У Коропі, що на Чернігівщині, живе довгожителька Катерина Жабко. У червні їй виповнилося 100 років. Жінка має п’ятеро дітей, десятеро онуків та одинадцять правнуків. Жінка пише вірші та частівки, знає напам’ять телефонні номери рідних та знайомих, любить співати та жартувати.
Писати вірші почала після вісімдесяти років. Раніше було не до поезії, ділиться Катерина. Працювала в дитячому інтернаті. І мала п’ятеро своїх дітей.
"Важко прожила. О першій лягала, о четвертій вставала", — розповіла довгожителька.
Найменшу доньку Світлану жінка народила у 48 років. З нею зараз і живе у Коропі. Вже має десятеро онуків і одинадцять правнуків.
У телефоні Катерини Жабко жоден номер не підписаний. Каже: все одно бачить погано, не прочитає.
"Їй ось вже сто перший рік пішов. Вона сама себе доглядає. Мені старається допомогти посуд помити, прибрати. Прийду з роботи – бачу, вже чисто у хаті", — розповіла донька Світлана Никипорець.
На початку широкої війни у матері був мікроінсульт, розповідає донька Світлана. Ліки тоді шукали скрізь, бо дороги були перекриті росіянами, аптеки не працювали.
"До неї тягнуться люди, вона тягнеться до людей. Всім вона підкаже, там порадить, там якоюсь гуморескою. Я дуже щаслива людина, що у мене така мама. — А я дуже щаслива, що у мене така донечка".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
