Станом на липень 2024 року на одне робоче місце на Чернігівщині претендують шість людей. Водночас, наприклад, будівельні компанії відтерміновують здачу будинків через брак робітників. Така ситуація нині на ринку праці області.
За яких фахівців готові боротися роботодавці, що із зарплатою, яку вони пропонують, які професії нині найбільш актуальні та які можливості із відкриття та підтримки власного бізнесу пропонує держава? Відповіді на ці запитання в ефірі ток-шоу "Що відбувається" шукали голова федерації роботодавців Чернігівщини Олег Авер'янов та заступниця директора чернігівської філії обласного центру зайнятості Ірина Чечко.
Ринок праці в Україні та Чернігівщині
На зустрічі з представниками Міжнародного валютного фонду, заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна сказала, що для того аби забезпечити щорічне зростання ВВП на рівні 7%, в Україні потрібно ще 4,5 мільйона працівників.
За її словами, в 2021 році до повномасштабного вторгнення, офіційний ринок праці нарахував 11,5 мільйонів людей, а в 2023 році — дев'ять мільйонів офіційно працевлаштованих.
На думку Олега Овер'янова, на сьогодні питання ринку праці для підприємств та бізнесу — одне з головних.
"Тому що обладнання, основні засоби без людей не працюють. І питання фахівців на тих посадах, які потрібні, воно дуже гостро стоїть. Працювати насправді нікому. А якщо говорити про фахові напрямки, то насправді фахівців нема. Тобто, фахівці були, вони виїхали, багато сьогодні призвалось до ЗСУ".
Зі слів Ірини Чечко, наразі по Чернігівській філії обласного центру зайнятості ринок праці зменшився.
"За перше півріччя 2024 року зареєстровано 3,6 тисячі людей, які мають офіційний статус безробітних. До прикладу, в 2021 році до повномасштабного вторгнення ця цифра складала більше шести тисяч людей лише по місту Чернігову".
На це повпливало багато факторів, каже заступниця директора чернігівської філії обласного центру зайнятості.
"Повпливали зміни в законодавстві, які вступили в 2022 році — обмежили термін виплати допомоги по безробіттю. Максимальний розмір допомоги по безробіттю зменшився і, відповідно, змінилися певні умови реєстрації безробітних і це суттєво повпливало на ринок. Звісно, в першу чергу, це відтік загалом робочої сили: за кордон, загибель, мобілізаційні процеси".
"Варто зазначити, що, окрім робітничих професій, багато безробітних мають вищу освіту і вони займали посади середньої керівної ланки, менеджери, управителі. І, відповідно, існує цей дисбаланс між професіями, які потребують підприємства: технічними, фізично важкими спеціальностями. До того ж, збільшується постійно питома вага жінок", — додала Ірина.
За її словами, наразі 80,5% офіційно зареєстрованого ринку праці – це безробітні жінки.
"Чоловіки не хочуть ставати на облік, через великий відсоток мобілізації".
За даними обласної служби зайнятості, за перше півріччя 2024 року на Чернігівщині зареєстрували 9 600 безробітних.
Станом на 1 липня на обліку в центрі зайнятості перебували 4 900 людей. Майже 78% безробітних в області – жінки.
Із січня по червень 2024 року року роботу отримали 4 000 людей, з яких 2 400 мали статус безробітних. Зокрема, 2 200 отримали роботу за безпосереднім направленням служби зайнятості. Із січня по червень 2024 року служба зайнятості мала 4 800 вакансії.
Станом на 1 липня – 757. Тобто, на одне робоче місце – шість безробітних. Середній розмір пропонованої зарплати – 9 400 гривень.
Найбільш затребуваними є вакансії:
- водіїв,
- підсобних робітників,
- продавців.
Кількість безробітних серед колишніх керівників і технічних службовців у 2,5 рази перевищує кількість вакансій за цими професіями. Середній розмір допомоги по безробітті у червні 2024 року складав понад 3 800 гривень.
За словами голови федерації роботодавців Чернігівщини, на бізнес впливають два фактори — міграція та мобілізація.
"По нашому підприємству, по «Пожмашині», у нас також мобілізували багато працівників. Через те, що ми виконуємо державні оборонні замовлення, нам вдалося втримати людей і, відповідно, сплачуємо заробітну плату вище середнього для ринку".
За словами Авер'янова, рівень фаховості людей, які стоять на обліку у центрі зайнятості, не відповідає тому запиту, який є у підприємств.
"Тому що підприємства потребують кваліфікованих працівників. Юристів і економістів, умовно, дуже багато, їх раніше система освіти випустила. Або просто хороших людей, які хочуть працювати, але не вміють працювати. Але якщо треба покласти кладку, стати за станок, зробити якусь механічну обробку, стати на якийсь технологічний процес, таких людей, як виявляється, немає".
За даними обласної служби зайнятості, на одне місце претендує шість людей, середній портрет — це жінка 45+ років.
"Зараз по чернігівській філії середня тривалість перебування в офіційному безробітті – 159 днів. Середний термін пошуку роботи – 58 днів. Тобто, від моменту набуття статусу безробітного до працевлаштування проходить в середньому 58 днів. З приводу навантаження шість людей на одне місце. Це кількість вакансій поділена на кількість людей, умовно кажучи, і виходить шість людей. По Чернігову та Чернігівському районах ця цифра дещо менша, вона приблизно складає три. Вакансій більше, ніж фактично перебуває людей на обліку".
Також, додала Ірина Чечко, термін перебування на обліку в статусі не обмежується. Тобто, поки людина шукає роботу, стільки вона може перебувати на обліку.
Яких спеціальностей не вистачає
На думку Олега Авер'янова, не вистачає конкретних робітничих професій.
"Не вистачає спеціалістів з числового програмного керування, операторів з числового програмного керування, налаштувальників нового обладнання з числового програмного керування. Все, що стосується нового обладнання і людей, які мають і вміють працювати на новому обладнанні, причому в різних галузях. Є старе обладнання на підприємствах, а є компанії, які розвиваються і закуповують нове обладнання".
За словами Ірини Чечко, є тенденція до опанування жінками професій, які були більше притаманні чоловікам.
"І вже зараз ми чуємо від підприємств запити на те: чи можемо ми долучитися до процесу навчання чи перенавчання жінок, які працюють у них безпосередньо на підприємстві, для того, щоб вони виконували дещо іншу роботу. Наприклад, жінка-водій-навантажувача. Тому що чоловіків фізично немає або вони в будь-який момент можуть бути мобілізовані".
"Ми навчаємо жінок на водіїв тролейбусів. Тобто, у нас за кермом тролейбусів їздять жінки, яких переважно вчила служба зайнятості. Економіка має якось працювати, в тому числі, за рахунок того, що жінки будуть опановувати нові, нетипові для них професії", — сказала Ірина.
На підприємстві "Пожмашина", каже Олег Авер'янов, вже є тенденція до залучення жінок на нетипові професії.
"На нашому підприємстві десь відсотків 50 жінки працюють.У нас це, скажімо так, ще було династіями — жінки за станками стоять. Це дуже гарна ініціатива держави перенавчати жінок на чоловічі спеціальності. Тому що, в принципі, як показує практика, жінка більш відповідально ставиться до виконання своїх обов'язків".
"Заробітна плата не дуже відрізняється від Польщі"
На запитання, як вплине на бізнес та спроможність платити ринкову зарплату збільшення розміру податків, зокрема військовий збір з 1,5% до 5%, Олег Авер'янов відповів наступне:
"Насправді на зарплаті для працівника, я вважаю, це не буде відображатися. Це буде відображатися на фінансово-економічних показниках підприємства. Тому що підприємства, які конкурують за працівників, сплачують заробітну плату на рівні ринку. А якщо хочеш, щоб у тебе були кваліфіковані працівники, то ти повинен сплачувати вище за ринок".
За словами бізнесмена, на його підприємстві середня ринкова заробітна плата не дуже відрізняється від Польщі.
"Якщо відрахувати проживання в Польщі, плюс-мінус вона не набагато нижча, ніж ти працюєш в Польщі. Ми сьогодні не дуже відрізняємося від Європи, тому що наше життя спонукає сплачувати європейську зарплату плюс-мінус".
Яка ситуація з ринком праці на Чернігівщині
Кількість вакансій на Чернігівщині вже відновилися до рівня лютого 2022 року, у червні 2024 року — 1 270 вакансій. У січні-лютому 2022 року — було на рівні 1 100-1 270 вакансій. Відновлюватися ринок праці почав з лютого 2023-го після падіння майже у 10 разів. Найбільш піковий період серпень-жовтень 2023 року.
Такі дані у відповідь на інформаційний запит Суспільному надав сайт з пошуку роботи work.ua.
"Найбільше відновлення ринку наразі показують західні регіони країни. Саме туди релокувалися і бізнеси, і ВПО. Є регіони, де відсоток відновлення складає 180%. Чим ближче до лінії фронту, тим менший відсоток відновлення", — йдеться у відповіді.
На ринку є дефіцит кваліфікованих кадрів майже у всіх сферах. За даними work.ua, знайти працівника наразі складніше.
У липні 2024 року роботодавці найбільше шукали:
- продавців-консультантів;
- бухгалтерів;
- кухарів;
- менеджерів з продажу;
- офіціантів.
Середня зарплата
Середня зарплата на ринку в Україні, за даними work.ua, — 21 000 гривень.
У Чернігівській області середня заробітна плата наразі менша та змінювалася так:
Гендерний розподіл на ринку праці
За інформацією сайту пошуку роботи, на ринку праці завжди більше жінок, проте їхня кількість за останні місяці незначно зросла.
"Якщо у травні 2023 року частка жінок складала 56%, то нині коливається у межах 58-59%. З травня 2024 року за результатами дослідження Work.ua, дефіцит кадрів посилюється і торкається всіх на ринку праці, незалежно від статі".
Щоб мінімізувати дефіцит на ринку праці компанії автоматизують виробничі процеси:
- переглядають умови та графік роботи;
- впроваджують програми навчання;
- розширюють категорії шукачів — пропонують вакансії студентам, людям старшого віку, ветеранам, людям з інвалідністю.
Наприклад, у травні 2024 року, за даними work.ua, кількість пропозицій роботи для пенсіонерів показала найвище зростання +20%.
"І звичайно, є приклади компаній, які впроваджують програми навчання жінок на стереотипно чоловічі посади. Ми уже бачимо жінок-охоронців, трактористок, водійок великого транспорту, тролейбусів, слюсарок, машиністок крана, підземних установок на гірничих підприємствах, операторок верстатів, жінок, які працюють на складах, виконуючи також фізичну роботу".
"Або ти працюєш, або ти воюєш"
Cтатистику, яку наводить обласний центр зайнятості, розповіла Ірина Чечик, ґрунтується виключно на тих вакансіях, які подають роботодавці до служби зайнятості.
"Є коливання — низькооплачувані, високооплачувані вакансії, професії. Крім того, до служби зайнятості подають вакансії ті роботодавці, з якими ми співпрацюємо. Вони перевірені, гарантують офіційне працевлаштування, соціальний пакет гарантій на робочому місці. Вакансії, які містяться на Work.ua, не знаю, хто за них несе відповідальність. Чи відповідає ця зарплата дійсності. Чи це просто така плюшка для того, щоб більше кандидатів зверталися на дану вакансію".
Також вона додала, що наразі не знає як перевірити те, що зарплата з сайту Work.ua дійсно є на підприємствах.
На думку бізнесмена, більшість підприємців в Україні ще досі доплачують зарплату в конверті.
"І якщо на ринку зарплата 17 тисяч гривень, то офіційно багато підприємств показує мінімалку й доплачує в конверті. І це проблема, тому що, наприклад, на наших підприємствах ми давно вже перейшли працювати в білу, і сплачуємо чисту білу зарплату. Знаєте, якщо ми хочемо жити, як в Європі, то ми повинні починати з себе і сплачувати податки, в першу чергу, і сплачувати офіційну заробітну плату. Тому що, як ми хочемо побудувати успішну країну і жити, як європейці, якщо ми сплачуємо в конвертах зарплату і не сплачуємо податки в державу? Як ми хочемо, щоб держава розвивалася? А сьогодні у війну це, насправді, також є обов'язок підприємств сплачувати податки. Тому що, або ти працюєш, або ти воюєш. І якщо підприємство працює, то таким чином працює економіка країни. І це також дуже важливо для нашої спільної перемоги".
Найзатребуваніші професії на Чернігівщині
Згідно з даними сайту з пошуку роботи work.ua, найбільше в пошуку трапляються такі вакансії як: кухар, бухгалтер, офіціант. Натомість Олег Авер'янов каже, що ці вакансії в топі, бо в цих професіях є більшою плинність кадрів.
"Я не аналізував, скажімо так, ці розбіжності, але якщо брати по нашим напрямкам, то насправді у нас ситуація зворотня. У нашому випадку пропозицій значно менше, ніж є вакансії".
Ірина Чечко додала, що ці професії, які дає Work.ua, знаходяться в рейтингу одних з найбільш низькооплачуваних по Чернігову, по області.
"Але ще більше вакансій – це вакансії водіїв, трактористів, електромонтерів, інженерних спеціальностей, просто електриків, це якісь оператори лінії виробництва, лікарі. На жаль, кухарі, баристи, офіціанти – професії, які мають недостатній, як на мене, рівень заробітної плати".
"Ніхто нікому просто так гроші не платить"
"Проблема в тому, що підприємства стикаються з тим, що люди, які до нас звертаються, всі хочуть високу зарплату в 20-30 тисяч гривень. Але коли ти пропонуєш йому стати, наприклад, за сварку і показати свою роботу, то людина не вміє", — сказав бізнесмен.
Також бізнесмен додає, що на його підприємстві є вакансія із зарплатою в 35-40 тисяч гривень на посаду оператора станків з числовим програмним керуванням, програміст. Проте наразі знайти професійну людину на цю позицію їм так і не вдалося через їх відсутність на ринку.
Чи готовий ринок праці до повернення демобілізованих та поранених
"Ми навпаки розраховуємо на цих людей. Я вивчав досвід Ізраїля, і в них також була війна, і ці люди, які поверталися з війни, вміють брати на себе відповідальність. Не вагаються в прийнятті рішень, і вони не теоретики, а практики. І тому, насправді, таких людей, навпаки, підприємства дуже потребують. І ми готові навчати цих людей", — сказав Олег Авер'янов.
Щодо поранених людей, додає бізнесмен, це питання повинно розглядатися на державному рівні.
На думку Авер'янова, на ринок праці також потрібно залучати людей з інших країн.
"З того самого Узбекистана, Індонезії, а чому ні? Сьогодні, для того щоб працевлаштувати людину, з-закордону, то за неї треба заплатитиНаприклад, дозволи, що видаються на строк до 6 місяців включно. Це три прожиткові мінімуми для працездатних осіб, встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи. (9084 гривні, — ред.). Це податок. Тобто, законодавство розраховане таким чином, що нам це невигідно. Але якщо у нас нема своїх людей? Перше — треба навчати своїх людей, і це держава також повинна системно виконувати роботу в цьому напрямку. Друге — розширювати законодавство, щоб до нас їхали люди з інших країн, і це нормально".
Що держава робить для перенавчання та підтримки людей
За словами Ірини Чечко, наразі служба зайнятості реалізує програму, яка передбачає компенсацію роботодавцю за витрати на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю І та ІІ групи.
"Це можуть бути ті самі учасники бойових дій, ветерани, які отримали поранення і отримали певну групу інвалідності. Якщо роботодавець влаштовує таку людину, він може придбати з переліку обладнання, яке полегшує і закриває певні особливі потреби такого працівника, і держава йому ці кошти компенсує".
З приводу бізнесу, додала Ірина, то для ветеранів або осіб з інвалідністю, є можливість зараз відкрити власну справу, отримати грант.
"Це може бути до пів мільйона гривень. Ветеран може отримати до мільйона гривень. Там є певні умови. Одна із основних – це створення нових робочих місць. Окрім того, що відкриваєш власний бізнес, то ти ще забезпечуєш роботою певну кількість людей. Якщо говорити про грант для ветеранів, який дається до мільйона гривень, то це мінімум чотири нових робочих місця".
Але є певні нюанси, пояснює заступниця директора чернігівської філії обласного центру зайнятості:
"Людина має бути зареєстрована як фізична особа-підприємець протягом 36 місяців до подачі відповідних документів. І там здійснюється співфінансування 30% від загальної вартості всього проєкту. Є мікрогранти, це менші суми. 250 тисяч гривень гранична сума. І також одна з основних умов – це створення нових робочих місць. Якщо людина бере грант до 150 тисяч – це мінімум одне робоче місце, якщо до 250 тисяч – мінімум два робочі місця".
За її словами, по Чернігівській філії у 2023 році році було 113 таких позитивних рішень. Зараз за пів року 2024-го — 73 позитивні рішення по мікрогрантам.
"Наприклад, вони можуть бути як на започаткування власної справи, так і на розвиток бізнесу. Тобто, людина вже може мати бізнес і для того, щоб його розвивати, отримати додаткові кошти від держави".
Олег Авер'янов вважає, що в цьому випадку повинні бути системні заходи з боку держави.
"Насправді не треба бути оптимістами. За 3-5 років ми цю проблему не вирішимо, але необхідно сьогодні державі чітко зрозуміти, що ця проблема є і вона усугубляється з кожним роком.
Він пропонує наступні кроки:
- На рівні держави пропагандувати престижність робочої професії. Тобто, якщо ти працюєш в Україні, то ти підтримуєш свою державу. Це повинна бути як така місія, яку повинна держава пропагандувати.
- Інститути повинні працювати на рівні, починаючи з області і держави. Треба зібрати заявки, яких не вистачає спеціальностей і відкривати курси по підготовці. Навчати в університетах.
- Посилювати матеріально-технічну базу. І на базі, можливо, центрів зайнятості, створювати курси підготовки персоналу.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
***
Проєкт втілюється спільно з регіональним хабом Інституту масової інформації "Медіабаза Чернігів" та громадською організацією "Чернігівський освітній центр "Ініціатива".
