Вони пішли на службу восени 2021 року і мали служити від року до півтора. Натомість пройшли бойові дії під час російського вторгнення і йдуть в запас тільки зараз. В Україні почалася оголошена указом Президента демобілізація строковиків. Звільнити їх в запас мають протягом квітня-травня. Про крайні дні служби солдатів-строковиків на українсько-білоруському кордоні на Чернігівщині, та чи всім є куди повертатися додому після демобілізації, читайте у матеріалі.
Строковиків Миколу та Микиту призвали до війська восени 2021 року, Владислава – на рік раніше. Служити вони мали півтора року, але через повномасштабне вторгнення їхня демобілізація затягнулась.
"Засмутився звичайно, думав відслужу і додому. Так не вийшло", — ділиться емоціями Микола.
Микиту призвали на строкову службу з рідного Приморська на Запоріжжі. Нині це місто в окупації, там лишилися всі його рідні, окрім матері. Що робитиме після демобілізації, вже знає.
"Плани такі, що мені потрібно в першу чергу відновити документи. Без документів, з військовим квитком я далеко не заїду. Паспорта немає, інших документів теж. Мене може зрозуміти лише та людина, яка пережила таку ж ситуацію, коли ти з родичів можеш побачити лише маму".
Владислав зустрів повномасштабне вторгнення на російському кордоні, коли до кінця служби залишалося менш ніж пів року. Згадує, було страшно, та з часом зміг себе перебороти.
"Ділянка постійно перебуває в обстрілах. Постійно заходять диверсійні групи. На жаль, також були втрати. Строковики не дожили вже до свого дембеля".
Згідно з указом президента, демобілізація строковиків в Україні розпочалася 2 квітня і триватиме до кінця травня. Демобілізовані строковики матимуть рік відстрочки від мобілізації, при цьому вони мають право добровільно підписати контракт на службу в армії.
Йти на контракт після строкової служби хлопці поки не планують. Та, кажуть, якщо доведеться мобілізуватися, повернуться служити назад до прикордонників. За словами їхнього командира з позивним "Лис", вже третина строковиків, що служила в його підрозділі, вирішила залишатися.
"Через те, що строковики звільняються не одним махом, а частинами, то навантаження, я вважаю, персонал особливо не відчує. Нами проводиться робота серед місцевого населення щодо залучення місцевих жителів до служби".
Командир каже: радий за хлопців, що вони поїдуть додому, при цьому відпускати їх важко.
"Якщо так розібратися, то це ще діти. Формувалися можна сказати вони тут, мається на увазі в службі. Тому частинка душі піде з ними".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
