У Чернівцях попрощалися з трьома полеглими військовими. Усі троє служили у 92-му батальйоні чернівецької бригади тероборони, виконували бойові завдання на Сумському напрямку та загинули в один день.
Це солдат Олег Звенигородський, сержант Костянтин Ковбаснюк та старший солдат Дмитро Пую. До Центрального кладовища військових супроводжував кортеж із майже сотні автівок. Суспільне Чернівці ділиться спогадами рідних та близьких про полеглих захисників.
Дмитро Пую
Наймолодшому серед загиблих бійців було 29 років – старший солдат Дмитро Пую мобілізувався у березні 2022 року. Спершу був кухарем, а потім повідомив рідним, що їде у відрядження на Сумщину. Батько бійця розповідає, Дмитро часто спілкувався з рідними, але про службу розповідав мало.
"Коли прийшла повістка, він сказав, що хоче їхати. Якщо всі служать, то і він. Постійно казав: "Цілую тато, обіймаю. Все нормально, не переживайте". Він був моєю опорою, дуже його не вистачає", – розповідає Костянтин Пую.
Брат військового Максим розповідає, під час останнього спілкування Дмитро надіслав їхнє спільне фото, але на повідомлення вже не відповідав. Про загибель бійця родина дізналася із соцмереж.
"Ми побачили фотографію брата. Зателефонував тато й казав, що нічого не розуміє. Я був на роботі й теж нічого не розумів. Ми думали, що це випадковість. Потім нам вже підтвердили інформацію", – розповідає брат загиблого Максим.
Олег Звенигородський
До повномасштабного вторгнення Олег Звенигородський був підприємцем: торгував на ринку автозапчастинами. До війська долучився за контрактом, а останні три місяці перебував на Сумщині.
"Він пішов оновлювати документи, прийшов і сказав, що уклав контракт. Я була шокована, а він сказав, що мусить хтось іти. Я просила: "Синочку, щодня мені телефонуй, щоб я тебе щодня чула". Ніколи мені не жалівся: "Годують добре, одягнені добре. Не мерзнемо", – розповідає мати бійця Тетяна Звенигородська.
За словами матері, Олег допомагав родині й надсилав гроші на її лікування. 30 квітня вітав сестру з днем народження – це був його останній дзвінок.
"Це була світла й добра дитина. Дуже допомагав мені. Казав не хвилюватися після інсульту. Як я це маю пережити? Хай би ця Росія перевернулася, згоріла", – каже Тетяна.
Олег Звенигородський загинув у 47-річному віці.
Костянтин Ковбаснюк
Військовий Олесь Рідуш із загиблим Костянтином Ковбаснюком знайомий з дитинства – їх об’єднала любов до гір та печер. Каже, ще до початку повномасштабного вторгнення вони знали, що в області формують батальйон, тому 24 лютого 2022 року вже були у війську.
"Я прийшов у батальйон, а за кілька годин і Костя. До того він стояв під військкоматом. Тобто до обіду першого дня ми вже були у строю. Йому довіряли, він був дуже відповідальним. У місті його знали багато людей. До нього завжди можна було звернутися за порадою", – каже Олесь.
Військовий на псевдо Борода долучився до війська разом з Костянтином та Олесем. Щоб попрощатися з побратимом, він приїхав у Чернівці.
"У взводі ми жили в одній кімнаті. Я пішов далі, а він залишився у батальйоні. Хлопці кажуть, він там був стрижнем взводу та роти. Неймовірною людиною", – розповідає побратим.
Супровід трьох траурних кортежів Чернівцями організували координатори місії "На щиті". До нього долучилися волонтери, військові, ветерани, приватні підприємці приблизно на ста автівках.
У загиблого Олега залишились батьки, сестра та 15-річний син, у Костянтина – батьки, дружина та п’ятирічна донька, до якої він планував невдовзі приїхати у відпуску. У Дмитра — батьки та брат.
Бійців похоронили на Алеї слави Центрального кладовища поруч один з одним.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
