громадськими активістами і багатодітними батьками, а в Сейтумерова нещодавно народилася дитина та є рідним братом двох політв'язнів із Бахчисарая Османа і Сейтумера Сейтумерових, заарештованих у березні 2020 року і засуджених до 17 і 14 років ув'язнення.
Усіх шістьох бахчисарайських активістів неодноразово затримували на акціях на підтримку інших арештованих кримських татар, обвинувачених у тероризмі.
Німетулаєва і Мустафаєва заарештовували на кілька діб. Якубова судили за порушення громадського порядку через масове перебування громадян та штрафували на 10 тисяч рублів. Умерова судили за цією ж статтею та за невиконання правил під час НС або загрози її виникнення. Кілька діб він провів у спецприймальнику, а також оштрафували.
У вересні 2023 року старший "слідчий з особливо важливих справ УФСБ" Віталій Власов відмовив Якубовій і дружині іншого фігуранта справи Феріді Халіловій у побаченнях із чоловіками. Дружини фігурантів п'ятої бахчисарайської групи отримали однакові відмови.
21 жовтня 2024 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону продовжив термін арешту Абдулмеджита Сейтумерова та інших фігурантів п'ятої Бахчисарайської групи у "справі Хізб ут-Тахрір" ще на два місяці, попри відсутність нових доказів.
У жовтні 2025 року російський суд продовжив арешт до 23 лютого 2026 року шістьом кримським татарам цієї групи, попри свідчення про антисанітарію та загострення хвороб у СІЗО.
Хізб ут-Тахрір — це ісламська політична партія. У Росії у 2003 році її визнали терористичною організацією, а причетних до неї почали переслідувати. Звинувачують учасників у "антиконституційній діяльності" та спробі створити так званий "всесвітній халіфат". Після окупації Криму у 2014 році окупанти поширили дію свого законодавства і на захоплений Крим. У причетності до Хізб ут-Тахрір почали звинувачувати і кримчан-мусульман, таким чином посиливши тиск на кримських татар за незгоду з окупацією півострова.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
