У Чернівцях виготовляють дизайнерські протези для військових – можуть змінити колір, нанести бажаний принт та малюнок. Таких протезів зробили майже десяток – були ветерани, які хотіли зображення корабликів чи трансформера, бо їх люблять діти.
Один з таких протезів зробили Ігорю Протопопову з Харківщини. Під час підготовки до бойового завдання у Бахмутському районі по його позиції прилетів Іскандер – тоді Ігор втратив ногу. Зараз чоловік на реабілітації у Чернівцях, де вчиться ходити на протезі, – обрав дизайнерський, щоб син не боявся. Історія Ігоря та протезистів — у матеріалі Суспільне Чернівці.
"Перші дні син дуже боявся протеза"
Ігор Протопопов мав військовий досвід: проходив строкову службу та був учасником АТО. Втім каже, повномасштабна війна для нього розпочалась неочікувано.
"Я, як завжди, запізнювався зранку на роботу. Дзвонив колегам, щоб почекали на мене, бо я проспав. А вони мені кажуть: "Так не спіши, війна почалася". У той день розпочався новий етап моєї війни", – каже чоловік.

Ігор з родиною жив за 100 кілометрів від Харкова. Спершу разом з небайдужими організував оборону у своєму районі, а потім за мобілізацією почав служити в роті охорони. Торік у березні військового перевели у бойову бригаду. Під час підготовки до штурму на Донеччині по позиції українських бійців російські військові влучили ракетою Іскандер – внаслідок удару Ігор втратив праву ногу.
"Я відчував не біль, а що щось сильно тисне на ногу. Повернув голову в сторону, а нога так збоку лежить. Відірвана. Побратим з позивним Полтава наклав турнікет і врятував мені життя. Я тоді лежав під деревом – вмерти не було страшно, але жити хотілося. В якусь мить згадав свого сина. З очей скотилася сльоза, і я сказав: "Артьомка, я тебе люблю". У ту мить я почав розуміти, що не помру", – каже Ігор.

Чоловік каже, не переживав, що втратив ногу. Розумів, що доведеться адаптуватися. Каже, найважче було лежати майже чотири місяці лікування, бо хотів якнайшвидше стати на протез.
"Я раніше ніколи не сидів й завжди був в русі. Коли лежав без ноги, то розумів, що треба намагатися рухатися. Спершу пробував робити це в лікарні: наприклад, діставати телефон, який впав під ліжко. Я зліз на коліна й дістав телефон, але на колінах було важко стояти. А ампутована нога була настільки слабка, що в якийсь момент думав, що ніколи не встану", – розповідає чоловік.

На навчальний протез військовий став через понад шість місяців лікування, згодом опанував постійний. Каже, цей протез тілесного кольору й має непоганий вигляд, але йому хочеться протез, який би краще сприймав син.
"Хочеться, щоб це було стильно, круто, молодіжно. Спершу просив чорний протез, як "Audi 7". Довго обирав малюнок, бо в мене дитина маленька, й перші дні син дуже боявся протеза. Хочеться, щоб і він позитивніше сприймав його, і відобразити свою країну. Що я не десь там війну відсидів, а щось зміг зробити".


"Хлопці тішаться дизайнам, а я ними тішуся"
Зрештою Ігор обрав дизайн з поштовою маркою "Русскій воєнний корабль, іді…!". Протез з малюнком для військового зробив технік-протезист Іван Виниченко. Такі протези він почав робити нещодавно, щоб підтримати військових – виготовив вже до десятка таких. Каже, військові можуть обрати колір, малюнок чи наліпки.
"Ми працювали з одним військовим із реабілітаційного центру, і я сказав, що можу спробувати зробити для цього щось прикольне. Бачив таке у закордонних колег у TikTok. Спробував – вийшло. Хлопці задоволені, то чому б і не продовжити?", – каже протезист.

За словами Івана, дизайнерські протези хочуть багато військових, але чомусь бояться цього. Вже коли бачать такі на комусь іншому, то звертаються й за дизайном для себе. Каже, зазвичай протези йдуть однотонні, а військовим хочеться чогось веселішого. Так були військові, які хотіли дизайни з корабликом або трансформером, бо таке люблять діти.
"Моя робота не настільки важка, як робота хлопців. Що для мене витрати зайвих 15 хвилин? Хлопці цьому тішаться, а я ходжу ними тішуся. Є різне взуття, то чому б не робити протези у різних стилях? Тим паче хлопці зараз не соромляться ходити з протезами, більше старші переживають, що подумають люди", – каже Іван.


Протези для військових роблять за гроші з держбюджету. А дизайн – ініціатива протезистів. каже керівниця філії протезно-ортопедичного підприємства Катерина Сербін. Процес стилізації протезів планують вдосконалити. Зокрема, друкувати на 3D-принтері накладки, щоб перекрити сталеву трубку протеза.
"На функціональність протеза це ніяк не впливає, але це стильно. З цим протезом людині ходити мінімум рік. У нас вже є людина, яка готова робити накладки. Потрібно лише змоделювати її", – розповідає Сербін.

Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини




