Правозахисники та колишня політбранка Леніє Умерова розповіли Суспільному Крим, навіщо окупанти утримують жителів Криму у статусі інкомунікадо — не визнають факту їхнього затримання і не висувають жодних обвинувачень, а також що робити родичам зниклих кримчан.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Сідамет Сітмеметов зник безвісти у Сімферополі 4 червня. На третій день, 6 червня, він вийшов на зв'язок зі своєю родиною. Хлопець зазначив, що наразі його свобода обмежена.
Подружжя із Севастополя Олега і Наталю затримали у квітні посеред дня, а їхню дитину — відправили до притулку. Правозахисникам же стало відомо про викрадення у червні. Це лише кілька прикладів зникнення кримчан за останній час.
"Чому ось дитину вони в притулок помістили, а при тому не надають повну інформацію близьким? Чому затримані мати і тато? Тут дійсно, якщо ви вже затримали, якщо є звинувачення з вашого боку щодо них, хоча б проінформуйте близьких. Отак і відбувається це в Криму. Це вже не вперше", — зазначив у коментарі Суспільному Крим голова правління Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Ескендер Барієв.
Ці люди перебувають у статусі інкомунікадо. Це означає, що окупанти не визнають факту їхнього затримання, не повідомляють, де вони перебувають, і не висувають обвинувачень. У Криму є навіть спеціальні місця утримання людей зі статусом інкомунікадо, розповідає менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.
"Вони перебувають в інкомунікадо саме на території Криму. Тобто це СІЗОСлідчий ізолятор-1 і СІЗО-2. Це незаконне утримання, тому що окупаційна влада не висуває жодних звинувачень цій людині. Тобто ми не знаємо, в якому людина стані, що з нею взагалі відбувалося, хто конкретно її затримував, що з нею відбувалося після затримання, чи був факт катувань", — пояснила Нестеренко.
Часом єдине джерело інформації про таких затриманих — це колишні бранці, які бачили їх у полоні. Так, колишня політув’язнена кримська татарка Леніє Умерова розповіла Суспільному Крим про дівчину, яку утримували в Москві.
"Росіяни її катували декілька діб, тримали до цього декілька місяців у в'язниці. А потім в якийсь ранок вони її викликали, надягнули маску на обличчя, дали текст, в якому вона має зізнатися в якомусь там підриві чогось. Хоча людина активною волонтерською діяльністю насправді займалася. І росіяни, фізично і психологічно зламавши, змусили її зізнатися в тих чи інших злочинах", — зазначила Умерова.
Загалом у статусі інкомунікадо Росія утримує зо 300 бранців, каже Вікторія Нестеренко. Раніше до Криму звозили також українців незаконно затриманих на новоокупованих територіях. Але тенденція цього року: більшість — це зниклі кримчани.
Голова "Об'єднання родичів політв'язнів Кремля" Ігор Котелянець переконаний — окупанти утримують цивільних, аби приховати свої злочини.
"Згідно із міжнародним гуманітарним правом, утримання цивільних, незаконні затримання цивільних, — вони ж їх затримують просто тому, що вони думають, що ці цивільні щось можуть знати, або можуть бути нелояльними, або їх допитують, катують, — це все злочин. Чи хочуть росіяни фіксувати десь вчинення свого ж злочину? Ні, не хочуть. Тому відповідно більшість отримують інкомунікадо. В умовах інкомунікадо людина ніяк не захищена, немає ніякого зв'язку зі зовнішнім світом", — наголосив Котелянець.
За словами менеджерки проєктів ZMINA, за час перебування в ізоляції російські силовики фабрикують справи — підробляють докази, залучають фейкових свідків, готують звинувачення. Процес може тривати місяцями або роками.
"Тут насправді важко сказати, тому що іноді ми не розуміємо цю логіку окупаційної влади, але очевидно, що протягом цього часу, коли вони отримують людину, вони фабрикують справу проти цієї людини. Тому мені здається, що все залежить від того, наскільки вони тиснуть на людину, щоб вона в чомусь зізналася або підписала якісь документи. Або ж наскільки швидко вони можуть сфабрикувати ось цю справу — підробити якісь докази, знайти якихось анонімних свідків фейкових, щоб вже людині можна було висунути якісь обвинувачення і відкрити кримінальну справу", — пояснила Нестеренко.
Тиск чинять також і на родичів затриманих. За словами Ескендера Барієва, деякі сім’ї замовчують факт викрадення через страх за життя близьких.
"От зовсім нещодавно була ситуація, коли на початку червня зник Сідамет Сітмеметов. І дійсно, ми почали всі шукати його. Він знайшовся, він перебуває у СІЗО. Деталі й про це все близькі побоюються говорити. Я думаю, що їх просто залякали, і тому вони не хочуть про все це говорити і сподіваються на те, що, можливо, його відпустять", — розповів голова КРЦ.
Правозахисники радять рідним зниклих першочергово звертатись до українських державних структур, зокрема, поліції, Генеральної прокуратури, СБУ.
Водночас Ігор Котелянець наголошує: через велику кількість інституцій родичі просять створити єдиний координаційний центр — "єдине вікно" для надання інформації про викрадених та правової допомоги.
"Коли людина прийде, їй все розкажуть і нададуть супровід. На жаль, зараз цього немає, тому до кожного з перелічених органів дуже важливо звернутися, тому що кожен займається чимось своїм. Національне інформаційне бюро фіксує і зводить списки. Об'єднаний центр СБУ координує звільнення військовополонених. І він, маючи цю інформацію, вже в рамках своєї роботи може здійснити моніторингові дії й дізнатися, чи начислиться десь ця людина у військовополонених", — зауважив Котелянець.
Єдиний спосіб знайти бранців у статусі інкомунікадо, на думку правозахисників, — фіксувати кожен випадок викрадення, інформувати державні органи та публічно розголошувати факти затримань.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
