В окупованому Криму трансгендерні люди та представники ЛГБТ-спільноти зазнають системних переслідувань і насильства. Активістка Лілія Хвилька, яка була змушена покинути півострів, розповіла Суспільне Крим, як жила під домашнім арештом, уникнула вироку окупаційного суду та виїхала до Європи.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Кримчанка та трансгендерна жінка Лілія Хвилька пригадує свій від’їзд із півострова восени 2022 року.
"Коли я виїжджала з Криму, я вже перебувала під домашнім арештом, в мене був електронний браслет на нозі", — розповіла активістка.
Браслет Лілія зрізала самостійно. Виїжджати довелося через територію Росії та Білорусі, маючи на руках лише українське свідоцтво про народження. Допомагали волонтери, яких знайшла через інтернет.
"У мене була заборона на будь-які дії, користування кореспонденцією, спілкування з друзями. Єдине, що я могла дзвонити та користуватися інтернетом", — згадує вона.
Лілія — трансгендерна жінка з Керчі. У Криму вона була змушена приховувати свою самоідентифікацію. Там її знали як Іллю Ганцевського.
"У 16 років я вже знала, що зроблю трансгендерний перехід, тому що я дівчина. Але я дуже боялася звертатися в Росії до лікарів чи комусь про це говорити", — каже вона.
Ще у 2014-му році Ліля, якій тоді було 18, брала участь у Революції гідності. Вона пам’ятає перші дні російської окупації.
"Коли прийшла російська влада, повністю зникла свобода слова. Одразу почали виїжджати або зникати українські активісти й журналісти", — каже Хвилька.
У 2022 році проти Лілії, тоді ще Іллі, окупанти порушили кримінальну справу за проукраїнські дописи у соцмережах. Наразі її судять заочно, Лілії загрожує 15 років ув'язнення. Вона намагається добитися дозволу бути присутньою на судах дистанційно.
"Проти мене відкрили справу за 207.3 статтею КК РФ — дискредитація Збройних сил Російської Федерації. Це дуже тяжкий злочин, який відносять до серії терористичних. Мені мали обирати запобіжний захід буквально наступними днями", — розповідає вона.
Чекати вироку Лілія не стала. Виїхала з Криму, адже переслідування ЛГБТ-людей на півострові ставали дедалі жорсткішими.
"У Криму після окупації всі відомі трансгендерні дівчата, як Карина Мінаєва, як Аня Дароніна, як Юля Волкова, як Саша Шаталова, залишили Керч. Так званий голова Республіки Крим Сергій Аксьонов тоді прямо сказав, що вони будуть боротися з ЛГБТ", — додає вона.
Менеджерка Центру прав людини ZMINA Ірина Юзик нагадує, що у 2023 році Верховний суд РФ визнав ЛГБТ-спільноту "екстремістською організацією".
"Це рішення фактично забороняє будь-яку діяльність і відкриває шлях до кримінального переслідування тих, хто не приховує свою ідентичність", — пояснює Ірина Юзик.
Адвокатка-правозахисниця Кароліна Палайчук додає, що на окупованих територіях зафіксовані випадки тортур, принижень і сексуального насильства проти ЛГБТ-людей.
"Взагалі, що стосується окупованих територій нашої країни , права представників ЛГБТ порушувалися зі сторони російських військових. І це було і катування, і тортури, і публічне приниження, і тілесні ушкодження, і сексуальне насильство", — розповіла вона.
Документовані свідчення людей із Херсонщини підтверджують ці факти.
"Олексій один з людей, які дали ці свідчення, розповів, що його зупинили на блокпості, перевірили телефон, побачили там відповідний контент, зразу закинули у підвал. Там його били, вдягали в червону сукню, водили на допити в червоній сукні, роздягнутого, знущалися. Йому пощастило вижити. Діана лесбійка 24 роки. Була продавчинею в магазині. Вона мала кольорове волосся, на неї звернули увагу. Прийшли з обшуками до неї додому, знайшли веселковий прапор, теж кинули до підвалу, де було ще 15 людей. Потім їх вишикували і розстрілювали навмання. Вижило лише четверо", — каже Ірина Юзик.
Правозахисники радять ЛГБТ-активістам їхати з окупованих територій, аби не наражати себе на небезпеку.
"У першу чергу треба зберегти життя й здоров’я. На жаль, українське законодавство там не діє, а захистити людей від переслідувань ми не можемо", — наголошує Кароліна Палайчук.
За даними ГО "Прожектор", щонайменше 50 осіб, які виїхали з окупованих територій, пережили тортури та насильство через свою ЛГБТ-ідентичність. Семеро постраждалих уже подали заяви до правоохоронних органів. І тринадцять людей є свідками цих злочинів.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
