Центральні квартали Чернівців майже на 40% забудовані так званими хрущовками. Їх зводили наприкінці 50-х на початку 60-х років, як економне житло. Термін експлуатації більшості цих будинків уже минув.
Суспільне Чернівці запитало думку мешканців, працівників комунальних служб та архітектора про те, в якому стані зараз і скільки часу чернівчани зможуть жити в таких будинках.
"Моє життя пройшло тут"
У двокімнатній хрущовці в центрі Чернівців Орися Косяк живе майже 50 років, квартиру чоловік отримав, як військовий. За її словами, будинок добре зберігся.
"Я звикла і звідси вже нікуди не піду. Цей будинок дуже міцний, він ніде не тріснув за ці роки. Труби в квартирі змінював покійний чоловік, а ремонт син зробив своїми руками", — говорить Орися Косяк.
Наразі в будинку Орисі управлінська компанія замінює труби центрального теплопостачання. За словами слюсара-сантехніка Миколи Андріюка, використовують сучасні труби, які краще витримують холод та не забиваються.
"Ми замінюємо лежаки центрального опалення, підключаємо їх до стояків з новими трубами, які менше тріскають від холоду, ніж металеві", — говорить Андріюк.
Будинки зберегли конструктивну цілісність
Управлінська компанія "Містосервіс" у Чернівцях обслуговує майже 440 житлових будинків, з яких майже 80 – хрущовки. За словами керівника Романа Никифорука, хоч хрущовки наразі не відповідають сучасним вимогам енергоефективності, однак найбільше проблем — з мережами.
"Це типові проблеми, як для більшості будинків, які до цього часу погано обслуговувалися або недостатньо утримувалися. Це мережі центрального теплопостачання, водопостачання, водовідведення, електричні мережі", — говорить Роман Никифорук.
За словами Романа Никифорука, в цих будинках добре зберігаються конструктивні елементи, тобто нічого не відпадає та не тріскає. Водночас на заміну мереж у всіх хрущовках загалом потрібно витратити від трьох до п’яти років.
"Тільки після заміни мереж можна утеплювати будинки, замінювати вікна та двері в під’їздах. Так поступово продовжувати терміни експлуатації. Складність в тому, що всі комунікації проходять під приватною власністю, фактично проходять в підлозі житлової квартири, де зазвичай на першому поверсі комерційні приміщення", — каже Роман Никифорук.
"Ці хрущовки вже вижили себе"
Жителька хрущовки Піонія Пінчук вважає, що хрущовки мають більше недоліків, ніж переваг. За її словами, у таких будинках погана звукоізоляція, часто виникають проблеми з комунікаціями в підвалі, а планування квартир не зручне для великих родин.
"Ці хрущовки вже себе вижили, вони вже вийшли з усього, з експлуатації та зручностей. Стіни дуже тонкі, чути все, що за стіною роблять: чи ремонт, чи там сваряться, чи ще щось. Їх треба зносити і ставити новобудови", — вважає жінка.
"Не можемо все зруйнувати"
Хрущовками почали забудовувати квартали Чернівців на південь від історичного центру у 50-х — початку 60-х років минулого століття, розповідає архітектор Анатолій Довганюк. За його словами, будівництво відбувалося в декілька етапів, кожен мав свої особливості — зокрема у плануванні та виборі будівельних матеріалів.
"З 1956-го року у першому радянському генплані заклали будівництво кварталів з цими хрущовками. Потім у 1964-му році вони їх нанесли в наступному генплані як уже збудовані, а далі вже стартували чешки та київки", — говорить архітектор Анатолій Довганюк.
Архітектор вважає, що більшість чернівецьких хрущовок можуть залишитися безпечними для проживання ще кілька десятиліть, якщо регулярно перевіряти їх технічний стан. За його словами, у таких будинках слід регулярно перевіряти стіни, перекриття та не зносити несучі конструкції.
Під час забудови міста враховували санітарно-гігієнічні вимоги. Зокрема, й те, як будинки будуть розташовані відносно сонця. Адже це також впливає на термін експлуатації будівлі — добре освітлені будинки швидше висихають після дощу чи сирості.
"Будівля нагрівається та висихає, якщо було десь замокання. Десь може бути конденсат, через який потім маємо аварійну будівлю", — каже Анатолій Довганюк.
Архітектор вважає, що частину хрущовок можна відновити. Такий підхід використовують у Німеччині, де будинки радянського періоду добудовують або оновлюють.
"Таку практику можна запроваджувати в Чернівцях, щоб не зносити хрущовки", — каже Довганюк.
""Австрійську архітектуру ми теж не можемо зруйнувати. Там є свої моменти — дерев'яне перекриття в більшості будівель. У хрущовках — залізобетонні плити, збірне перекриття, їхня міцність доволі висока. Якщо архітектура цих хрущовок застаріла, може, потрібно подивитися, чи доцільно їх зносити, тоді пропонувати щось інше", — говорить архітектор.
За його словами, якщо вчасно ремонтувати та обстежувати такі будинки, то термін експлуатації більшості хрущовок можна продовжити до ста років.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
