Кримськотатарська громада на материку підтримує автономію після деокупації — дослідження

В Україні провели соціологічне дослідження щодо стану кримськотатарської громади на материковій частині України. Більшість опитаних підтримує ідею створення національно-територіальної автономії Криму як "кримськотатарської автономії" у складі України. Нині єдність кримських татар зберігається, однак чим тривалішою є окупація півострова, тим більше ризиків нашаровується, вважають його автори.

Журналісти Суспільне Крим побували на презентації дослідження.

Найбільші громади кримських татар наразі зосереджені у Києві, Львові, Одесі, Вінниці й Рівному, розповіли автори проєкту. Саме дослідження тривало з 8 лютого до 25 травня 2025 року. Було проведено 14 очних інтерв’ю та 59 онлайн.

Основні висновки, до яких прийшли автори дослідження:

Кримськотатарська громада на материковій Україні сприймає себе як невіддільну частину єдиного кримськотатарського народу. Її ідентичність ґрунтується на глибокому зв’язку з Кримом, традиційною релігією, мовою (навіть у вигляді пасивного знання або як мови предків), спільною історичною долею та культурною спадщиною.
Кримськотатарська громада на материковій частині України перебуває у стані транзиту та невизначеності, що суттєво уповільнює її сталий розвиток. Серед головних чинників цього стану: війна, окупація Криму, статус ВПО для великої частини народу, а також відсутність чіткої довгострокової стратегії національного розвитку.
Єдність кримських татар, попри географічний поділ між Кримом і материковою частиною України наразі зберігається. Однак за умов тривалої окупації та відсутності системної внутрішньої роботи з підтримки зв’язків, у майбутньому може посилитись відчуження та нерозуміння між цими частинами народу.
Більшість опитаних підтримує ідею створення національно-територіальної автономії Криму як "кримськотатарської автономії" у складі України. Очікується, що автономія стане не лише механізмом відновлення справедливості після звільнення Криму, а й інструментом розвитку народу вже зараз. Водночас навіть серед прихильників цієї моделі існує недостатнє розуміння її конкретних засад, функціонування та юридичних рамок, що вказує на потребу у відкритій просвітницькій дискусії.

Що стосується Меджлісу кримськотатарського народу, то за висновками дослідників, він залишається впізнаваним і авторитетним представницьким органом, однак його сприйняття серед громади дедалі більше рутинізується. Частина опитаних вважає, що інституція потребує оновлення та адаптації до нових реалій. З цим погодився його глава Рефат Чубаров, однак закликав допомогти з пропозиціями.

"Частина опитаних вважає, що інституція потребує оновлення та адаптації до нових реалій. Я погоджуюся з цим абсолютно, бо я це теж чую. І можна було би по деяких напрямках просто деталізувати, щоб побачити глибину проблеми і потім запитати у людей пропозиції, як цю проблему розв'язати. Тобто Меджліс має адаптуватися до нових реалій", — сказав на презентації Чубаров.

Кримськотатарська громада на материковій частині України перебуває у стані транзиту та невизначеності — дослідження

Рефат Чубаров. Суспільне Крим

Ібрагім Сулейманов, голова Кримськотатарського культурно-спортивного центру "Куреш" розповів про труднощі, з якими довелось зіткнутись дослідникам під час спілкування з кримськими татарами. За задумом, вони хотіли опитати близько сотні людей, але їм це не вдалося. Багато хто відмовлявся будь-що коментувати, боячись публічності через те, що хтось з родичів досі знаходиться в окупації в Криму.

"Ми вирішили дослідити стан кримськотатарської громади на материковій частині України. І було складно насправді, тому що дуже дисперсно розселені кримські татари. Київ – це найбільше місто концентрації, далі — Львів, Одеса, Вінниця і Рівне. Ми планували понад сто людей охопити, але не вийшло. Багато людей не йшло на контакт, тому що у людей родини в окупації залишились. Люди намагаються не вступати в публічну дискусію, або якось показувати свою публічну активність тут", — розповідає Сулейманов.

Ібрагім Сулейманов. Суспільне Крим

Микола Гоманюк, доцент Херсонського державного університету, який є автором дослідження розповів журналістці Суспільне Крим, що його це дослідження надихнуло на велику кількість думок про те, як зупинити асиміляцію кримськотатарського народу та зберегти його ідентичність.

"Це був непростий польовий етап, тому що все, що стосується кримських татар, це надзвичайно політизовано, це завжди болісно. І також було важко обробляти ці матеріали, тому що величезний плюралізм думок — це і оцінка історії, і оцінка сьогодення, і, звісно, оцінка, що робити в майбутньому, для того, щоб народ не зник, для того, щоб народ розвивався", — розповів науковець.