Цьогоріч у Чернівцях не зупинялися ремонти. Водночас на кожній сесії розглядали питання допомоги ЗСУ. Щоправда, вони були закритими, тож містяни не знали, чи допомога армії достатня. Суспільне Чернівці запитало міського голову Романа Клічука, скільки мільйонів "військового" ПДФО отримали Чернівці й скільки спрямували на армію.
А ще — коли розпочнуть капремонт водогону, чи будуть усувати недоліки у ремонті вулиці Рівненської та чи стануть Чернівці на воєнні рейки.
Про ПДФО та підтримку ЗСУ
– Нещодавно ви повернулися з Донеччини, де зустрічалися з військовими. Як минула поїздка?
– Цьогоріч це вже третя поїздка. Вона складна, бо це далеко. Також важко морально бачити, що відбувається на сході країни. Я був у Дружківці, Слов'янську та Краматорську. Везли допомогу, яку зібрали за власні гроші.
Орієнтовно два тижні тому військові були у Чернівцях зі списком того, чого потребують: від дронів та комп'ютерів для них, систем Starlink до звичайної техніки. Військові були раді бачити нас. Це такий емоційний фактор, що ми приїхали, не забуваємо, думаємо про них та допомагаємо. В одній з бригад там служить депутат обласної ради та стороста Чорнівки, який сам долучився до ЗСУ торік.
– Військові говорили, що думають про ремонти у Чернівцях?
– Думки є різні, як у цивільному житті, так і в армії. Більшість людей, яких я знаю, це підтримують. Мені тішить, коли гуляю містом, і підходять люди у військовій формі з дітьми й дякують за ті сквери та парки. Мене це мотивує.
– Голова Рукшинської громади Олег Горбатюк, який зараз на фронті, підтримує, що "військовий ПДФО" має бути у держбюджеті й спрямовуватися виключно на потреби армії. Водночас у Чернівцях цю ідею не підтримують. Чи вважаєте, що громади могли б краще розпоряджатися цими грошима?
– Це вважаю не я, а військові. Я цікавився їхньою думкою. Кажуть, їм було легше співпрацювати з громадами, бо вони отримували гроші на свої рахунки й вже розпоряджалися ними у військових частинах. Це було швидше. Особисто для мене різниці немає. Я більше прислухаюся до військових бригад.
– Наступного року Чернівці недоотримають майже 700 мільйонів гривень, бо "військовий ПДФО" забрали до держбюджету. Як це вплине на місто?
– Як вирішить влада, так і буде. Для громади це, звісно, складніше. Також складніше для більшості військових. Але як громада ми впораємося.
"Маємо всі розуміти, що першочергово робимо все для перемоги, тому виходимо з того, що маємо. Знайдемо резерви у місті й втілимо плани на наступний рік".
– Звідки брати ці резерви?
– Тут декілька статей. Першочергово це зарплати й ПДФО з громадян. Сьогодні у нас офіційно найнижча зарплата в Україні, тому спільно з податковою та обласною владою звертаємося до бізнесу, що все ж потрібно виходити з тіні й допомагати, як місту, так і державі.
– Ви – бенефіціар компанії, яка є великим бізнесом. Чи впевнені на 100%, що у компанії немає неофіційних виплат або ФОПів, й чи давали вказівку керівникам, аби цього не було?
– Ми це робили ще до того, як я став мером. Компанії, в яких я є бенефіціаром, – вже декілька років займають одні з перших місць за сплатою податків.
– Скільки цьогоріч надійшло до бюджету міста "військового ПДФО" та скільки з цієї суми витратили на підтримку військових?
– Цьогоріч це було орієнтовно 500 мільйонів гривень. Десь половину цих грошей спрямували на підтримку військових та правоохоронців.
– Можна було всю цю суму витратити на підтримку ЗСУ?
– Ми спрямовували гроші військовим виключно за їхніми запитами. Всі запити, які отримували впродовж року, ми закривали.
– На що спрямували решту грошей?
– На перекриття боргу, який має держава перед містом. Є державні програми, які мали б оплачуватися Києвом. Через нестачу грошей ці суми просто не надходили, тому борг перекривали ми. Йдеться і про електроенергію на водоканалі, і про теплокомуненерго. Борг Києва через різницю у тарифах наразі становить до 400 мільйонів гривень.
– В одному з дописів міський голова Дніпра Борис Філатов писав, що за понад 500 днів повномасштабного вторгнення закупили орієнтовно 600 легковиків і вантажівок у той час, коли, цитую: “деякі обласні центри обмежилися чотирма автівками”. У вас виникає відчуття, що йдеться про Чернівці?
– Я не знаю, про що йдеться. Кожна місцева влада ухвалювала рішення по-своєму. Якщо Дніпровська міськрада закуповувала автомобілі та дрони, то ми слухали бригади військових та перераховували їм гроші. А вже за ті гроші з міського бюджету, вони самі купували автомобілі, бензовози, водовози та військове обладнання.
"У запитах, які вони писали, було багато авто та дронів, а також все необхідне для армії. Але ми не публікуємо всю ту інформацію й не підсумовували, скільки все ж авто закупило місто. Це – закрита інформація".
– А як ви реагуєте на такі тези голів інших міст?
– Не реагую ніяк, бо я розумію, що вони беруть інформацію з відкритого простору.
Про підсумки року
– Як ви підсумуєте цей рік?
– У нас амбітні плани. Гадаю, ми їх втілимо не за один рік, бо це не можливо зробити за такий короткий період. Ми багато втратили ще до 2020 року, якби впродовж останніх 15 років щось вкладали у розвиток міста, воно б не було в такому стані. Ми виконуємо план та стратегію, яку бачимо, але це потребує величезних грошей та часу.
За короткий період ми впровадили електронний квиток. Зробили дуже швидко та дешево: витратили на це рік та 5 мільйонів гривень. У країні є мало міст, які відмовилися від готівки, але ми впевнені, що це правильне рішення, бо де готівка, там і зловживання.
"Ми бачимо цьогоріч, що доходи тролейбусного управління збільшилися на 10 мільйонів гривень. Вже другий рік міська рада не виділяє гроші на дотацію цього підприємства. Воно вийшло на самоокупність".
Також ми виділяємо гроші на купівлю громадського транспорту. Вже бачимо у Чернівцях не старі жовті маршрутки, а автобуси, які їздять з кондиціонерами й виглядають пристойно і зручно. Провели тендер на купівлю тролейбусів за кредит від Європейського інвестиційного банку. В січні ми разом з банком визначимо переможця й побачимо вже нові тролейбуси на вулицях міста.
"Певно, що вперше за десятиліття у місті відбувається інвентаризація землі. Йдеться про колишні Садгірський та частину Шевченківського районів. Там ми виявили понад 1100 необлікованих ділянок, якими користувався бізнес, але за ці землі не сплачували гроші. Це тисяча гектарів землі, які дозволять наступного року залучитися до бюджету десятки мільйонів гривень".
– Зрештою комунальне майно та земельні ділянки закінчаться. Чи є концепція, як не продати їх усі?
– Щодо майна, то на продаж виставляють приміщення в жахливому стані, які практично неможливо відремонтувати або ж для цього потрібно вкласти багато грошей. Приміщення у центрі міста ми називаємо "першою лінією" – їх не продаватимуть, а будуть здавати в оренду. Є приміщення за "другою лінією", тобто на периферії міста, у підвалах, на другому чи третьому поверхах.
"Ці приміщення вже роками не використовують, тому краще вони будуть у приватних руках. Це легше й бізнесу. Й бізнес відгукується. Ми бачимо потенційно, які продаються приміщення. На проспекті продали приміщення площею 20 квадратних метрів за 5 мільйонів гривень".
– Ви раніше говорили, що спілкувалися з інвесторами, які були готові до кінця року відновити реконструкцію будівлі колишньої Рязані. Чи відновлять роботи?
– Потенційним новим власникам не вдалося взяти це приміщення, тому залишився старий власник. Його плани наразі невідомі, тому, на жаль, це знову на певний час застрягло.
Але є хороша новина щодо приміщення напроти заводу "Кварц". Його викупив новий власник. Сподіваюся, що наступного року у приміщені будуть робити ремонт.
Про плани на 2024 рік
– Куди рухатимуться Чернівці у наступному році?
– Рухатимуться вперед, як і цьогоріч. Але все залежить від ситуації на фронті. Першочергово це підтримка армії. Також будемо робити все, аби місто мало гроші: ми їх зароблятимемо та залучатимемо гранти.
"Ми зараз активізуємося на міжнародному рівні. На прикладі німецьких міст бачимо, що є співпраця, яка вже переросла в дружбу. Ми часто на контакті із містами Мангайм та Дюссельдорф. Плануємо укласти угоду з Турецьким містом Ізмір [угоду уклали – ред.] та французькими й італійськими містами".
Очікуємо на підтримку й переймання досвіду від них. У них є, чому вчитися. Тим паче ми бачимо, що вони відкриті зараз до України, приїздять до Чернівців. Знайомимося й дружимо вже на людському рівні.
Також на останній сесії ми затвердили бюджет. Він – амбітний. Ми поставили ціль заробити такі ж суми, як у 2023 році. Тому всі проєкти, які були започатковані, ми продовжимо у наступному році.
Будемо економити тільки на витратах, які є зайвими. Оптимізовувати всі процеси у міській раді: рухаємось до діджиталізації, інвестуємо гроші в програмне забезпечення, яке дозволить оптимізувати штатний розпис. Цьогоріч ми перейшли на електронний документообіг. Ми підрахували, скільки витрачаємо на папір – це великі суми, які можемо зекономити у наступному році.
— Ви говорили, що у вересні мали б розпочати перший етап ремонту водогону за кредит від німецького банку. Яка ситуація з цим?
— Ми вже підписали угоду з підрядником. Це турецька фірма й наступного тижня, швидше за все, буде перший транш.
"В європейських структурах й німецьких банках все трішки забюрократизована, кожна зміна у договорі погоджується на найвищих рівнях. Але це круто, що все ж ми вже на фінішній прямій. Сподіваюсь, що вже з березня ми почнемо заміну водогону з Дністра. Ця ділянка є більш аварійною".
— Скільки у бюджеті передбачили грошей на благоустрій та ремонти доріг у наступному році та які найбільші об'єкти запланували зробити?
– Ми заклали меншу суму, ніж торік. Це бюджет розвитку, який становить 500 мільйонів гривень. З об'єктів йдеться про вулиці Ярошинську та Заньковецьку. Обираємо вулиці, де найгірший стан мереж. Тобто це не те, що ми ремонтуємо покриття, ми замінюємо мережі, що унеможливить прориви та втрати води у майбутньому. Це економія.
— На вашу думку, чи Чернівці хоча б частково стали на воєнні рейки? Можливо, відкрились нові підприємства або інші переформатувалися на виробництво тієї ж військової амуніції чи дронів, або інших речей, яких потребують військові?
— Відомо. Це є, але, на жаль, я не можу говорити це.
– Чи будуть переробляти елементи на вулиці Рівненській, про які зокрема писав автор блогу NЕ:Urban?
— Ми прийшли вже на проєкт, який був, – його зробили у 2020 році. Ми не хотіли його змінювати, бо це б відтермінувало ремонт. Вулиця Рівненська була у всіх на слуху і всі хотіли зробити її хорошою дорогою. Я переконаний, що всі ті недоліки будуть виправлені.
Підрядник все виконав, як було написано в проєкті. Недоліки усуватимуть за гроші міського бюджету, але це залежатиме від грошей, які матиме місто, та пріоритетів.
Про суди з УПЦ
– На якому етапі суди за користування земельними ділянками Українською православною церквою?
– Є декілька судів щодо земельних ділянок та двох церков, які перебувають у власності міста. Це церкви на вулицях Зеленій та Головній, 100.
"Ми подали в суд на московську церкву щодо примусового виселення, а вони подали в суд, щоб визнати це рішення незаконним. Тому ці справи у судах, а дати судових засідань ще не призначені".
– Можуть бути компроміси щодо користування УПЦ цими ділянками?
– Це виключно йдеться про суд. Має бути рішення парламенту щодо заборони церкви, яке пришвидшило б звільнення храмів від "московської церкви". Також це рішення громади, яка ходить у ці церкви, та священика. Якщо священник ухвалить рішення про перехід – це буде найправильніший крок, який унеможливив би суди та конфлікти.
Про програму підтримки військових Каспрука
– На чому завершився розгляд проєкту Олексія Каспрука про 20 тисяч гривень разової допомоги військовим?
– Це популістичне рішення. Вона почалося ніяк, так і завершилося. В сесійній залі всі розуміють, що це просто дешевий піар одного з політиків.
– Навіть у порядок денний його не вносили?
– Ні.
– Не вважаєте, що це недемократично?
– Це не я приймаю рішення, а депутатський корпус.
Про реконструкцію парків
– У парку імені Шевченка проводять вистави та радіотеатри, водночас частина Жовтневого не освітлюється. Яких результатів ви очікували від об'єднання цих парків?
– У нас багато занедбаних парків. Можемо згадати ще парки Шиллера та імені Федьковича, який за університетом. У нас ніколи не вкладали гроші у парки та сквери. Розумію, що за рік-два ми не можемо одночасно привести їх усіх до ладу. У нас в пріоритеті центр міста.
"Ми проводили опитування і, звісно, це центр міста, де багато людей гуляють та займаються спортом. Стараємося залучати інвесторів та меценатів для скверів. За три роки вже відновили три сквери".
Наступний план — це парк Шевченка, а далі уже залежить від того, скільки місто матиме грошей. У нас є переможці проєктів реконструкцію парку Шевченка та Жовтневого, але на це потрібні великі гроші. Щодо парку Шевченка можливо поділимо проєкт на три етапи, один з яких, сподіваюся, втілимо у наступному році.
У парк Жовтневий треба вкласти вдвічі або втричі більше грошей, ніж у парк Шевченка. Розуміючи, що ми це не зробимо, то ми й не починаємо. Так є дуже гарний ескізний проєкт, але на все потрібні гроші.
– Чи перевіряли діяльність підприємців, які працюють у парках?
– Ми це контролюємо і бачимо все. Ми знайшли заниження цифр за користування землею у парку й переуклали з кожним підприємцем договори. Залишився лише один підприємець, і я впевнений, що до кінця року від підпише договір.
– Ми порівняли вашу декларацію за 2022 рік та 2019 рік, коли ви ще не були міським головою, і помітили, що кількість готівки зменшилась. Чому?
– По-перше, це було моєю обіцянкою. Ще, коли я став міським головою, сказав, що усю зарплату віддаю на благодійність. Я старався відправляти готівку на підтримку армії або людей, які потребують грошей.
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
