У Чернівецькій області є чотири різновиди говірок, які поширені в різних районах. На їх формування впливали культура пастухів та поширення інших мов, зокрема, у них можна впізнати слова румунського, турецького та болгарського походження.
На думку професорки філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Людмили Ткач, попри те, що молодь менше послуговується говіркою, вона не зникне, а зберігатиметься разом із побутом буковинців. До Дня слов'янської писемності й культури Суспільне Чернівці розповідає про особливості буковинських говірок та як на них впливали різні культури.
Які говірки поширені в області
У колишніх Герцаївському, Сторожинецькому та Заставнівському районах поширені буковинсько-надпрутські говірки. Для них, наприклад, характерний звук [у] в кінці слів: кулешеу, вулицеу.
На Путильщині та Вижниччині говорять з рисами гуцульських говірок. Для них характерна заміна звуку [є] замість [а] та [я]. Наприклад, єк, єгода.
У районах, які ближчі до Тернопільської області, поширені говірки з наддніпрянськими рисами. Так від місцевих можна почути шестий, вчера.
Найбільшу територію області охоплюють північнобессарабські говірки, які можна зустріти також на Одещині та Вінниччині. Так сталося через те, що мешканці прилеглих до Дністра територій часто переїжджали на інший берег річки, розповідає Ткач. Для них характерні слова магала — передмістя, баштан — поле.
Всі говірки на Буковині входять до південно-західного наріччя, яке є одним з найдавніших в українській мові. Людмила Ткач каже, що буковинські говірки також вплинули на розвиток мови у XX столітті – так формувалася західноукраїнська літературна українська мова.
Як формувалися говірки на Буковині
Найбільше вплинуло те, що на території області розмовляли мовами різних груп. Так деякі слова запозичили з румунської, турецької, угорської та болгарської мов.
"Буковина має унікальне мовно-культурне розмаїття. На нього відреагує кожен, хто приїде до нас і хоча б послухає, як люди розмовляють навколо. Наше середовище одразу сигналізує про ті особливі моменти у звучанні слів, специфічних саме для нашої місцевості", — розповідає Ткач.
Також на формування говірок вплинула культура пастухів, каже професорка. Такі слова як "ватра" та "готар" – розповсюджені також на румунській та балканській території, адже їх обʼєднувало вівчарство. У літературі їх використовував Юрій Федькович.
Які особливості буковинських говірок
Людмила Ткач розповідає, що слово "сарачатко", яке характерне для буковинських говірок, має корінь "сірий" у значенні "бідний".
З турецької мови запозичили такі слова як, наприклад, фудулія — зарозумілість, фудульний — гордий. У буковинські говірки вони потрапили з румунської мови, а у румунську — з турецької.
"На нашій території є така природня мовно-комунікативна лабораторія. Вона була відкритою й залишається такою і дотепер", — каже Ткач.
Слово "бута", яке теж означає гордість, запозичене з польської мови. Воно увійшло і в прислівʼя: "Бута хоче прута".
Багато слів, які позначають родинні звʼязки, у буковинські говірки потрапили з румунської мови: бадіка — дядько, старший брат або чоловік старшого віку; меля — бабуся або тітка; нанашко — хрещений батько; фін та фіна — молода пара, яка вінчається.
Такі слова – маловідомі на інших територіях, проте давно засвоїлись на Буковині, розповідає Людмила Ткач. Так само у буковинських говірок є характерна вимова. Так це заміна звука [ю] в кінці слова на [у], наприклад, в слові морквою. Для деяких районів характерна заміна звука [дʼ] на [г].
За словами Людмили Ткач, говірки на Буковині формувало середовище та, навіть, попри менш активне використання, говірки не зникнуть.
"Можуть зникнути якісь слова, можуть занепасти якісь форми, а якісь – навпаки збережуться. Ось ці риси живого діалектного мовлення будуть зберігатися. Так не буває, бо єдина літературна мова з чітко визначеними нормами це як дистильована вода — вона несмачна і непридатна", — каже Ткач.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
