Для Івана Филипчука із Глибочка Камʼянської громади на Буковині бджільництво – сімейна справа. Свій перший вулик він отримав ще в дитинстві й відтоді займається розмноженням бджіл. А у його родині бджільництвом займалися ще дід і прадід.
Про сімейну справу сім'ї Івана Филипчука, вплив війни на бджільництво та виклики, з якими нині зіштовхуються місцеві пасічники — читайте у матеріалі Суспільне Чернівці.
"У восьмому класі придбали першу бджолородину"
Пасіка Івана Филипчука налічує майже 200 бджолосімей, а розмноженням бджіл він займається майже все життя. Також наразі є членом ради асоціації "Буковинський бджоляр".
"У мене в родині прадід займався бджільництвом, і від діда це передалося мені. Батько не займався, але сприяв, коли ще в 8 класі придбав першу бджолородину, від якої я розвиваю нашу пасіку", — розповідає Іван.
За його словами, за літо збирає 7-8 сортів меду і різних бджолопродуктів.
За словами Филипчука, в Чернівецькій області бджільництво розвинене, однак передусім орієнтоване не на збір меду, а на підготовку бджолопакетів. Це напрямок, який передбачає вирощування сімей бджіл і перевезення їх у інші регіони.
"Якщо порівнювати з центральними чи східними областями, там колеги займаються медовим напрямком, тому що у них більше полів, де сіють нектародайні культури Нектародайні культури — це рослини, які під час цвітіння виділяють нектар і є основним джерелом корму для бджіл та інших комах-запилювачів.— соняшник і ріпак. Хоча зараз наша область також вже має багато видів меду, бо почали сіяти і ріпак, і соняшник, а родзинка нашої області в тому, що вона має багато лісового меду, такого, як з липи, акації та гірського різнотрав'я", — каже бджоляр.
"Головною проблемою є недобросовісні аграрії"
Через повномасштабну війну в Україні кількість пасік в регіоні зменшилася, розповідає бджоляр.
"Розвиток — він важкий. Відколи почалася війна, у Чернівецькій області скоротилася кількість господарств. Великі пасіки на 300–400 родин закрилися, бо хлопці воюють або виїхали за кордон. Загалом кількість пасік в області зменшилася", — говорить член ради асоціації "Буковинський бджоляр" Филипчук.
За даними обласного управління статистики, у 2022 році на Буковині налічувалося понад 90 тисяч бджолосімей, а у 2024 році — приблизно 82 тисячі. Про це йдеться на сайті управління.
Головною проблемою для пасічників є недобросовісні аграрії, які обробляють сади з порушенням норм, зокрема, використовують хімічні препарати, розповідає бджоляр. Через це масово гинуть бджоли. Такі випадки вже були цьогоріч, втім, до поліції не звертались, бо не знають, хто саме з аграріїв це робить, каже Филипчук. Речниця Нацполіції Кароліна Маришева підтвердила нам, що звернень не отримували.
"Десь 30% пасік в області, які кочують, мають певні домовленості з аграріями. Але не всі аграрії є добросовісними", — говорить бджоляр.
Загибель бджіл через використання пестицидів підтверджує завідувачка кафедри екології та біомоніторингу ЧНУ Марія Федоряк.
"Після того, як фермери обробили поля чи сад, бджоли там збирають нектар або пилок. Вони отруюються через концентрацію пестицидів, і можуть загинути цілі колонії, бо бджоли приносять таку їжу у вулик, через що гинуть їхні сім'ї", — говорить Федоряк.
За її словами, якщо раніше на пшеничних полях завжди росли волошки чи маки, то зараз вони часто є "зеленою пустелею", витруєною гербіцидами, а також подібна ситуація спостерігається й у садах.
На сайті Держпродспоживслужби йдеться, що фермерам важливо завжди повідомляти пасічників про обробку полів завчасно. Дотримання правил безпечного використання пестицидів допомагає зберегти і бджіл, і врожай.
"Мед варто купувати у перевірених пасічників"
Якщо раніше бджолопакети відправляли на експорт, то наразі переважно працюють на внутрішній ринок, розповідає Филипчук.
"Якщо займатися професійно, треба мати 150 родин бджіл і більше. Ми реалізуємо не лише бджолопакети чи мед, а й інші продукти: пилок, маточне молочко, настоянки", — говорить бджоляр.
На думку Филипчука, щоб не натрапити на підробку, варто купувати мед у перевірених пасічників.
"Люди бояться густого меду: він кристалізується — це природно. Тільки мед з чистої акації не кристалізується: до року залишається прозорим, тягучим. Всі решта кристалізуються, а найбільші кристали має мед з соняшника, тому це нормально", — каже бджоляр.
"З пасікою допомагає донька — вона досліджує бджіл"
Для розвитку бджільництва в області пасічники співпрацюють із науковцями Чернівецького національного університету, розповідає Іван. У своїй пасіці з розведенням бджіл йому допомагає дружина Юлія.
"Від А до Я у вулику я можу зробити всю необхідну роботу. У мене в родині також є пасічники, мій дідусь був пасічником", — каже вона.
Також з пасікою допомагає донька Івана – вона досліджує бджіл разом із науковцями.
"Дочка знає роботу всередині, як з бджолами працювати, навіть допомагала нашим науковцям. Захистила роботу по підгодівлі бджіл і навіть під мікроскопом розглядала кишківник бджоли — їй це було цікаво", — говорить бджоляр.
Тож Іван каже, що сімейна справа, яку започаткували ще його прадід і дід, може мати продовження.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
