У Чернівецькій області одяг оздоблюють вишивкою впродовж кількох століть. Ще понад сто років тому вишиті сорочки прикрашали взорами з квітами, “деревами життя” та геометричними візерунками. Взори буковинської вишивки понад сторіччя тому дослідив австрійський вчений Еріх Кольбенгаєр. До Всесвітнього дня вишиванки Суспільне зібрало фото буковинців у народних строях.
Раніше сорочки шили із домотканого полотна, його робили самі із конопель, льону чи вовни. Полотно вибілювали, на ньому вишивали кольоровими нитками. Пізніше одяг почали вишивати бісером. Деякі елементи вишивали металізованими золотими або срібними нитками.
Сорочки на будень шили із грубшого полотна, їх оздоблювали вишивкою одного або кількох кольорів біля шиї та рукавах. Більше вишивки було на святкових сорочках – їх одягали лише у неділю до церкви, на танці чи свята. Рукави таких сорочок повністю вкривали вишиті взори різних кольорів. Сорочки на грудях вишивали менше, оскільки вони приховані іншим одягом, наприклад кептарем.
"Одяг для цілої родини виготовляють жінки з льону і конопель, які самі сіють, і з вовни овець, які само викохали. Але при тому буковинський сільський люд відчував одну конечну потребу, себто бажання всім своїм різним виробам надати, крім можливої придатности і тривкості, ще певну зовнішню прикрасу, відповідну оздобу", — писав австрійський дослідник Еріх Кольбенгаєр про одяг буковинських селян.
Раніше вишита сорочка вважалася одягом селян, у місті була інша мода. Проте у 20 столітті вишиті сорочки почали носити представники інтелігенції, власна вишиванка була і в Ольги Кобилянської.
У своїй книзі Еріх Кольбенгаєр показує схеми взорів з різних регіонів Північної та Південної Буковини.
Зображення із книги Еріха Кольбенгаєра "Взори вишивок домашнього промислу на Буковині"
Взори вишивки з Магали
Зображення із книги Еріха Кольбенгаєра "Взори вишивок домашнього промислу на Буковині"
Взори вишивки із села Брідок, що на Заставнівщині.
Далі показуємо, як вишиті сорочки одягали буковинці у минулому столітті:
Чобан (Слепенюк) Анна 1899 року народження. Село Нова Жучка, 1918 рік. Репродукція: Державний архів Чернівецької області
Василь Булавка 1905 року народження. Місто Кіцмань, 1920 рік. Репродукція: Державний архів Чернівецької області
Марія Гордичюк 1886 року народження та її син. Село Ставчани, 1920 рік. Репродукція: Державний архів Чернівецької області
Олександра Баланецька 1890 року народження. Село Лашківка, 1920 рік. Репродукція: Державний архів Чернівецької області
Дарина Чорнописька 1905 року народження. Село Погорілівка, 1923 рік. Репродукція: Державний архів Чернівецької області
Сім’я Марчуків. Село Витилівка, 1930-ті роки. Репродукція: Державний архів Чернівецької області
Анна Івасюк. Село Шипинці, 1940 рік. Репродукція: Державний архів Чернівецької області
Поетеса Амбросій Параска у колі дівчат. Село Задубрівка, 1944 рік. Репродукція: Державний архів Чернівецької області
Домна Гешко 1909 року народження. Кіцмань,1945 рік. Репродукція: Державний архів Чернівецької області
О. Руснак. Місто Кіцмань, 1940-ві роки. Репродукція: Державний архів Чернівецької області
Дівчата на окраїні. Село Розтоки, 1948 рік. Репродукція: Державний архів Чернівецької області
На фото родина Кузів із села Банилів, 1932 рік. Світлина з етнографічного альбому Івана Гончара, що у колеції Музею Івана Гончара
На фото парубок Василь Колотило з подругами. Подруги в типовому місцевому буковинському вбранні. Село Банилів, 1920 рік. Фото із альбому Івана Гончара, що у колекції Музею Івана Гончара
Діти у вишитих сорочках. Світлину зробили у ательє Багриновича в Чернівцях. Фото: Facebook/Edward Turkiewicz
Буковинці у традиційному вбранні. Фото: Facebook/Edward Turkiewicz
Буковинці у традиційному вбранні. Фото: Facebook/Edward Turkiewicz
Також у колекції Музею Івана Гончара у Києві є буковинські вишиті сорочки. Ці речі можна розглянути детально за посиланням.
Вишита сорочка з села Нижні Петрівці, 1920 рік. Фото: Музей Івана Гончара
Гуцульська вишиванка з села Виженка, 1901 рік. Фото: Музей Івана Гончара
Вишита сорочка із Заставнівщини, кінець 19 століття - початок 20 століття. Фото: Музей Івана Гончара
Чоловіча вишита сорочка із Топорівців, 1929 рік. Фото: Музей Івана Гончара
Вишита сорочка із села Киселів, Веренчанської громади, початок 20 століття. Фото: Музей Івана Гончара
Вишита сорочка із села Брідок, Вікнянської громади, початок 20 століття. Фото: Музей Івана Гончара
Читайте також
Вишиванка Кобилянської, фільми та виставки. Програма заходів до Дня Вишиванки у Чернівцях
"Акцент на якісному глядацькому кіно". Як у Чернівцях організують Одеський міжнародний кінофестиваль
