У Чернівцях щороку на 6-10 мільйонів гривень збільшується сума надходжень до бюджету за оренду комунального майна. Водночас доходи від приватизації — на одному рівні. У місті залишається понад сто об'єктів, частину з яких роками не можуть продати і вони стають занедбаними.
Суспільне Чернівці поспілкувалося із заступником міського голови Чернівців Євгенієм Маховіковим про ситуацію з орендою та приватизацією, відкриття найбільшого торговельного центру в Чернівцях, а також співпрацю з донорами та українськими інвесторами.
— У Чернівцях планують відкрити найбільший торговельно-розважальний центр Bukovyna Mall. Як ви думаєте, як це може вплинути на роботу Калинівського ринку, зокрема на його прибутки?
— Я не впевнений, що буде якийсь елемент конкуренції. Мені здається, що для Калинівського ринку давно сформована клієнтська база. У торговельному центрі, який мав би бути сучасним, будуть свої клієнти. Сподіваюся, це буде симбіоз.
— Коли комерційну директорку Ірину Коваль запитали, чому планують відкрити такий центр саме у Чернівцях, вона сказала про те, що наше місто "немає якісних і сучасних торговельних площ". Що ви думаєте про це? Чи погоджуєтеся?
— Це не секрет, що чернівчани їдуть на шопінг в Румунію. Це, напевно, і є підтвердженням слів пані Коваль про те, що нам не вистачає таких площ та брендів світового і європейського формату. Тому я погоджуюся з цим.
— Завдяки чому вдалося домовитися про таке будівництво у Чернівцях?
— Це співпраця між приватними бізнесменами. Тобто купили закинутий об'єкт, який був у приватній власності. Чернівці на сьогодні досить привабливі для інвесторів, бо завдяки ЗСУ в нас спокійно.
— Окресліть роль саме міської ради в цьому процесі. Раніше анонсували, що центр відкриють у листопаді цього року. З ваших слів розумію, що ви не знаєте, наскільки це реалістично. Однак що на цьому етапі зробила міська рада?
— Наразі узгоджують упорядкування землі та оренди відносин. Коли ми говоримо про інвестиції в місто і про роботу з бізнесом, то завдання міської влади не заважати. Звичайно, ми комунікуємо з бізнесом. У нас вже були запити від чернівецьких брендів, які хотіли би бути у цьому торговельному центрі.
Принцип відкриття такого центру – це правильний принцип. Тобто є окремо будівництво і окремо наповнення. Деякі, наприклад, чернівецькі торговельні центри не пішли таким шляхом.
— Скільки бізнесів і які саме зверталися до міськради?
— На сьогодні було п'ять звернень. Пропоную дочекатися відкриття і побачимо, які саме це бізнеси.
— Чи багато Чернівці втратять, якщо в квітні цього року закриють Ашан в Чернівцях?
— Коли закривають будь-який бізнес, ми розуміємо, що це першочергово втрата робочих місць і певної суми податку з зарплати. Це погано. Водночас ми знаємо, що є світова статистика збільшення онлайн-торгівлі. Наскільки мені відомо, Ашан залишається в онлайні і, на мою думку, за цим майбутнє. Я не впевнений, що закриття Ашану – це буде втрата комфорту для чернівчан.
— Раніше з торговельним центром "Боянівка" розірвали договори через борги і через несплату податків на нерухомість. Яка зараз там ситуація?
— Наразі не можу це прокоментувати. На цій території не один власник – щодо кожного тривають перемовини та судові моменти. Це, на жаль, стара історія. У 2024 році на сесії прийняли рішення розірвати договір оренди. Трохи зарано коментувати розвиток подій.
— Ми знаємо також про те, що в Чернівцях буде другий МакДональдз. Чи відомо, коли?
— Поки ні. У них досить жорсткі вимоги до відкриття та облаштування приміщення. Нас влаштовує той факт, що буде розвиток цієї історії. Бо МакДональдз сплачує непогані податки до бюджету міста.
— Це буде історична частина міста?
— Немає інформації.
— Але раніше, ще до відкриття першого МакДональдзу, ви коментували місцевим ЗМІ про потенційно два об'єкти, тоді казали й про історичну частину міста.
Це були результати перемовин. У старому фонді вже сформовані приміщення. Там можуть виникати певні складнощі для виробничого процесу. Ми пропонуємо декілька приміщень. Компанія сама визначає, аналізує потенційних клієнтів, їхню кількість і тоді приймає рішення. Це ж не обов'язково має бути туристичне місце. Зараз ви бачите активне пожвавлення на Проспекті Незалежності. Точково з'являються відомі бренди – вони вже концентруються не в історичній частині міста.
— Вочевидь ви зосереджуєтеся на дохідній частині бюджету. Основна частка – це податок на прибутки фізичних осіб. Як змінилася ця стаття доходів за останні три роки?
— Ми втратили величезну частину податку на доходи фізичних осіб, які перерозподілені до державного бюджету для допомоги Збройним Силам України. Йдеться орієнтовно про 800-900 мільйонів на рік. Якщо аналізувати без цієї частини, то насправді ми очікували гіршої ситуації. Зараз робота триває з бізнесами. Податок залежить від розміру офіційної зарплати. Усе залежить від офіційного оформлення людей на роботу, від "білої" зарплати. Працюємо над цим – зокрема, за цим слідкує податкова.
— То це означає, що в нас менше тіньової зайнятості?
— Це означає, що наші роботодавці, на мою думку, почали більш свідомо підходити до такої правильної спільної справи, як демонстрація офіційної зарплати, правильне працевлаштування.
— Зараз у Чернівецькій громаді є понад 30 релокованих підприємств. Майже половина з них перереєструвалися і сплачують податки. Чи це означає, що 14 підприємств, які це роблять, готові залишитися в нашій громаді на довгу перспективу?
— Сподіваюся, що так. Однозначно бізнес трансформується під впливом війни і тих викликів, які є зараз. Багато бізнесів, які у 2022 році приходили до нас із проханням допомоги, куди їм рухатися, вони вже говорили, що планують подрібнювати свою справу. Якщо підприємства повністю автономні, вони можуть залишитися. Маємо приклад підприємства з Миколаєва – вони залишили виробництво у себе і відкрили у нас. До вторгнення вони були лише у Миколаєві. Є у нас і такі підприємства, які після релокації масштабували свій бізнес, збільшили експорт.
— Але водночас є підприємства, які їдуть з Чернівців. Якщо на початку вторгнення їх було 60, то зараз маємо 34. Які причини переїзду називають? Чому Чернівці не підходять їм для розвитку?
— Одна з основних причин, яка у нас часто виникає, – це запит на проживання працівників. Зараз теж маємо такі запитання від підприємств, які хочуть релокуватися. Тому що компанії мають ядро працівників, без яких не готові переїжджати. Є й приклади, коли підприємства повертаються у місця, де можуть продовжувати виробництва – зокрема, у Київ.
— Як місто може вирішити це питання?
— Процес релокації, напевно, по всій Україні так відбувається. Це необхідність налагодження комунікації між бізнесами. Ми обдзвонювали наш бізнес, запитували, які є вільні площі, земельні ділянки, що можуть здати в оренду та на яких умовах.
— А що стосується житла?
— У громаді немає виробничих площ, немає на балансі гуртожитків. Тому ми ніяк не можемо вирішити це питання. Щось налагоджували безпосередньо з бізнесом. У наших гуртожитках обласного підпорядкування чи навчальних закладах досі проживають переселенці. Тобто це більше стосується ринку класичної оренди житла. Ми пропонуємо землю для будівництва – зараз це досить активно розглядаємо.
— Якщо проаналізувати продаж майна у Чернівцях, що ви прослідковуєте по надходженнях до бюджету впродовж останніх трьох років?
— З приватизацією у нас приблизно рівна ситуація – від 40 до 50 мільйонів гривень. У 2022 році ми не оголошували приватизацію. У 2023 році до бюджету надійшло понад 55 мільйонів гривень, а у 2024 році – понад 59 мільйонів гривень.
— Продаж яких об'єктів дає місту найбільше? Назвіть конкретні об'єкти.
— Звичайно, це ті об'єкти, де можна побудувати дохідний бізнес – житлова забудова, готельний бізнес. Найбільша сума продажу була за занедбану будівлю на вулиці Ольжича – її продали за 25 мільйонів гривень. Ми розуміємо, що її навряд будуть відновлювати, там треба будувати нове.
— Водночас у Чернівецькій громаді є такі приміщення, які обов'язково залишаються у власності громади, їх не продають. Чи багато є таких об'єктів і де вони знаходяться?
— Таких приміщень є понад 340 штук. Це комунальні підприємства, навчальні заклади. Перелік затвердили на сесії, ці об'єкти є на балансах різних розпорядників коштів.
— Я маю на увазі, що є ще такі приміщення, які можна орендувати.
— Ми тоді можемо говорити про ті об'єкти, які на сьогодні знаходяться десь на балансах, і їх не використовують. Яскравий приклад – об'єкт на вулиці Емінеску, де раніше була телерадіокомпанія. Не йдеться про приватизацію цього приміщення. Ми зараз думаємо, який інвестор там має з'явитися для того, щоби це було надовго. По-друге, це має бути цікавий інвестор. Площа там досить суттєва. Тут не йдеться про те, щоби просто заробити гроші.
— Які суми отримали до бюджету від оренди майна упродовж останніх трьох років?
— Наш орендар укладає договір мінімум на п'ять років. Там є умова про те, що за кожен звітний період змінюється орендна плата, вона залежить від індексу інфляції. Якщо ми не зменшуємо кількість приміщень, які орендують, то надходження зростають до бюджету.
На сьогодні в громаді орендують 771 приміщення. За 2023 рік це було понад 54 мільйони гривень, за 2024 рік – понад 60 мільйонів.
Ми шукаємо джерела надходжень. Відновили приміщення на вулиці Бандери, там був Укртелеком. Ми вклали туди гроші, облаштували і теж досить непогано здали в оренду. Це новий об'єкт, який не приносив грошей. Зараз він буде приносити близько двох мільйонів гривень на рік.
— А що там зараз?
— Я бачив, що там пропонують оренду цього приміщення. Тобто наш орендар, який виграв аукціон, можливо, планує здати в суборенду.
— Скільки цьогоріч ви очікуєте отримати грошей з оренди?
— У нас є план – ми маємо заробити на оренді 67 мільйонів гривень. Щороку це орієнтовно плюс шість-сім мільйонів.
— Які об'єкти оренди комунального майна приносять найбільшу суму?
Це, наприклад, цікаве приміщення на вулиці Кобилянської – відкрили дуже маленьку кав'ярню, яка сплачує 80 тисяч гривень на місяць. Там, здається, 10 квадратних метрів. Крім цього, це приміщення на тій же вулиці Кобилянської, де раніше була пошта – 120 тисяч гривень на місяць, це згадане приміщення на вулиці Бандери – 200 тисяч гривень на місяць. Також це приміщення на Центральній площі, де був Фокстрот. Це достатньо суттєві гроші.
— А зараз багато залишається вільних комунальних приміщень?
— Зараз маємо понад 100 вільних приміщень. Вони є на Prozorro, де кожен, кому цікаве конкретне приміщення, може натиснути на кнопку і згенерувати процес оголошення аукціону про оренду. Переважно ті приміщення, які ми пропонуємо, вони вже не один рік були в цьому переліку. Щоразу погіршується їхній стан і відповідно падає ринкова вартість. Приклад — приміщення на Ольжича, його не використовували упродовж 15-20 років і воно руйнувалося.
Переважно бізнес визначає цифру, а далі вже починається ця стратегія на аукціоні. Мали приклад з протитуберкульозним диспансером, який продавали під житлові будівлі. Потім учасники казали, що дали трохи більше грошей, ніж планували.
— Тролейбусне депо так і не продали, його виставляли кілька разів на аукціон, депутати на сесії скасували приватизацію. Ви раніше коментували про те, що від цього об'єкта очікували рекордних надходжень: йдеться і про податки, і про робочі місця. Яка зараз ситуація? Чи будете оголошувати інвестиційний конкурс?
— Немає рішення. Поки є дискусії.
— А що ви про це думаєте?
— Я думаю, треба взяти паузу.
— Навіщо?
— Щоби подивитися на розвиток подій, розвиток бізнесового середовища, його динаміку. Відкриття торговельного центру теж впливає на процеси.
— Чи відомо, що буде у будівлі на Соборній площі, яку продали?
— Немає змісту це обговорювати. Там може бути будь-що. Коли ми пропонуємо оренду чи приватизацію, то намагаємося надавати більш універсальні умови для того, щоби не обмежувати учасників. Не ставимо величезних обмежень, якщо цього не потребує громада чи немає пропозицій від депутатів.
Якщо говорити про дискусію щодо комунальної аптеки у Чернівцях – якщо там приймуть рішення про оренду, то буде оренда з умовами. Це буде звужувати потенційних учасників, бо ні у кого немає бажання мати там щось крім аптеки-музею.
Коли це стандартний процес, ми не виставляємо умови. Далі від орендаря чи нового власника залежить дотримання законодавства, наявність документації.
— На початку повномасштабної війни ви купували військові облігації. Чи продовжили це робити?
Так, у 2024 році ми купували військові облігації. Мені здається, йдеться про 12,5 мільйонів гривень. Їх уже погасили. Певну частину казначейства нам не дали купити, не провели платежі.
Можливість купувати військові облігації залежить від того, чи маємо фінансовий ресурс, а також строковість цінних паперів. Погашення має бути цьогоріч.
Ми бачимо свої видатки, маємо планувати. Ми зараз навіть не говоримо про допомогу ЗСУ. Тому що в будь-який момент до нас надходить лист і ми починаємо шукати ресурси. Щокварталу ми можемо побачити наші можливості – чи будемо купувати облігації.
— Якщо проаналізувати період повномасштабної війни, що за цей час змінилося в контексті інвестицій у місто? Маю на увазі комунікацію з міжнародними донорами та грантові програми.
— Це непогано для Чернівців. З початку вторгнення спостерігаємо пожвавлення допомоги. Свіжий приклад – платформа "Інтелект Європи". Там збираються команди з різних країн, вони генерують проєкти і претендують на фінансування. До 2024 року там не було України. Ми задекларувалися. Зараз маємо підтвердження, що ми виграли проєкт. Сподіваюся, що невдовзі розкажемо про це, коли підпишемо. Завдяки цьому будемо мати фінансування, аби придбати програмне забезпечення, яке буде моделювати транспортні потоки у місті. Це дуже важливо. Воно враховує стан у місті та автоматично перемальовує потоки, впливає на роботу світлофорів. Це приблизно сто тисяч євро.
Загалом Чернівецька громада отримала у 2021 році приблизно два мільйони євро гранту. У 2022 році було понад 30 мільйонів євро, у 2023 році - майже 16 мільйонів євро, а у 2024 році – понад 20 мільйонів євро. Левова частка — це проєкт водоканалу. Крім цього, це енергоефективність, допомога переселенцям, будівництво багатоквартирних будинків.
Зараз на підготовчому етапі дві багатоповерхівки на вулиці Смотрицького, їх побудуємо зокрема для переселенців. Співпрацюємо з містами-побратимами, зокрема, це Мангайм та Дюссельдорф. Вони допомогли спецтехнікою для комунальних підприємств, надали екскаватори, передали у міську поліклініку №2 обладнання для людей з інвалідністю, необхідні тренажери.
— На яких етапах може припинятися співпраця з міжнародними донорами?
— Ми не ведемо статистику, але ми реально намагаємось братися за все, що бачимо. Вони можуть бути неуспішними з різних причин: переспрямоване фінансування, бюрократія, відсутність відповіді.
— Більше цікавить сторона міськради.
— Основна причина може бути або через те, що ми недостатньо поширюємо конкретну історію, або ж на рішення впливає відсоток співфінансування. Тобто маємо приклади, коли готові надати грант за умови співфінансування у розмірі 50%. Ми маємо потребу, але це суттєві гроші і серйозне навантаження на бюджет. Відповідно не бачимо доцільності заходити в такий проєкт і краще будемо шукати грантову складову.
— Чи вдалося налагодити співпрацю з інвесторами в Україні?
— У 2024 році ми прийняли положення про інвестиційну діяльність. Провели перший інвестиційний конкурс на відновлення футбольного майданчика Чернівецького ліцею №18 на вулиці Скальда. Чернівецький бізнес вкладає туди гроші і буде використовувати це приміщення після навчального процесу. Попередній кошторис складає два мільйони гривень.
Цьогоріч ми провели інвестиційні конкурси, знайшли інвесторів ще для тьох об'єктів. Це будуть спортивні майданчики у гімназії №14 та ліцеях №4 та №12. Зараз тривають узгодження, на виконкомі затвердять інвестиційні договори з ними. Кошторис різний – від двох до десяти мільйонів.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
