Після початку повномасштабного вторгнення вирощувати традиційні зернові культури на Буковині стало менш вигідно, каже фермер Микола Ілащук. Зросли витрати на пальне, добрива, сушіння та зберігання врожаю, водночас ціни на частину зернових не забезпечують колишньої рентабельності.
Які культури наразі приносять найбільший прибуток — у матеріалі Суспільне Чернівці.
На прибуток аграріїв також вплинули складніша логістика та зміни на експортному ринку.
«Якщо до повномасштабного вторгнення цінова ситуація по зернових була більш сприятлива, рентабельність була на рівні 70–80%, то сьогодні по виробництву пшениці і ячменю аграрії виходять майже в нуль», — каже Ілащук.
Через це господарства змінюють структуру посівів і роблять ставку на культури, які можуть принести більший прибуток.
«Вони компенсують таку ситуацію, засіюючи більш рентабельними культурами, такими як соя, ріпак, соняшник. Проте фермери не відмовляються від пшениці та ячменю повністю, адже ці культури потрібні для сівозміни та залишаються важливими для господарств», — пояснював Ілащук.
Соя, ріпак і соняшник
Соя та ріпак залишаються серед культур, які приваблюють аграріїв через співвідношення витрат на вирощування та ціни реалізації. На Буковині площі під цими культурами останніми роками зростали, каже Ілащук.
У 2026 році область продовжує посівну з великою часткою технічних культур. Станом на червень аграрії посіяли понад 25 тисяч гектарів соняшнику та 0,2 тисячі гектарів ярого ріпаку.
Водночас соя залишається однією з основних культур для сільськогосподарських підприємств області. Цьогоріч посіяли майже 80 тисяч гектарів сої.
Кукурудза — одна з важливих культур
«Кукурудза також залишається важливою культурою для Буковини. На відміну від деяких інших культур, кукурудза часто потребує додаткового сушіння після збирання. Це збільшує витрати аграріїв, особливо через вартість енергоносіїв. Тому навіть високий урожай не завжди означає більший прибуток — фермеру потрібно врахувати, скільки грошей він витратить, перш ніж продати зерно», — каже Ілащук.
Цього року в червні посіяли понад понад 62 тисячі гектарів кукурудзи.
А що з гречкою?
Гречка для буковинських фермерів не є культурою, яка може конкурувати за прибутковістю із соєю чи ріпаком. Водночас окремі господарства її вирощують як частину сівозміни.
У господарстві Ілащука гречку висівають після збирання ячменю. Ячмінь збирають улітку, тому поле після жнив ще можна використати для вирощування іншої культури. Так фермери не залишають землю без посівів до наступного сезону.
«Десь до листопада ми зможемо зібрати врожай ще гречки. Це ми практикуємо другий рік. Так ми можемо збільшити урожайність, але вона збільшиться за рахунок технологій і за рахунок добрив», — розповів фермер.
Фактично господарство намагається отримати два врожаї з однієї площі: спочатку збирає ячмінь, а після цього висіває гречку. Втім, такий спосіб потребує додаткових витрат на насіння, техніку та добрива, а результат залежить від погоди восени, каже Ілащук.
Що вигідніше малому фермеру
Для невеликих господарств ситуація дещо інша. Тут важливу роль відіграють культури, які можна продати безпосередньо споживачам або переробникам і отримати більшу додану вартість, каже Ілащук.
«Це плодові та ягідні культури, картопля, ріпак, соя та кукурудза. Проте універсальної культури, яка гарантовано принесе найбільший прибуток, немає. На результат впливають урожайність, ціна продажу, витрати на добрива, пальне, сушіння та зберігання, а також можливість знайти покупця», — каже Ілащук.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
