Калинівський ринок запрацював, коли люди почали втрачати гроші. Наприкінці 1980-х років Радянський Союз ставав ближчим до розвалу — соціалістична економіка не витримувала: на заводах не виплачували заробітну плату. Тоді настав час ринкової економіки, каже міський голова Чернівців у 1991-1994 роках Віктор Павлюк.
Декілька років люди на Калинівському ринку працювали неофіційно, бо базар не був зареєстрованим. Але у 1990 році створили підприємство "Госпрозрахунковий міський торговий центр". Воно стало попередником сучасного комунального підприємства "Калинівський ринок", яке зареєстрували у 1997 році. Суспільне Чернівці розповідає про заснування базару та перші роки його існування.
Люди просили роботу
На початку 1990-х з нестачею роботи у Чернівцях була особливо гостра ситуація, розповідає Віктор Павлюк. Тоді у місті та декількох прилеглих селах проживало орієнтовно 160 тисяч людей, які були працездатними. Понад чверть з них працювали на оборонних підприємствах, які належали Радянському Союзу. У середині 1991 року працівникам вже виплачували все менше і менше грошей за роботу — соціалістична економіка не витримувала, а Союз "розвалювався".
"Люди не мали, за що прожити. Тому до міської ради, не кожен місяць, але майже кожен місяць, приходили: “Дайте роботу, ми працюємо, але не отримуємо заробітної плати”.
На початках засновниками Калинівського рикну була Садгірська районна рада та приватне товариство "Капітал". Згодом до них долучилась ще Чернівецька міська рада та товариство "Комплекс". За декілька років єдиним засновником базару стала міськрада Чернівців, розповідає Павлюк.
Тоді Калинівський ринок, який у 1990 році став офіційним підприємством, мав бути успішним — що підтвердили наступні роки його існування.
Наприкінці 1980-х, початку 1990-х років, Аби мати унікальний асортимент, підприємці "Калинки" їздили по товар за кордон.
"Це були так звані туристичні поїздки у Румунію, Угорщину, Польщу. Там скуповували товари легкої промисловості: дитячі коляски, дитячий одяг, джинси".
Аби не їхати за кордон з "пустими руками" підприємці купували в Україні те, чого не було в інших країнах, і там продавали. Переважно це були металічні вироби, наприклад, метиси, свердла та викрутки.
"Аналогів Калинівському ринку не було"
На "Калинку" почали приїжджати люди з інших областей на закупи. Тоді за обʼємом товарообігу рівних цьому базару не було.
"Потім утворились [ринки, — ред.] у Камʼянець-Подільському, Хмельницькому, "Сьомий кілометр" в Одесі — ці проєкти зʼявились після реалізації проєкту Калинівського ринку".
Тепер Калинівський ринок займає перше місце серед комунальних підприємств, які сплачують найбільше податків у міський бюджет, а його площа становить майже 40 гектарів.
"Ті, хто розуміли, які процеси відбувались у суспільстві, то знали, що це буде успішний проєкт, і, можливо, він досягне більших розмірів, ніж на початку — що і підтвердили наступні роки".
Повну історію базару дивіться у документальному проєкту Суспільне Чернівці "Калинка". Ринок багатства і криз":
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
