На Чернігівщині 17 січня попрощалися з чотирма бійцями — Андрієм Степуренком, Володимиром Грищенком, Андрієм Демченком і Леонідом Халімоном, які загинули, захищаючи Батьківщину.
Про це повідомляють у Прилуцькій районній військовій адміністрації та Сухополов'янській, Козелецькій та Куликівській громадах.
Андрій Степуренко народився 3 лютого 1992 року в селі Єгорівка (нині сухополов'янська громада на Прилуччині). Навчався в Дідівській школі. Потім продовжив навчання в Прилуцькому агротехнічному коледжі на відділенні "Газопостачання". У червні 2015 року після закінчення агротехнікуму був призваний на строкову службу. Повернувшись працював охоронцем в Прилуцькій виправній колонії протягом шести років. Прийнятий на військову службу 5 березня 2021 року за контрактом. З липня 2024 року боронив Україну на Запорізькому напрямку, мав позивний "Туз".

29 грудня 2024 року старший солдат Андрій Степуренко загинув під час виконання бойового завдання. Попрощалися та поховали бійця у селі Єгорівка Дідовецький старостинський округ Сухополов'янської громади. У загиблого залишилася мама Валентина.
Володимир Грищенко народився 22 січня 1972 року у Прилуках. Навчався в гімназії №1. Закінчив Прилуцьку бухгалтерську школу. Потім проходив строкову службу в армії. Проживав у Броварах. Займався підприємницькою діяльністю.

4 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку солдат Володимир Грищенко загинув. Попрощалися та поховали Володимира Грищенка у Прилуках.
Андрій Демченко народився 10 січня 2001 року в селі Мостище (нині Козелецька громада). Дитинство провів у рідному селі в дідуся та бабусі. Навчався в Броварській школі №8. Після закінчення школи вступив до Бобровицького коледжу економіки та менеджменту, який закінчив у 2020 році та отримав спеціальність молодший спеціаліст за кваліфікацією зоотехнік.

В червні 2021 року був призваний на строкову службу, а у 2022 році підписав контракт та був зарахований до Національної гвардії України, де і проходив службу.
Під час виконання бойового завдання 13 січня 2025 року Андрій загинув. Попрощалися та поховали бійця у селі Мостище. У загиблого залишилися батьки, сестра, дідусь та бабуся.
Леонід Халімон народився 26 грудня 1973 року в селі Ковчин (нині Куликівська громада). Виріс у багатодітній родині.

"Був завзятим спортсменом, любив футбол, брав участь у предметних олімпіадах, де займав призові місця. Батько помер рано, мати виховувала дітей сама", — так пишуть про Леоніда у Куликівській громаді.
Після закінчення школи, навчався у Ніжинському педінституті. По закінченні вишу працював вчителем української мови та літератури в Грабівці. Пізніше змінив рід діяльності. Певний період працював у Куликівському райвідділі міліції.
Мобілізований до лав ЗСУ у серпні 2024 року. Ніс службу на посаді розвідника розвідувального взводу. Загинув Леонід Халімон під час виконання бойового завдання 5 січня 2025 року на Курщині. Поховали бійця у Ковчині.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.