Тмутаракань, візантійський стиль, князі, унікальна архітектура: як виник Спасо-Преображенський собор

Тмутаракань, візантійський стиль, князі, унікальна архітектура: як виник Спасо-Преображенський собор

Тмутаракань, візантійський стиль, князі, унікальна архітектура: як виник Спасо-Преображенський собор
. ФОТО: малюнок з архіву Миколи Холостенка

Спасо-Преображенський собор у Чернігові заклав князь Мстислав Володимирович орієнтовно у 1036 році. На теренах Східної Європи того часу храм не мав аналогів. У часи правління династії Рюриковичей будівництво храмів було засобом демонстрації їх влади та потужності. І ще за життя готували собі місце для поховання.

Як у X столітті використали перший досвід будівництва з цегли та каменю? Як у Чернігів потрапила візантійська культура? Звідки були архітектори і керчинський слід собору? Як храм "вижив" після монголо-татарської навали, період занепаду Чернігова, перебування під поляками, період II Світової війни і чим слугував у роки перебування України в СРСР?

Про закладку, будівництво, історію, єпархію та зародження братського націоналістичного руху у стінах собору Ксенія Рекун спілкувалася з істориками та релігієзнавцями.

Князь Мстислав і Тмутаракань

Закладка собору

"Пішов на полювання, захворів, помер і похований у святого Спаса, якого сам і заклав".

Це повідомлення з літопису датується 1036 роком, розповіла археологиня Олена Черненко.

Саме цей рік вважається зародженням Спасо-Преображенського собору, заснував його князь Мстислав – син Володимира Великого.

"Точної дати завершення, ні дати точного заснування ми не знаємо. Маємо тільки ймовірні роки. На 1078 рік, за повідомленням літопису, споруда була вже цілісна, а будівництво завершено", – розповіла Черненко.

Археолог, доцент Національного університету "Чернігівський колегіум ім. Т.Г. Шевченка, кандидат історичних наук Олена Черненко
Археолог, доцент Національного університету "Чернігівський колегіум ім. Т.Г. Шевченка, кандидат історичних наук Олена Черненко. ФОТО: Facebook Олена Черненко

За її словами, закладка собору потребувала певного часу. Це принаймні 3-4 роки. Враховуючи традиції закладати собори до певних дат, найімовірніше Спаський заклали після перемоги Мстислава над його братом Ярославом у Лиственській битві.Листвинська битва закінчилася перемогою Мстислава. Після перемоги у 1026 він сам запропонував укласти мирну угоду. Зустрілись князі під Києвом і домовились, що лівобічну Русь з Черніговом взяв собі Мстислав, правобічну з Києвом — Ярослав. Тільки в 1036 після смерті Мстислава ці землі перейшли під владу Ярослава Мудрого.

Спасо-Преображенський собор на абрисі Чернігова 1706 рік
Спасо-Преображенський собор на абрисі Чернігова 1706 рік. ФОТО: Олена Черненко

Будівництво

На теренах східної Європи відомо до 250 збудованих споруд за часів існування держави Рюриковичів (кінець ХІ – початок ХІІІ сторіччя, — ред.), з них збережені – 30, Спасо-Преображенський собор у Чернігові зберігся найкраще.

"Мистецтва архітектури на території держави Рюриковичей до прийняття християнства не існувало. Це достатньо складний процес, де не вистачить вміти будувати з дерева, а треба знання будівництва з цегли, яка називалася плінфою.Широка та плоска випалена плитоподібна цегла, яка використовувалася при будівництві у Візантії, була нерідко основним матеріалом для будівництва конструктивних елементів будівель. Використовувалася у давньоруській храмовій архітектурі X століття – початку XIII століття.

Сам собор був збудований з плоскої плінфи та каменю на вапняково-цем’янковому розчині візантійської традиції.

Під час будівництва Спасо-Преображенського собору, розповідає Черненко, використали дві технології:

  1. Характерну для фундаментів собору і його нижньої частини. Найдревніша частина собору також схована від наших очей приблизно на метр. За часів Мстислава це була поверхня землі.
  2. Характерну для стін і верхівки.
Будівельна історія Спасо-Преображенського собору
Будівельна історія Спасо-Преображенського собору. ФОТО: слайд Олени Черненко

"Під вівтарем собору розташована величезна циркульна платформа – масив каменю завтовшки 2,7 метри. Фундаменти були закладені на глибину понад три метри від давньої поверхні і були завширшки 3,5 метри".

Сам камінь, додала Черненко, був привезений з околиць Новгорода-Сіверського. Це підтверджують мінералогічні дослідження, здійснені спільно з геологами.

"Звідки походять майстри, які будували споруду, визначають за характеристиками будівельної технології. На той час замовник казав, що хоче, а зодчіЗодчий походить від Зводчий – той що зводить стіни. Зведення стін в верхній точці докупи, аби будова не обвалилася потребувало об'ємних знань в різних галузях. Це була найскладніша та найвідповідальніша робота при будівництві всіх великих споруд. Тому це звання надавалося лише обраним. вже відтворювали цей образ. У візантійській культурі не існувало архітекторів інтелектуалів, які креслили, щось вигадували. Це були просто досвідчені майстри та зодчі, які будували у тій традиції, у якій вони звикли".

Дослідження Спасо-Преображенського собору 1966-1968 роки
Дослідження Спасо-Преображенського собору 1966-1968 роки. ФОТО: Олена Черненко

Характерна риса використання брил каменю для будівництва, а цегли лише для облицювання стін та мурування арок, уточнює науковиця, характерна для малоазійської школи візантійської архітектури.

"На початку XX сторіччя більшість науковців вважали, що зодчі, які починали будівництво Спасо-Преображенського собору походили, скоріш за все, з теренів Кавказу, Абхазького царства. Там є низка споруд, наприкінці X сторіччя, які за своєю технологією подібні до першого етапу будівництва Спасо-Преображенського собору. Те, що собор побудований у візантійському стилі, у науковців не викликає суперечок".

Однак, це не означає, що будівельники приїхали з Константинополя у Чернігів будувати собор.

"Зодчі приїхали з тих територій, де існувала візантійська культура. На той час це була: Болгарія, територія Кавказу, Туреччина, мала Азія. Технологія, у який почали будувати Спасо-Преображенський собор найближче до тої, що використовували саме на Кавказі".

"На відміну від інших споруд часів «Давньої Русі», ми бачимо собор майже у тому вигляді, в якому він існував у давнину".

Керченський слід

Як підтверджують історики, князь Мстислав на початку був відправлений батьком Володимиром князювати у Тмутаракань.Це анклав Русі, який був захоплений ще у X сторіччі князем Святославом. Розташований на берегах Чорного моря. Сучасна територія Керченської протоки.

У літописі йдеться, що Мстислав заснував у Тмутаракані церкву Богородиці на честь перемоги над Редедем.Як свідчить літопис, косозький князь Редедя запропонував Мстиславу не губити військо один одному, а помірятися силою удвох. Хто переможе, той забирає майно, військо і землю.

Битва Мстислава з Редедем
Битва Мстислава з Редедем. ФОТО: wikipedia.org

Залишки цієї церкви були досліджені 1950-х роках. При її будівництві використана подібна технологія до Спасо-Преображенського собору.

"Там аналогічна технологія будівництва була. Церква не дійшла до нашого часу, однак ми про неї багато знаємо завдяки археологічним дослідженням. Звідси можемо побудувати таку модель: князь Мстислав, маючи володіння на межі з Абхазьким царством, запрошує майстрів, і вони будують йому храм в Тмутаракані, і потім вони будують для нього собор у Чернігові. На теренах Русі подібна технологія будівництва з цегли та каменю зустрічається лише у двох пам’ятках – Тмутаракань і територія Чернігова", – розповіла Черненко.

Дослідження Спасо-Преображенського собору 1966-1982 роки
Дослідження Спасо-Преображенського собору 1966-1982 роки. ФОТО: Олена Черненко

Тобто, заклала собор одна група майстрів, а закінчили будівництво Спаського собору зовсім інші зодчі, вже по смерті Мстислава. Ця друга група майстрів, скоріш за все, походила з Константинополя та будувала Софію Київську.

"Спасо-Преображенський собор є таким віддзеркаленням тодішніх політичних контактів, тому що верхня частина збудована в одній традиції (в якій збудовано собор святої Софії в Києві), нижня – в іншій. І це унікальність Спасо-Преображенського собору, який не має аналогів по своїй архітектурі на терені Давньої Русі".

Дослідження Спасо-Преображенського собору 2013 рік
Дослідження Спасо-Преображенського собору 2013 рік. ФОТО: Олена Черненко

Часто можна почути вислів: «Якщо хочете подивитися на споруди того часу – подивіться на Спасо-Преображенський собор».

Місце поховання Мстислава

В недобудованому храмі князя Мстислава богослужіння не проводилося.

"Мстислав зробив Чернігів своєю культурною столицею. Князі також облаштовували місце свого поховання. Це був жест підтвердження, що він править на цій землі. Тобто, собор був заснований, як релігійний центр Лівобережжя, і водночас, як місце поховання Мстислава. Та на момент смерті Мстислава, собор ще не був добудований. У недобудованому храмі поховання не можна було здійснювати".

Так, при Спасо-Преображенському соборі були прибудовані каплиці. Вони слугували місцем поховання князів місцевої династії. В одній з каплиць і був похований Мстислав. Будівництво каплиці на час його смерті (1036 рік, — ред.) вже було завершене.

Спасо-Преображенський собор. XXI сторіччя
Спасо-Преображенський собор. XXI сторіччя. ФОТО: Олена Черненко

Наступна згадка про собор датується вже 1076 роком.

"В соборі було поховано Святослава Ярославовича (племінник Мстислава – ред.), наступного князя Чернігова, сина Ярослава Мудрого".

У цей період у соборі проводилися богослужіння, тобто він був вже добудований.

"Це був релігійний центр Чернігівської єпархії. Його відвідували, як найбільшу святиню всієї території, найбільш шановану святиню".

Занедбаний та відновлений

Як розповіла Олена Черненко, після монголо-татарської навалиМонго́льська нава́ла на Київську Русь – вторгнення монгольських військ на землі руських князівств у XIII-XIV ст., внаслідок якого князівства втратили політичну самостійність і були включені до складу Монгольської імперії, найбільшої держави світу тих часів. собор продовжує своє існування, але він потребував ремонту та догляду.

"У цей час Чернігівщина в занепаді, місто втрачає свою значимість. Жителів стає менше. І десь у XV сторіччі склепіння собору обвалюється".

Далі про Спаський собор згадує купець, мандрівник з Гданська Мартін Ґруневеґ, який подорожував до Московського царства через всю Європу. Він залишив подорожній запис близько 1590-х років, де згадав і Чернігів:

"Місто занедбане. Там майже нікого немає. Кілька храмів: зруйновані, напівзруйновані». І серед цих храмів – величезна споруда, збудована у Візантійській традиції (Спасо-Преображенський собор)".

Тобто, на кінець XVI сторіччя Спас був занедбаний і богослужіння там не велося.

Дослідження Спасо-Преображенського собору
Дослідження Спасо-Преображенського собору 1881 рік. ФОТО: Олена Черненко

Дослідження Спасо-Преображенського собору у 2012 році
Дослідження Спасо-Преображенського собору у 2012 році. ФОТО: Олена Черненко

Наступна згадка собору – 1631 рік. Тоді Черніговом правила Річ Посполита.Річ Посполи́та – у 1569-1795 роках монархічна конфедерація Польського королівства і Великого князівства Литовського і Руського. Займала терени сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, південної Естонії та заходу Росії. Столиця розташовувалася у Кракові і Варшаві.

"Скоріш за все, тоді почалося відновлення храму. Зберіглася писемна згадка, що у занедбаний храм Спаса у 1631 році призначили унійного священника. Відомо, що у 1650-х роках собор своїм коштом реконструює відомий чернігівський діяч, полковник Василь Дунін-Борковський. Після чого служіння там відновлюється. Реконструкцію зробили у бароковому стиліОсновні риси стилю бароко – парадність, урочистість, пишність, динамічність. Особливо треба відзначити прагнення до синтезу мистецтв – взаємопроникнення архітектури, скульптури, живопису й декоративного мистецтва.".

У 1750-х роках, розповіла науковиця, під час пожежі згорів живопис всередині собору. У 1818 році оформлюють внутрішній простір у стилі ампір.Це стиль пізнього (високого) класицизму, який почав формуватися в другій половині ХІХ ст. у наполеонівській Франції. Атмосфера простору, організованого в цьому стилі, повністю відповідає назві (Ампір – empire – імперія) і характеризується надмірною пишнотою й урочистістю.

"На початку стіни собору були вкриті рожевим розчином, розграфленим під брили каменю, з ділянками цегляних узорів та виступаючим камінням. Красиво та складно. Білою штукатуркою, яку ми звикли бачити, собор був оформлений десь з XVII сторіччя", – розповіла Олена Черненко.

Часи радянської влади

На початок XX сторіччя, у часи радянської влади, Спасо-Преображенський собор був зачинений. Служіння припинено. Собор хотіли перетворити на музейний комплекс та згодом він став складом.

Дослідження Спасо-Преображенського собору 1923-1929 роки
Дослідження Спасо-Преображенського собору 1923-1929 роки. ФОТО: Олена Черненко

Дослідження Спасо-Преображенського собору 1923-1929 роки
Дослідження Спасо-Преображенського собору 1923-1929 роки. ФОТО: Олена Черненко

У 1930-х роках собор перетворили на музей. Проте коштів не було, тому він стояв закритим до II Світової війни.Дру́га світова́ війна́ – глобальний збройний конфлікт, що тривав від 1 вересня 1939 року до 2 вересня 1945 року. Війну розпочала гітлерівська Німеччина, напавши на Польщу.

Під час II Світової собор був пошкоджений, проте служіння відновили через декілька років – 1941-42 роках.

Після 1944 року і до 1989 – собор знову став музеєм.

155 кг срібла вивезли зі Спаського собору

Як пояснила релігієзнавиця Ольга Гейда, Спаський собор був закладений через 44 роки після заснування Чернігівської єпархії, а добудований через 62 роки.

"Єпархія заснована у 992 році. Усі перші єпископи були греками. Перший русин – Ілларіон 1051 рік. Мова богослужіння залишається невідомою. Припускають: болгарську, церковно-слов’янську, грецьку".

Кандидатка історичних наук, релігієзнавиця Ольга Гейда
Кандидатка історичних наук, релігієзнавиця Ольга Гейда. ФОТО: Facebook Ольга Гейда

Дослідники вважають, що у польській час (1631-1647 роки) Спасо-Преображенський собор діяв у підпорядкуванні Смоленської греко-католицької дієцезії.Церковна адміністративно-територіальна одиниця під керівництвом єпископа в римо-католицькій, англіканській, шведській церквах. Аналог єпархії у східних християнських церквах.

Дослідження Спасо-Преображенського собору 1923-1929 роки
Дослідження Спасо-Преображенського собору 1923-1929 роки. ФОТО: Олена Черненко

Дослідження Спасо-Преображенського собору 2012 рік
Дослідження Спасо-Преображенського собору 2012 рік. ФОТО: Олена Черненко

У 1654 році у соборі козаки Чернігівського полку присягали на вірність московському царю.

"Після падіння монархії в російській імперії у 1917 році центр політичних революційних подій – кафедральні Спасо-Преображенський та Борисоглібський собори разом із соборною дзвіницею (сучасна будівля Колегіуму, – ред.) були окрасою головної святкової площі Чернігова – Соборної, де відбувались хресні ходи, урочисті загальноміські церемонії та військові паради".

Та вже 20 березня 1919 року, розповідає Ольга Гейда, служителям культу разом із членами громади потрібно було надати описи всіх золотих, срібних культових речей та творів мистецтва, які перебували в їхньому користуванні.

Загалом, у Спасо-Преображенського собору конфіскували 9 пудів 15 фунтів виробів зі срібла (близько 155 кілограмів, – ред.) і передали його у користування обновленської громади. У Чернігові були дві такі громади: окрім Спаської, була ще Єлецька (Успенська), де відбувалися богослужіння. У Спасо-Преображенському соборі в цей час робили археологічні розкопки.

"У грудні 1925 – лютому 1926 роках у Спасо-Преображенському соборі були зареєстровані як старослов’янська (170 осіб), так й обновленська (50 осіб) громади, які постійно ворогували. Задля послаблення авторитету російської православної церкви, влада використовувала практику надання спільної культової споруди ворогуючим громадам, яка ділилась навпіл. В ідеологічному плані жодна конфесія, провладна чи опозиційна, взагалі не вписувалась у радянську концепцію побудови в майбутньому атеїстичного суспільства".

Спасо-Преображенський собор
Фреска "Свята Текла". ФОТО: Олена Черненко

Спасо-Преображенський собор
Дослідження фрески "Свята Текла". ФОТО: Олена Черненко

Спасо-Преображенський, Успенський та Троїцький собори в 1927 році були вилучені із користування релігійних громад та передані Чернігівському історичному музею.

"В період нацистської окупації у Спаському соборі богослужіння відновили. Та після 1944 року і до 1989 – собор знову передали до музею", – зазначила Гейда.

Богослужіння відновили у 1992 році у підпорядкуванні УПЦ МП.УПЦ, згідно з релігієзнавчою експертизою Держслужби з питань свободи совісті, є структурним підрозділом Російської православної церкви.

Лише 25 грудня 2023 року у Спасо-Преображенському соборі Чернігова провели перше різдвяне богослужіння ПЦУ на честь Різдва Христового української мовою.

Богослужіння 25 грудня 2023 року українською мовою у Спасо-Преображенському соборі
Богослужіння 25 грудня 2023 року українською мовою у Спасо-Преображенському соборі. ФОТО: Суспільне Чернігів

Богослужіння 25 грудня 2023 року українською мовою у Спасо-Преображенському соборі
Богослужіння 25 грудня 2023 року українською мовою у Спасо-Преображенському соборі. ФОТО: Суспільне Чернігів

До цього, каже Гейда, українська мова скоріш за все не звучала у стінах Спаського собору.

"Поруч зі Спаським собором розташований Борисоглібський собор, в якому українська мова звучала набагато раніше, ще на початку XX століття".

Присяга Бжеського

Та варто згадати окрему історію, де все ж таки, українська мова прозвучала у Спасо-Преображенському соборі. Це був 1914 рік. Зародження братського націоналістичного руху в Україні.

"Після поразки революції 1905 року, українські політики, інтелігенція вирішили, що Україні важко боротися з царським урядом. Треба домовлятися про автономію України. Але молодь завжди була радикальною, і вони створили братство самостійників", – розповів громадський діяч Олександр Ясенчук.

Громадський діяч Олександр Ясенчук
Громадський діяч Олександр Ясенчук. ФОТО: Facebook Олександр Ясенчук

В Чернігові це братство очолював Василь Еллан-Блакитний.

"Ідеологія була така: Україна має бути незалежною державою з власною армією. До свого братства приймали активних юнаків з націоналістичними поглядами. Таким був і Роман Бжеський".

Роман Бжеський
Роман Бжеський. ФОТО: day.kyiv.ua

Як пояснив Ясенчук, присяга Бжського має історичне значення для Чернігова.

"По-перше, присягу з 10 заповідей у Бжеського приймав український письменник Аркадій Казка, по-друге, вибрали саме Спаський собор, найстаріший на теренах колишньої Русі, і присяга лунала українською мовою. Чернігів, сам того не розуміючи, став центром українського націоналізму. Пізніше цю ідеологію продовжили Андрій Мельник, Степан Бандера, Левко Лук’яненко, В'ячеслав Чорновіл".

За словами Ясенчука, коли Чернігів захопили більшовики, після Крут (1918 рік, – ред.), то Бжеський був один з тих, хто підняв повстання проти більшовиків.

Що зараз зі Спаським собором

5 жовтня 2023 року комісія Міністерства культури оглянула об'єкти, які входять до структури Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів Стародавній".

За результатами обстежень, опечатали шість культових споруд, зокрема і Спасо-Преображенський собор, і закрили парафіянам до них доступ.

Спасо-Преображенський собор вигляд з північного заходу
Спасо-Преображенський собор вигляд з північного заходу. ФОТО: Олена Черненко

Комісія Мінкульту визнала стан Спасо-Преображенського, Троїцького та Успенського соборів, які були у користуванні УПЦ МП, як незадовільний. На думку комісії, ці культові споруди потребують комплексних ремонтно-реставраційних робіт.

Релігійна громада УПЦ МП усі ці дії назвала протиправними й припускала, що так у них хочуть забрати храми.

6 жовтня парафіяни та священники УПЦ МП почали вивозити зі Спасо-Преображенського собору усі речі. Наразі будівля храму порожня.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

На початок