Калинівський ринок у Чернівцях, як і ринки "Барабашово" у Харкові та "Сьомий кілометр" в Одесі, утворилися в період тотального дефіциту Період 80-х - початок 90-х років.й давали змогу людям купити товари, яких не було в магазинах. Допоки є люди, яким легше закуповуватися саме на ринках, – ці підприємства існуватимуть.
Про це в етері "Суспільне. Студія" розповів виконавчий директор економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
За словами економіста, раніше ці ринки виконували важливу функцію – забезпечували людей дешевими імпортними товарами з Китаю, Туреччини.
Попри те, що через війну частина людей вимушено переселилися, а попит зменшився, зараз є старші люди, яким купити продукти чи товари поза ринком важче, бо, наприклад, вони можуть не розумітися в інтернет-торгівлі.
"Старше покоління прив’язане до речових ринків, і це – їхнє повсякдення. Через такі ринки проходило життя цілих поколінь. Доки є попит й середнє і старше покоління активно працюватиме, ринки будуть потрібні. Ховати їх ще зарано. Вони ще багато зможуть сказати для економіки України", – каже економіст.
Скільки податків платив Калинівський ринок до міського бюджету
Майже 1% бюджету Чернівців становлять податки від Калинівського ринку, розповів Суспільному міський голова Роман Клічук. Торік це була сума у майже 35 мільйонів гривень.
- 2023 рік – понад 28,2 мільйона гривень;
- 2022 рік – понад 23 мільйони гривень;
- 2021 рік – понад 18,2 мільйона гривень.
Цю інформацію повідомили у міському департаменті фінансів у відповідь на запит Суспільного.
Раніше Суспільне Чернівці презентувало документальний фільм “Калинка. Ринок багатства і криз” про розвиток ринку та життя підприємців:
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
