Колишній політичний в’язень Андрій Коломієць, який провів 10 років за ґратами в окупованому Криму, після звільнення був примусово доставлений до депортаційного центру в Краснодарському краї РФ на майже пів року. Причиною стало протермінування українського паспорта — через ув'язнення він не мав змоги вчасно вклеїти нове фото. Попри ризики, йому вдалося повернутися до України.
Правозахисниця Ольга Скрипник зазначає, що у російських депортаційних центрах залишаються сотні українських громадян. За її словами, представники російської влади, зокрема Міноборони, тиснуть на них із вимогою отримати російське громадянство та брати участь у війні проти України. Також є випадки, коли після закінчення терміну незаконного ув'язнення політв’язням відкривають нові справи. Така ситуація вже трапилася з Дмитром Штибликовим і Геннадієм Лимешком.
Детальніше про депортаційні центри РФ, де утримують колишніх українських політбранців дізнається Суспільне Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
"Ти не на волі. Ти теж закритий, але в тебе трохи зручніші умови. Тобто якщо в тюрмі ти сидиш у камері, то тут кімнати. І з кімнати ти можеш вільно виходити. Мало того, я і так відсидів 9 років і 8 місяців у в'язниці, і виходить, із 15 січня по 6 липня цього року я відсидів в депортцентрі", — розповів Коломієць.
Колишній політв'язень пояснив, що причина — протермінований паспорт громадянина України. Через незаконне ув'язнення він не вклеїв нове фото у 25 років.
"У мене довідка про звільнення була і був документ про встановлення особи, що я є громадянином України і все інше. Ще в мене були ці рішення суду, за якими мене утримували там 90 діб, потім ще 90 діб, у депортцентрі ж не можуть мене просто так утримувати. Вони мене утримували з рішення суду", — розповів він.
Чоловікові вдалося повернутися в Україну 11 липня.
Голова Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольга Скрипник заявила, що нині достеменно невідомо, скільки ще українських громадян перебуває в таких центрах. Але це точно кілька сотень.
"Поки люди перебувають в депортаційному центрі, Росія продовжує тиск на цих людей. Наприклад, ми фіксували, коли приходили представники [російської влади] і Міноборони, тиснули на людей, щоб вони, наприклад, брали громадянство Росії й відповідно далі йшли воювати на боці Росії", — зазначила правозахисниця.
Скрипник наголосила, що через відсутність дипломатичних відносин з РФ, громадян України примусово відправляють в депортцентри. Вона радить політбранцям напередодні звільнення через родичів та адвокатів звертатися до українських органів влади по допомогу.
"Люди звертаються до волонтерів, щоб отримати якусь мінімальну допомогу, плюс до російських адвокатів, щоб оскаржувати рішення, що людину помістили в депортаційний центр. [Можна] звернутися до Офісу омбудсмана України, тому що вони безпосередньо відповідають за таких людей, також до правозахисних організацій, до Міністерства закордонних справ і до всіх органів України, до кого можна", — уточнила голова КПГ.
Також правозахисниця радить звернутися в українські консульства, які є на території третіх країн, щоби там політбранцям оформили посвідчення особи на повернення в Україну. Зокрема, це може бути консульство України у Грузії, оскільки зазвичай на кордоні з цієї країною вивозять громадян України.
Скрипник розповіла, які документи можуть бути підставою для видачі такої посвідки:
"Все, що має людина хоча б на руках. Зазвичай це і є якраз той самий паспорт, який Росія вважає протермінованим, не визнає. Але для наших органів це все одно документ. Тому в ідеальному випадку — це все ж таки паспорт громадянина України, навіть якщо там вчасно не вклеєна фотокартка. [Ще] ідентифікаційний податковий номер, свідоцтво [про народження] тощо.
На запит Суспільного в офісі Уповноваженого Верховної ради з прав людини відповіли, що оформити посвідчення особи для повернення в Україну можна без присутності політбранця. Для цього родичі мають звернутися до Державної міграційної служби України.
Водночас Скрипник радить заздалегідь отримати рішення комісії про встановлення факту позбавлення волі внаслідок російської агресії.
"Якщо ви маєте рішення комісії, то ви пишете відповідну заяву до Національного інформаційного бюро і вони потім заявнику, — наприклад, це зазвичай рідні, дружина або батьки, — потім направляється ця виписка, яка є цим документом. Це важливо і для оформлення документів, і потім для того, щоб повернутися на територію України", — заявила голова КПГ.
Крім того, Андрій Коломієць каже, якщо бранця довго утримуватимуть у депортаційному центрі, є ризик, що окупанти відкриють на нього нову справу.
"Якщо ти вийдеш на волю, на волі тебе можуть спіймати спецслужби і додати ще термін, просто там щось підкинути, як це мені було. Від начальника мені підкинули дикоростучу цю траву і наркотичну. І мене за це закрили, а потім мені додали вже за Майдан. Так само може бути іншому комусь. Тому я не намагався з цього депортцентру вийти, тому що я знав, що мене можуть посадити ще", — пояснив колишній політбранець.
Скрипник додає, що такі випадки з політично ув'язненими вже фіксували правозахисники. Зокрема, Геннадій Лимешко після 8 років незаконного ув'язнення в Росії опинився у центрі утримання іноземних громадян. Його подальша доля залишається невідомою.
"Скоріш за все, він перебуває в СІЗО, але це означає, що значить це нова кримінальна справа.Ситуація була з Дмитром Штибликовим, у якого так само наближався термін звільнення, він відбув незаконний [термін у] 6 років. Проти нього порушили одразу нову справу і дали 20 років", — повідомила правозахисниця.
Цьогоріч у вересні закінчується термін ув'язнення ще в одного політичного бранця Кремля — Валентина Вигівського. Він відбуває 11 років за сфабрикованою справою про "шпигунство". Його родина побоюється, що після завершення незаконного терміну чоловік теж не зможе повернутися в Україну.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
