Перейти до основного змісту
Чубаров заявив, що попереду міжнародні протистояння навколо Криму, і правовий статус Меджлісу є "потужним аргументом"

Чубаров заявив, що попереду міжнародні протистояння навколо Криму, і правовий статус Меджлісу є "потужним аргументом"

Ексклюзивно

3 квітня президент Володимир Зеленський підписав указ про деякі питання забезпечення прав кримських татар. Він доручив уряду невідкладно забезпечити закріплення за Меджлісом правового статусу представницького органу кримськотатарського народу. Це стане "потужним аргументом" під час "жорсткого протистояння" навколо Криму на міжнародному рівні, заявив голова Меджлісу Рефат Чубаров.

У коментарі для Суспільне Крим він розповів деталі про механізми взаємодії, які передбачає закон про корінні народи України, про нові правові інструменти, нові можливості, міжнародний контекст, причини цього указу і питання складу Меджлісу.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Чубаров пояснив, що закон України про корінні народи визначає різні форми взаємодії представницького органу з державними структурами.

"Всі ці способи і форми взаємодії спрямовані на те, щоби представницький орган мав би реальну можливість представляти інтереси, проблеми корінних народів, презентувати їх і захищати їх. Захист йде шляхом, в одних випадках через отримання вільної, попередньо проінформованої згоди, тобто представницький орган дає згоду. В інших випадках це може бути через консультації з представницьким органом", — розповів він.

Голова Меджлісу наголосив, що це перший випадок в Україні, коли представницький орган корінного народу вводиться у сферу публічного права та політики. Для цього вже ухвалили два нормативно-правові акти, зокрема щодо порядку проведення консультацій.

Чубаров також зазначив, що можливими формами співпраці можуть стати меморандуми між Меджлісом та органами державної влади, наприклад, Мінкультом або Міносвіти.

Він також назвав пріоритети Меджлісу у роботі:

  • Збереження ідентичності кримськотатарського народу (етнічної, релігійної, культурної та мовної).
  • Питання статусу Криму у складі України як основне для реалізації прав кримських татар.
  • Важливість збереження автономії Криму, але не як форми самовизначення російської більшості, а як реалізація права корінного народу.

За словами очільника цього органу, правовий статус відкриває нові можливості у сфері освіти, телерадіомовлення та розвитку власних медіа.

"Закон про освіту, стаття 7 цього закону, де регулюються умови навчання мовами корінних народів… Також є певні ефективні механізми закладення закону України щодо телерадіомовлення… У законі прямо передбачено, що представницький орган може мати власні медіа, якщо не менше ніж 51% цих медіа належить представницькому органу. Ми тут отримали додатковий механізм для розширення каналів діалогу з окупованим Кримом рідною мовою. Якщо зможемо розвивати цю норму, отримаємо потужні механізми для просвітницької освітньої роботи рідною мовою, використовуючи телевізійний канал, інші інформаційні ресурси", — уточнив він.

Чубаров не пов’язує указ президента з візитом до Туреччини, але наголошує на значенні цього документу у майбутніх міжнародних переговорах.

"Ми можемо уявити, наскільки сьогодні та наскільки ще буде жорстко завтра, умовно завтра, Росія відкидатиме саму можливість, що вона має звільнити окуповані території. І навколо особливо Криму будуть дуже жорсткі протистояння на міжнародному рівні. Росія намагатиметься зорганізувати якийсь спротив, щоб вона пішла з Криму. Я це передбачаю і це абсолютно очевидно. І тому тут наявність додаткових, але дуже потужних аргументів, чому Крим має бути звільнений", — наголосив він.

Голова Меджлісу пояснив, що Росія намагатиметься виправдати окупацію через "право на самовизначення", але міжнародне право визнає право корінного народу реалізувати самовизначення в складі України.

За словами Чубарова, указ президента був потрібен, щоб простимулювати уряд, який протягом майже п’яти років уникав виконання норм закону про корінні народи:

Він повідомив, що вже провели першу нараду із членами Меджлісу, які перебувають поза межами України. Також планується внести орган до єдиного державного реєстру як суб’єкта публічного права. Питання структури органу ще вирішують.

Водночас нові вибори провести неможливо через окупацію Криму, а члени Меджлісу обираються делегатами Курултаю.

"Можна провести паралель між неможливістю проведення виборів народних депутатів України, тобто оновити склад Верховної Ради України, як не можемо провести вибори президента України під час війни. Ми тут у такій дуже схожій ситуації", — зазначив глава Меджлісу.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube

Топ дня
Вибір редакції
На початок