Після окупації Криму 2014 року Україна втратила доступ до мільйонів архівних документів — 8% національного архівного фонду. Серед них — унікальні матеріали про кримськотатарський національний рух. Частину документів вдалося евакуювати, нині їх оцифровують і планують створити Державний архів Криму.
Зокрема, історик та провідний науковий співробітник Музею Голодомору Андрій Іванець вивіз на материк копії протоколів Курултая 1917 року, які стали основою його досліджень. Архівісти наголосили, що повернення доступу до кримських архівів для України є елементом політики звільнення.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Іванець розповів Суспільному Крим про копії документів, які він знайшов перед війною в кримському архіві — протоколи засідання Курултая за грудень 2017 року. Саме вони стали основною для написання книги “Кримськотатарський національний рух у 17-20 роках”.
"Протоколи Курултая, написані кримськотатарською мовою. І, на щастя, вдалося тоді скопіювати, отримати сканкопії в головному архіві головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим і вивезти їх на материк після початку війни", — сказав він.
Історик показав й зошит із виписками з кримського архіву. До окупації півострова він багато років працював там із документами.
"У мене отакі зошити пронумеровані. Видно, що він бував в бувальцях цей зошит. І тут напис ЦГАРК — це назва центрального державного архіву АР Крим, був десь до 2002 року, бо назви мінялися. Це зошит №5. У мене є й зошит №1, в який я почав у цьому ж архіві, до речі, робити перші виписки із документів", — повідомив Іванець.
Книгу "Кримськотатарський національний рух у 17-20 роках" він писав у Києві вже після окупації Криму у 2014 році. За словами історика, тут йому бракувало документів з архівів півострова.
"Цю роботу ми до війни проводили, але вона була на початковому етапі. Завершити її без доступу до тих документів, які є в Криму, у деяких інших архівосховищах, зокрема, на території держави-окупанта — неможливо просто. Тому доступ до архівів Криму — це надзвичайно потрібно для дослідників. А для України — це теж один з елементів політики звільнення, бо перш за все, звісно, нам важливі люди, але також нам важливі й території, й історико-культурний спадок", — зауважив Іванець.
З окупацією півострова Україна втратила 8% документів національного архівного фонду. Хоч цифра й невелика, але в масштабах країни — це десятки мільйонів документів, наголосив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.
"Це документи з кінця XVIII сторіччя до наших днів. Документи Національного архівного фонду, тобто те, що має зберігатися вічно або постійно. Тобто це є певні історичні документи різних органів влади, різних інституцій часів Російської імперії, періоду Радянського Союзу. Все це було захоплено і жоден документ на той час українською державою не був евакуйований", — заявив він.
Хромов також розповів, що Росія привласнила архівні документи навіть періоду незалежності України. Таке викрадення, за його словами, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.
"Документи були привласнені Росією, навіть без експертизи цінності, тому що навіть, якщо говорити там за їхніми пропагандистськими мотивами, що це документи, які стосуються Російської імперії чи Радянського Союзу, то документи незалежної України 1991-2014 років, які стосуються лише незалежної України і цього періоду, теж були включені, як частина російської історії", — уточнив голова Державної архівної служби.
Частина документів з історії Криму на час російської окупації півостова і зараз зберігається у Києві.
Центральний державний історичний архів України у столиці зберігає документи з історії Криму з початку XVII століття і до 1919 року. Зокрема, картографічні матеріали, на яких позначена Україна та Крим, указ імператриці Катерини ІІ про приєднання Криму до Російської імперії.
Також там є справа Номана Челебіджіхана, що містить інформацію про підготовку Першого курултаю кримськотатарського народу, що тривав з
Директор архіву Ярослав Файзулін заявив, що особливу цінність становлять старовинні карти, на яких зображені Україна та Крим.
"У тому числі і карти початку середини XVII століття, відомих картографів Йоганна-Баптиста Гоманна, Тобіаса Конрада Лоттера та інших, на яких позначені українські землі й на яких позначений Крим. Грамоти, фірмани турецького султана, листування кримських ханів. Це документи Великого князівства Литовського і Речі Посполитої. По суті, це рішення судів земських, гродських, підкоморських. Багато згадок про кримчаків, ногайців, про відносини козаків із ними зустрічаються серед документів Гетьманщини", — перелічив він.
Нині українські архіви оцифровують документи, у тому числі кримські. Лише торік створили понад 21 мільйон цифрових копій. Їх можна переглянути онлайн — на сайті Держархівслужби. Там також є окрема рубрика "Архіви Криму", копії генеалогічних документів та справи репресованих. Деякі документи 2021 року передала міжнародна організація Family Search.
У Держархівслужбі зауважили, що планують створити Державний архів Криму на підконтрольній Україні території. Наповнювати його хочуть, зокрема, документами, які кримчани вивезли після окупації півострова.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
