У Чернівецькій області упродовж двох тижнів перед Великоднем розписують писанки. Вони відрізняються кольорами, візерунками та символікою у гірських та рівнинних регіонах області. Суспільне Чернівці розпитало майстриню Віту Добровольську з села Топорівці, як розписати писанку "40 клинців".
Писанка для господаря
Писанку "40 клинців" буковинські писанкарки розписували насамперед як оберіг для своїх домівок та господарств. Хоча її значення також пов'язують з іншими традиціями.
"40 днів великого посту, 40 днів від воскресіння до вознесіння. 40 тижнів виношує жінка дитя. У Топорівцях цю писанку дарували господарям, щоб велося дуже добре в господарстві. Підставляли її під вулик. Закопували в землю, щоб був хороший врожай," — розповідає Віта Добровольська.
Крок перший
Для розписування писанок треба підготувати яйця, олівець для намітки контуру, писачокІнструмент для розпису писанок. Зазвичай він складається із дерев'яної ручки та металевого резервуара для воску. Металеву частину писачка потрібно розігріти на свічці, а потім набрати туди віск. Щоразу перед писанням металеву частину підносять до свічки — віск розігрівається і ним можна малювати на писанці., віск світлого кольору, свічку, барвники та серветки.
Спершу потрібно обрати яйце правильної форми, рівненьке та гладеньке, без мікротріщин. Така писанка довго зберігатиметься.
"Писанку пишемо на живому яйці, бо це символ життя," — каже писанкарка. І додає: "Писанка не малюється. Писанка пишеться. Бо ми на неї наносимо прадавні символи, закони життя людського".
Яйце треба обтерти вологою серветкою чи оцтом. Новачкам Віта Добровольська радить наносити контури простим олівцем.
Також треба розвести гарячою водою будь-які харчові барвники: по дві пачки кожного кольору на 250-300 мілілітрів води, щоб був насичений колір. До вже розведеної фарби потрібно додати одну-дві столові ложки оцту. Основні кольори: жовтий, помаранчевий, червоний, зелений та синій.
"Колись на Буковині писали кирстками. І моя бабуся писала писанку кирстками. Стояли біля шпаргату, там розігрівалася посудина з воском. Було декілька кирсток, які складалися з ручки і до неї брали волосок свині чи коня. Увесь час треба було змінювати такі писачки," — пригадує майстриня.
Крок другий
Під час розписування писанки олівець або писачок потрібно добре зафіксувати у руці.
"Коли пишемо на папері, то водимо олівцем чи ручкою. Коли розписуємо писанку — маємо крутити яйце", — каже Добровольська.
Щоб намалювати 40 трикутників, це і є 40 клинців, спершу в центрі яйця олівцем потрібно поставити хрестик, щоб розділити писанку на чотири частинки. На писанці всі лінії мають бути замкнуті. Звідки початок — туди треба повернутися.
Коли визначили чотири лінії, поділили яйце, його треба ще поділити горизонтальною лінією навпіл. Так треба робити з будь-якою писанкою, у тому числі й для квіткових орнаментів.
Далі потрібно розділити яйце навскісними лініями на своєрідні пелюстки. Після цього — знайти інший центр. І так само навскіс протягнути лінії через центр, поки коло не буде замкненим. Потім розділити на декілька квадратиків і навпаки.
Контури слід нанести олівцем. Якщо лінія нерівна, не обов'язково витирати — їх можна пізніше вирівняти писачком, а саму канву на готовій писанці потім не буде помітно.
Крок третій
Далі потрібно запалити свічку й можна починати працювати писачком. Той візерунок, який першим нанесете воском на біле яйце, залишиться білим. Писачок потрібно підносити до свічки, до середньої частини полум’я, щоб носик писачка не потрапляв у саме полум’я. Писачок потрібно тримати рівно й розігріти його.
Під руками завжди тримайте серветку, щоб час від часу витирати писачок.
Знову починайте з центру — спершу розділіть яйце навпіл, а потім дотримуйтеся симетрії. Періодично писачок підігрівайте.
Крок четвертий
Яйце опустіть у першу фарбу. Це має бути найсвітліший колір, наприклад, жовтий. Яйце потрібно вийняти ложкою за кілька хвилин, накрити зверху серветкою, злегка промокнути, щоб забрати зайву вологу. Далі можна продовжувати працювати писачком та нанести візерунок, який залишиться жовтим.
Майстриня радить заштрихувати 40 клинців у "шахматному" порядку, тобто через один. Такий візерунок ще називають "сито".
"Можна просто лінії. Можна робити таке своєрідне сито, ґратки. До речі, сито — це теж символ просівання. Те, що недобре, проходить. А те, що добре, залишається," — пояснює Віта Добровольська.
Крок п'ятий
Далі можна зробити писачком характерні для буковинської писанки вкраплення. Для цього необхідно опустити яйце спершу в оранжеву фарбу, а потім — у зелену. Далі — зробити писачком ще такі вкраплення та опустити яйце в червону фарбу. Його можна залишити остаточним. Останній колір має бути найтемнішим.
Крок шостий
Далі потрібно працювати з вогнем, біля полум'я свічки розтопити та витерти віск. Слід підносити писанку до середини полум'я, розігрівати, коли віск розтопиться й поступово витирати його серветкою. У цей час усі кольори, які використали, почнуть проявлятися.
Поради майстрині Віти Добровольської
"Якщо писанка розбилася, не можна її просто викидати. Бо ми нанесли на неї символи. Розбиту писанку треба або прикопати десь на клумбі, на городі, або спалити у вогні, або викинути на протічну воду", — каже Добровольська.
Віта Добровольська упродовж п’яти років розписала для власної виставки 1770 писанок за книгою репресованого буковинського художника Юрія Ференчука. Оформила 45 панно, на яких ці писанки красуються. Кожне панно має власну назву, для якої жінка обрала яскраві буковинські діалекти, бо "розкіш буковинського слова теж зачаровує". Виставка називається "Без коріння саду не цвісти". До 12 травня її можна відвідати у Центрі культури "Вернісаж" у Чернівцях.
"Зрештою, на писанці немає жодного поганого знаку. "Допоки будуть писатися писанки, доти буде вирувати життя, буде Всесвіт", — каже Віта Добровольська.
Віта Добровольська розписує писанки з дитинства. Колись це робили обидві її бабусі. Писанкарка згадує: "Перед моїми очима руки бабусі, які так вправно виводили лінії. Для мене була магія — спостерігати, як пишеться писанка. Я сідала біля того шпаргата. І нерухомо сиділа, поки бабуся вимальовувала ті райські ружі. Коли я беру писачок до рук, коли починаю виводити оці лінії, то завжди перед моїми очима постать бабусі. Саме від неї я навчилася цьому мистецтву і несу його далі, бо писанка єднає минуле, сьогодення і майбутнє".
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
