Батьки учнів Герцаївського ліцею №1 просять зберегти єдиний україномовний ліцей, а не понижувати його до статусу гімназії. Оскільки у гімназії зможуть навчатися лише до 9 класу. Водночас з 2027 рокуЦе передбачає реформа Нової української школи, яка передбачає створення академічних ліцеїв для учнів 10-12 класів у громаді планують залишити один ліцей для учнів 10-12 класів — він буде румуномовний.
У відділі освіти пояснюють, що рішення пов'язане з кількістю учнів. Із 12 шкіл громади 11 є румуномовними, тому сформувати достатню кількість старших класів в окремому україномовному ліцеї не зможуть. Водночас після звернення батьків у громаді планують шукати рішення. Які саме — у матеріалі Суспільне Чернівці.
Щоб виступити проти зміни статусу україномовного ліцею №1 на гімназію, вчителі, батьки та учні зібралися у спортивній залі 24 вересня.
Дев'ятикласниця Анна планує навчатися до 12 класу. Румунську вона розуміє, але не говорить нею, тому хоче продовжити навчання українською.
«Це дає змогу вивчити добре українську мову, працювати саме в цій державі, адже я — майбутнє України і мої однокласники також», — каже Анна.
Продовжити навчання українською хоче і однокласниця Анни Софія.
«Нам дуже прикро, що ми не зможемо здобути загальну середню освіту у нашому рідному ліцеї. Єдиний вихід — іти навчатися до румунського ліцею імені Георгія Асакі», — каже Софія.
У сім'ї Ганни Костантин румунську мову знає тільки вона. З донькою і чоловіком Ганна розмовляє українською, тому обрала для доньки ліцей з українською мовою викладання.
«Донька ходить вже у четвертий клас. Із задоволенням прокидається, відвідує уроки, дуже їй подобається. У нашій сім'ї румунською не розмовляють. Я, як корінна жителька Герци, то трішки знаю румунську», — розповіла Костантин.
Чоловік Ганни п'ятий рік на війні. За словами жінки, він не має турбуватися про те, що його донька не зможе й далі навчатися в україномовній школі.
«Він безвилазно, безпросвітно захищає кордони країни. Чому він має турбуватися про це? Має враховуватися те, що наш заклад єдиний, україномовний. Я нічого не маю проти румунських шкіл та румуномовних людей», — каже Ганна.
Багатодітна мати Валерія Капра розповідає, що у класах з її дітьми є і переселенці, які переїхали в громаду через війну.
«Куди діватися цим дітям, де їм навчатися? Якщо наші ще можуть справитися з цим мовним бар'єром у румунській школі, то як будуть навчатися діти-переселенці?» — розповідає Капра.
У Герцаївському ліцеї № 1 навчаються троє дітей Артема Чупаніна. За словами чоловіка, принципово обрав для них україномовну школу. У разі, якщо старша школа буде лише румунською, каже, доведеться шукати іншу україномовну школу.
«Треба дітей довозити кудись, щось придумати, коли у нас п'ять хвилин від дому школа, стадіон, п'ять хвилин від дому для багатодітних батьків — це дуже важливо. Неможливо розірватися, всім потрібно працювати і довести дітей до занять», — розповідає Чупанін.
Наразі у дев'ятому класі в ліцеї навчаються 24 учні. Цієї кількості учнів недостатньо, щоб створити академічний ліцей.
Через те, що заклад можуть понизити у статусі, п'ятьох дітей батьки вже перевели до ліцею з румунською мовою викладання, розповідає директорка Лариса Житарашу.
«Звичайно, що відносно тієї кількості дітей, яка мала б навчатися в ліцеї, ми не можемо витримати цю конкуренцію. Але це зрозуміло чому. Бо ми перебуваємо в районі, де проживає національна меншина — румунська. І всі заклади навчаються румунською мовою. Найближчий заклад, який викладає українською мовою, це буде аж ліцей в Чернівцях», — каже директорка.
За її словами, більшість дітей вдома розмовляють румунською, попри це, вони хочуть вчитися державною мовою.
Присутні на зборах батьки проголосували за те, аби надіслати колективне звернення до Герцаївської громади та до ОВА з проханням залишити старшу школу в їхньому ліцеї.
Рішення про мережу академічних ліцеїв у громаді ухвалили два роки тому. Але начальник відділу освіти Міну Павалакі каже, що за цей час батьки не зверталися з проханням залишити старшу школу в україномовному ліцеї. За його словами, якщо зараз надійде колективне звернення, то його розглянуть і шукатимуть рішення.
«Подивимося, які пропозиції будуть в подальшому. Звичайно, ми будемо просити якісь, скажімо так, можливо, нестандартні рішення для цього ліцею», — каже Павалакі.
За його словами, у паралельних класах навчаються 180 учнів, з яких орієнтовно 160 — в школах з румунською мовою навчання. В україномовній школі — орієнтовно 20.
«Враховуючи ту демографічну ситуацію, яка в нас є, і етнополітичну ситуацію, ми прийняли таке рішення», — розповів Павалакі.
Павалакі пояснює, що наразі достатньої кількості дітей, аби зробити два академічні ліцеї в громаді, немає. Крім того, потрібні гроші, аби облаштувати умови — STEM-лабораторії, купити нове обладнання тощо.
«Нам бракує мінімум 50 мільйонів гривень, щоб зробити капітальні ремонти, щоб прийняти навіть 60 дітей. Тобто ситуація не тільки в україномовній школі, а й у решті румуномовних шкіл. Найбільша проблема, яка є, — це дійсно єдина україномовна школа, яка є, тут навчаються діти не тільки з нашої громади, а й сусідньої Острицької громади», — каже Павалакі.
За словами посадовця, вони готові шукати рішення спільно з батьками. Серед варіантів — зробити клас з українською мовою навчання у майбутньому румуномовному ліцеї. Також планують звернутися до обласної адміністрації, аби з'ясувати, чи можливі винятки, щоб залишити ще один ліцей у громаді й у який спосіб це зробити.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
