На перший етап відновлення Спасо-Преображенського собору у Чернігові необхідно 5-7 мільйонів гривень. Ці гроші храм планує отримати від Міністерства культури, українських благодійників та міжнародних інвесторів.
Про це в інтерв'ю Суспільному сказала генеральна директорка заповідника "Чернігів Стародавній" Наталія Реброва.
"Загальна вартість, зрозуміло, що велика. Точніше я сказати поки не можу. Найближчим часом будуть виділені гроші на виготовлення проєкту і дослідження конструктивних елементів храму — даху. Найперша наша увага буде не косметичному ремонту. Величезною проблемою є замикання та дах".
За словами Ребрової, історія князівства чернігівського має паралелі з багатьма державами. Свідченням якого є Спасо-Преображенський собор.
Про історію собору можна прочитати у матеріалі Суспільного:
"Я про те, що обраний нами напрямок на скандинавські країни, найближчим часом дасть результат. Це не одразу гроші. Це вироблення спільного плану — розуміння іноземцями збереження храму, доєднання до цього проєкту. Враховуючи, що Чернігівщина — складний регіон в умовах воєнного стану".
Що відомо про Спасо-Преображенський собор у Чернігові
5 жовтня 2023 року комісія Міністерства культури оглянула об'єкти, які входять до структури Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів Стародавній".
За результатами обстежень, опечатали шість культових споруд, зокрема і Спасо-Преображенський собор, і закрили парафіянам до них доступ.
У грудні 2023 року Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини вніс п’ять об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом. Спасо-Преображенський собор – серед них.
Комісія Мінкульту визнала стан Спасо-Преображенського, Троїцького та Успенського соборів, які були у користуванні УПЦ МП, як незадовільний. На думку комісії, ці культові споруди потребують комплексних ремонтно-реставраційних робіт.
Релігійна громада УПЦ МП усі ці дії назвала протиправними й припускала, що так у них хочуть забрати храми.
6 жовтня 2023 року парафіяни та священники УПЦ МП почали вивозити зі Спасо-Преображенського собору усі речі.
25 грудня 2023 року вперше відслужили різдвяну службу в Спасо-Преображенському соборі українською мовою.
У травні 2024 року Спасо-Преображенський собор почали приводити до ладу після 30-річної оренди Української православної церкви Московського патріархату. Зокрема, зубними щітками відчищали розпис на стінах, прибирали сміття та демонтували конструкції церковної общини.
16 червня 2024 року Спасо-Преображенський собор отримав для експонування печатку князя Святослава Ярославовича, сина Ярослава Мудрого. Артефакт подарував співзасновник і директор "Музею Шереметьєвих" Олексій Шереметьєв для Національного заповідника "Чернігів стародавній" зі своєї приватної колекції.
28 червня 2024 року Спасо-Преображенський собор у Чернігові відкрили для відвідувачів. Він працюватиме як музей.
Що відомо про "Чернігів стародавній"
Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній" є одним із головних туристичних об’єктів Чернігівщини. До нього входять 26 пам’яток архітектури національного значення, а також три споруди та пам’ятники гетьману Івану Мазепі й князю Ігорю Чернігівському та Київському. З них: шість пам’яток домонгольського періоду, які на думку фахівців вважаються одними з найдавніших у Східній Європі.
Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній" повернув із незаконного користування Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Московського патріархату) низку об’єктів на території Троїцько-Іллінського монастиря, які перебувають на балансі заповідника.
"Повернули із духовної окупації ще частину наших пам’яток національного значення, які є власністю держави й перебувають на балансі Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Мова про Троїцький собор XVII століття, дзвіниця Троїцького монастиря, Введенська церква, північно-східні келії, південні келії, південно-західні келії, будинок архієрея, в якому перебуває регентська школа", — розповідав Андрій Лісовий.
Окрім того, "Чернігів стародавній" повернув із користування УПЦ (МП) Іллінську браму, мури з брамами та баштами, а також ризницю Спасо-Преображенського собору на Валу, де проводили обряд хрещення.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
