"Мої гуні носять навіть в Америці". Історія майстрині, яка на Буковині тче вироби з вовни

"Мої гуні носять навіть в Америці". Історія майстрині, яка на Буковині тче вироби з вовни

"Мої гуні носять навіть в Америці". Історія майстрині, яка на Буковині тче вироби з вовни
Руслана Гончарук на виставці у Бельгії. Фото: Facebook/Руслана Гончарук

Майстриня Руслана Гончарук тче гуцульські ліжники та гуні з овечої вовни. Це ремесло успадкувала від своєї мами, а та від своєї матері та бабусі. Руслана тче на сторічному верстаті, який належав ще її прабабці. Родина жінки походить із Яворова на Прикарпатті — це відомий центр ліжникарства. А Руслана з родиною мешкає у Лужанах у Чернівецькій області.

Ткацтвом Руслана Гончарук займається приблизно 20 років, хоч навчилася ткати ще дитиною. У Яворові на Прикарпатті раніше ткали майже у кожному будинку, у селі й досі підтримують цю традицію та тчуть вироби з вовни.

Руслана тче ліжники із традиційними гуцульськими взорами, і авторські ліжники з квітами та деревами. Але найбільше майстрині подобається робити гуні — це гуцульський верхній одяг із вовни.

Фото: Локальна історія
Є традиційні гуні-коцовані, які роблять з вовняних ниток. Цей одяг нагадує овечу шкуру. Такі коцовані носили гуцули впродовж всього року. Одяг захищав їх від дощу, холоду та сонця.
Люди у гунях на весіллі. Закарпаття, 20-30 роки ХХ століття

Руслана тче й авторські гуні, робить їх нитками різних кольорів, різної довжини, з рукавами та без. Гуні, які робить майстриня, носять українські знаменитості — письменниці Ірена Карпа та Марія Матіос, а також декілька гунь має американський телеведучий Террелл Джермейн Старр.

Майстриня на Буковині тче гуцульські ліжники та гуні з овечої вовни
Журналіст Террел Джермейн Старр у гуні, яку виготовила Руслана Гончарук. Фото: Facebook/Руслана Гончарук

Про матеріали для виробів

Для створення ліжників та гунь майстриня використовує овечу вовну. Процес розпочинається із стрижки овець. Отриману вовну миють та граблюють — розпушують на верстаті. З цієї вовни вручну роблять нитки. Тонші нитки використовують для основи виробу, натягуючи на верстаті. Щоб отримати кольорові нитки, вовну фарбують.

Руслана закуповує вовну у місцевих, а обробляє її сама. Робити нитки майстрині допомагає її мама, вона також займається ліжникарством у Яворові.

Для чого вироби кидають у гірську річку

Коли ліжник або гуню вже зіткали, то їх кидають у валило. Це своєрідна пральня у гірській річці. На річці будують "діжку", вода у якій крутиться через стрімку течію ріки. Вовняні вироби можуть крутитися у валилі приблизно 4 години влітку, а взимку — 8-9 годин. Це роблять, аби вовняний виріб "збігся", став щільнішим, а також втратив запах овець.

Майстриня на Буковині тче гуцульські ліжники та гуні з овечої вовни
Письменниця Ірена Карпа у гуні. Фото: Facebook/Руслана Гончарук

Про гуні для мюзиклу "Гуцулка Ксеня"

Директор Івано-Франківського театру запропонував Руслані Гончарук зробити гуні для мюзиклу про гуцулку Ксеню.

Це так припало мені до душі, тому що в цій виставі більше розкривається любов до природи, до річного краю, до Карпат. Головна героїня дуже любить гори, в яких живе.

Майстрині запропонували зробити вироби на її смак. Так вона створила традиційні гуцульські гуні та авторські кольорові.

Майстриня на Буковині тче гуцульські ліжники та гуні з овечої вовни
Актори Івано-Франківського театру у гунях, які створила Руслана Гончарук. Фото: Галка

Якщо у майстрині є вдосталь вовни, то одну гуню вона створює приблизно два тижні. За цей час Руслана тче виріб, відвозить його у валило та сушить.

Раніше майстриня викладала музику в школі, але тепер займається лише ткацтвом. Руслана каже, що так реалізовує своє прагнення творити, а також зберігає багатовікову традицію гуцульського ткацтва.

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].

На початок