У Чернівецькій області через низький рівень вакцинації можуть виникати спалахи інфекційних хвороб – кору, правця чи "свинки". Попри те, що деякі люди вважають, що під час війни COVID-19 зник, епідеміологи щотижня фіксують десятки смертей, каже голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (2020-2023) Федір Лапій.
У межах тижня імунізації Суспільне Чернівці запитало імунолога про щеплення для людей різного віку, наскільки захищає колективний імунітет та забезпеченість вакцинами.
– У Чернівецькій області рівень вакцинації проти кожної інфекційної хвороби менший, ніж 95%. Цього недостатньо, щоб досягнути колективного імунітету. Такі показники спостерігають по всій Україні?
– Це дійсно загальна хвороба. Низький рівень охоплення вакцинацією є передумовою для виникнення спалахів та зростання захворюваності, наприклад, на кір, "свинку", правець. Така тенденція в цілому по Україні.
Ми належимо до країн з найнижчим рівнем охоплення вакцинацією. Така ситуація була й до повномасштабного вторгнення.
– Чи можемо досягти колективного імунітету та за яких умов?
– І так, і ні. Щодо кору, то колективний імунітет існує, коли понад 95% населення мають до хвороби імунітет, – тоді вірус кору припиняє циркуляцію та не передається. Так само й поліомієліт.
А от проти правця колективного імунітету не існує. Ваш індивідуальний захист – коли ви вакциновані проти правця й кожні 10 років ревакцинуєтеся. Те, що навколо вас всі будуть вакциновані, а ви один будете без ревакцинації, то це не має жодного відношення до вашого захисту.
Щодо COVID-19, то вакцинація забезпечує захист іншим людям. Якщо людина вакцинована, вона виділяє менше вірусу й може інфікувати менше людей. Тобто це опосередкований ефект.
"Коли ви вакциновані, ви меншу кількість днів виділяєте вірус. Також вірус обмежений в мутації, бо мутує лише в організмі людини. Поза організмом не мутує, тож вакцинація попереджає еволюцію вірусу".
Також це дає індивідуальний захист від тяжкого перебігу хвороби, госпіталізації та смерті. Але це не означає, що вірус припинить циркуляцію й не буде передаватися так, як кір.
– Ви зауважили, що низький відсоток щеплень може провокувати спалахи хвороб. Які це хвороби?
– Ми говоримо про зростання захворюваності та попередження спалахів з огляду на те, що колективного імунітету проти правця не існує, але відсутність вакцинації – передумова для зростання кількості випадків, які ми не називаємо спалахами, – це індивідуальний захист.
Так люди після весни повертаються до присадибних ділянок, травмуються, особливо в умовах війни, коли є багато поранених, захист від правця – актуальний. Ми бачимо зростання захворюваності цією інфекцією в Україні.
Те ж стосується й інших інфекційних хвороб – так зростає кількість випадків кору. Попередній спалах був у 2017-2019 роках, відтоді накопичилася кількість людей без імунітету. Тобто, кількість хворих зростає через відсутність вакцинації, першочергово дітей.
"Це передумова того, що вірус легко передаєтся від людини до людини. Можливо, через три-п'ять років будемо мати спалах. Ми вже помічаємо зростання. Цієї осені у нас стрімко почне зростати кількість хворих на кір. Також зростає захворюваніть на "свинку", туберкульоз".
Якщо від кору колективний імунітет є, то вакцина проти туберкульозу, яку вводять для профілактики, – це щеплення для захисту дітей перших років життя, щоб не було важкого перебігу хвороби, який може бути смертельним. Тут переважно індивідуальний захист.
Читайте також: "Хочу вакцинуватися, але не знаю, як". Де отримати планові щеплення на Буковині
– Чи завжди є вакцини, які входять до календаря профілактичних щеплень?
– Зараз ми отримуємо вакцини переважно завдяки гуманітарній допомозі. Так можемо мати достатню кількість вакцин згідно з календарем щеплень. Але ми маємо певні занепокоєння щодо нестачі вакцин. Україна отримала вакцини проти краснухи, які дають змогу захистити дітей, проте є доросле населення, яке потребує захисту у разі спалаху, бо може не мати імунітету. У цьому разі через вакцинацію дітей ми захищаємо дорослих. Наприклад, кір у дітей – важка хвороба, але вакцинація дозволяє створити імунний прошарок.
Зараз маємо дефіцит вакцини проти дифтерії та правця, щоб ревакцинувати дітей до шести років, але маємо достатньо доз для щеплень проти кашлюка, дифтерії, правця, щоб захистити дітей дошкільного віку. Також є вакцини проти правця для дорослих, що актуально в цей період року, бо люди повертаються до роботи у присадибних ділянках.
– Дефіцит вакцин – загальноукраїнська тенденція?
– Ми повинні зважати на переселенців. Є люди, які залишили країну – це понад п'ять мільйонів жінок з дітьми. Населення Чернівецької області до 24 лютого сягало 903 тисяч людей. Якщо дуже грубо сказати, то в області наразі 87 тисяч переселенців – це майже 10%. Це лише офіційно зареєстровані, але це великий відсоток.
У Вінницькій області 187 тисяч переселенців на півтора мільйона людей. Ті, хто приїхав, теж потребують вакцинації. Це також питання військових, які приїздять на полігони з місць своєї постійної дислокації. Завтра вони поїдуть в зону бойових дій, тому їх теж треба захистити від дифтерії, правця, гепатитів. Так само молодь без імунітету до кору чи грипу.
"Це порушує планування щеплень та використання вакцин – десь є надмірні витрати через вакцинацію військових або переселенців. В деяких амбулаторія може бути дефіцит, тоді вакцини перерозподіляють в межах області. На національному рівні є пріоритети. Наприклад, забезпечити вакцинацією дітей або критично-важливі верства населення".
Щодо COVID-19, то в Україні через п'ять місяців після отримання двох дох вакцини, треба зробити бустерне щеплення. Умовно, з 15 мільйонів людей це зробили три мільйони. Тобто, 12 мільйонів досі потребують бустерної дози.
Серед цих трьох мільйонів, які мають більш повноцінний захист від хвороби, це переважно не люди з груп ризику та не люди, старші за 60 років, – таких мало. Це люди, які свідомо ставляться до свого здоров'я та не вірять у міфи про чипування та що вакцинація призводить до безпліддя.
"Це можуть бути люди, які їздять на роботу за кордон й щеплення вимагає роботодавець. А от на людей від 60 років припадає 85% смертей. Минулого тижня ми щодня мали по 15 підтверджених випадків смертей внаслідок COVID-19. Це без урахування наслідків перенесеної інфекції, без інсультів та інфарктів, які пов'язані з COVID-19. У Данії такі люди вакциновані майже на 100% й ревакциновані двома дозами. В Україні з цим біда".
Прогнозуємо підйом захворюваності на COVID-19 восени 2023 року. Так само як прогнозували підйом наприкінці зими та початку весни. Щодо наслідків та втрат – українці від цього не вимруть як населення планети, але це будуть чиїсь рідні, друзі, знайомі та батьки, а ми хочемо, щоб вони були поряд з нами.
– Наша читачка написала, що від жовтня 2022 року намагається зробити дитині щеплення від кору, паротиту й краснухи. Дитині шість років. В поліклініці їй відповіли, що не можуть щепити дитину, бо спочатку мають вакцинувати дітей до року. Чи є ці вакцини в достатній кількості?
– Справді, дивна ситуація. Цю вакцину роблять в рік, тому до першого року не має бути закрито. Можливо, десь сталося непорозуміння. Другу дозу вводять в шість років.
У квітні перерозподіляємо 370 тисяч вакцин в межах областей. Іноді до мене звертаються колеги з інших регіонів про те, що в них немає, наприклад, вакцини проти кору. Коли запитую, чи зверталися вони до департаменту охорони здоров'я або центру контролю та профілактики хвороб, відповідають, що ні. Як тоді робити перерозподіл?
Переселенці також навантажують регіони, в які приїздять. Можна звернутися до громад, з яких приїхали люди, й попросити передати дози вакцини, щоб медики могли вакцинувати цих людей.
– Чи обов'язково молоді вакцинуватися бустерними дозами проти COVID-19?
– Сьогодні людям, які не входять до групи ризику за віком та не мають супутніх захворювань, рекомендують робити дві дози первинної вакцинації, якщо це дводозні вакцини як Pfizer та Coronavac, або одну дозу, якщо це Johnson & Johnson. Всі три вакцини є в Україні.
Опісля люди, які не належать до високої пріоритетності по вакцинації, можуть отримати бустерну дозу через п'ять місяців, діти від 12 років – через шість місяців.
Люди з групи ризику, старші за 60 років або мають хронічні патології, мають робити другу бустерну дозу через чотири місяці після першого бустеру.
"Чи варто робити другий бустер людям не з груп ризику? У мене бронхіальна астма. Цієї весни вона не загострилася, але бустер я отримав. Не думаю, що маючи попередні щеплення, я б хворів важко. Але не хочу, щоб хвороба забрала у мене навіть два дні. Хочу навіть не помічати цю хворобу. Для цього варто робити бустер".
– Якщо людина не хотіла робити бустер або відтермінувала його через війну чи переїзд, як їй готуватися до щеплення?
– Є чіткі рекомендації Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, які затвердили в Україні. Якщо минуло п'ять місяців, а ви не отримали перший бустер, не треба щеплюватися заново. Зробіть бустер за можливості, а потім через чотири місяці другий бустер.
– Якщо порівнювати захворюваність на COVID-19 у 2021 році та за рік повномасштабної війни, якою є епідситуація?
– Порівнювати складно, але, керуючись офіційними даними, хотів би розвінчати міф, що після 24 лютого COVID-19 зник. Нікуди він не зник. У підрозділі тероборони на північ від Києва я мав багато бійців з COVID-19. Нам вони були потрібні здоровими.
У березні 2023 року ми досягли максимуму захворювань на тиждень – майже 20 тисяч випадків, 4,5 тисячі людей потребували госпіталізації. Це не враховуючи людей, які виїхали за кордон, та людей на окупованих територіях. Не всі випадки зафіксували в офіційній статистиці.
На початку березня 2023 року був пік смертності – мали до 150 випадків на тиждень. У 2022 році реєстрували 300-400 смертей.
– Чи змінилася культура імунізації?
– Так. Ми переважно концентруємося на захисті дітей, тому трохи не звернули увагу, що дорослі забувають про вакцинацію від дифтерії та правця. Ми реєстрували хворобу у людей старшого віку, коли вони не отримали ревакцинацію й займалися присадибним господарством.
Через COVID-19 ми нагадали людям, що потрібно вакцинуватися й проти інших інфекції. Дорослі почали цим цікавитися. Ми подолали деякі міфи. Всі важчі алергічні реакції, які ми фіксували в Україні, відповідали міжнародним статистичним стандартам – це був один випадок на мільйон щеплених.
"Більше шансів отримати удар блискавкою, але цей удар смертельний. При тяжкій алергічній реакції від вакцини надавали допомогу. Ми вже подолали цей психологічний бар'єр, що вакцинація – не якась особлива процедура. Побачив, що є вакцина від грипу, пневмокока чи COVID-19. Зайшов, вакцинувався, й пішов по своїх справах".
– Іноді батьки відтерміновують щеплення, бо очікують на конкретну вакцину. Чи є різниця між вакцинами різних виробників?
– Відтерміновують дарма. Усі вакцини, які є в Україні, – ефективні та безпечні. Ми проводили аналіз вакцин з Індонезії, Індії та Південної Кореї. Такі реакції на вакцину як набряк та температура для дітей першого року життя нічим не відрізняються.
"Зараз у нас зростає захворюваність на кір, "свинку" та коклюш, який особливо смертельний для немовлят. Навіщо випробовувати, чи ваш організм буде достатньо сильним, щоб перенести хворобу. А як не буде, що тоді? Раджу не зволікати зі щепленнями, аби не було пізно. Щоб не шукати винних, чому так сталося".
Що відомо
- З 24 по 30 квітня триває Всесвітній тиждень імунізації. Його проводять щорічно, щоб нагадати про важливість використання вакцин для захисту людей всіх від інфекційних хвороб.
Читати також
Буковина отримала 400 доз вакцини проти віспи мавп: кого щепитимуть
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
