Після забруднення річок Сейм та Десна на Чернігівщині, внаслідок скиду відходів цукровим заводом у російському місті Тьоткіно, що на Курщині, був зафіксований масовий замор риби. Серед загиблої риби були й червонокнижні, зокрема стерлядь – представник осетрових, що на межі зникнення в Україні.
Яка ситуація в екосистемі річок наразі та чи треба зариблювати ці водойми — про це в ефірі Українського Радіо Чернігів розповів начальник Чернігівського рибоохоронного патруля Микола Каленюк.
За його словами, наразі показники розчиненого кисню в обох річках становлять 6-7 мг/л (норма — 4 мг/л). Тобто кисню достатньо для того, щоб риба жила, каже Микола Каленюк.
"Риба в Сеймі є, вона відновлюється, є мальок, є жаба, плавають качки. Тобто природа сама відновлює свій потенціал. Щодо Десни, то там зверху йде вода свіжа — з Сосниччини, з Коропщини, з Новгород-Сіверського району, тобто вода в річці розбавляється. Пляма (забруднення, — ред.) дійшла до Остра та далі не пішла. Відновлювати рибу в Десні не треба. Там її багато. Малька багато ".
Тут проблема не в кількості риби, а в її якості, зазначає Каленюк. Адже поки не зроблений хімічний аналіз.
"Риба не їсть хімію, вона через зябра тільки пропускає воду. Риба так дихає. Для того, щоб риба накопичила в собі якусь хімічну рідину, для цього потрібен не один місяць, а може навіть і рік".
Щодо моніторингу води в річках, то, якщо раніше (в перші тижні, коли зафіксували забруднення — ред.) фахівці екоінспекції аналіз на хімічний склад брали кожного дня, то зараз його проводять тільки раз на тиждень, каже Микола Каленюк. Тому можна вважати, що ситуація стабілізувалася.
Каленюк вважає, що зариблення річок Десни та Сейм має відбуватися на державному рівні.
"По всій Україні є програма зариблення. Але вона проводиться в тих областях, де не було військових дій. В нашій області така програма не прийнята. Я розмовляв з головою обласної ради, вона каже, що бюджет області не дозволяє цього робити. Тому що, в нашому бюджеті нема таких коштів — один мільйон, півтора, десять, як є в інших областях. На сьогодні коштів більше потребують інші статті видатків, зокрема допомога військовим, переселенцям, відбудова пошкодженого житла тощо. Я вважаю, що зариблення річок Сейм та Десна має відбутися на загальнодержавному рівні, а не коштом місцевого бюджету", — сказав начальник Чернігівського рибоохоронного патруля.
Що відомо про забруднення річок Сейм та Десна на Чернігівщині
Вперше про забруднення Сейму на Чернігівщині стало відомо 26 серпня. В річці масово гинула риба, а сама вода стала чорного кольору. У воді виявили перевищення вмісту амонію та критично низький рівень кисню.
28 серпня забруднена вода з річки Сейм вже дійшла до Десни поблизу села Велике Устя, що у Сосницькій громаді.
9 вересня мертва риба з'явилася у Десні в межах Чернігова. Після цього за два дні з річки в межах міста зібрали сім тонн такої риби.
За результатами проб води у річках Сейм та Десна, які відбирали 10 вересня, зафіксували забруднення органічного характеру. Воно, як повідомляло Міндовкілля, 14 серпня потрапило у річку Сейм із цукрового заводу в селищі Тьоткіно Курської області РФ.
Станом на 11 вересня сума збитків довкіллю через забруднення річок Сейм та Десна (в межах Чернігівської та Сумської областей) склала понад 405 мільйонів гривень.
Станом на 22 вересня, за інформацією Міндовкілля, вода в Десні посвітлішала, з’являються живі водні біоресурси. На дні осад темного кольору, неприємний запах та замору риби не спостерігають.
За інформацією Державної екологічної інспекції (станом на 25 вересня, — ред.), внаслідок першого забруднення, водойм в області, яке пов'язане зі скидами цукрової патоки з Тьоткінського цукрового заводу, сума збитків, завдана довкіллю, становить 338 мільйонів 16 тисяч 551 гривня. Загалом з 26 серпня по 24 вересня з річок Сейм та Десна на Чернігівщині зібрали 28 тисяч 137 кілограмів мертвої риби.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
