Експертиза підтвердила, що росіяни використали саме касетні снаряди під час обстрілу Чернігова 17 березня 2022 року. Тоді загинули щонайменше 13 людей і отримали поранення як мінімум 17. Про це Суспільному розповів начальник відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Чернігівської обласної прокуратури Кирило Пугачов.
За його словами, того дня військові РФ випустили по центру міста не менше трьох касетних боєприпасів. Чи вдалося слідству з’ясувати, хто саме і звідки вів вогонь – читайте далі.
Історія родини, що потрапила під касетний обстріл
Чернігівка Наталія Авдєєнко і її восьмирічний син Даня майже півтора року тому потрапили під касетний обстріл. Того ранку чоловік Наталії збирався йти по воду, а жінка з сином мали спуститися в підвал цього ж будинку, але не встигли.
"Чоловік каже, що чув цей вибух, я не чула. Ми попадали від удару. Ми накрили дитину, ми стояли всі втрьох обняті – і всі втрьох так само і попадали", — говорить Наталія.
Жінка каже: вибухи наче йшли далі й далі. Коли біля них стало тихо, чоловік сказав швидко заходити в під’їзд.
"А я встала і в мене була перебита артерія, фонтаном у мене йшла кров. У мене була сумка через плече, чоловік мені наклав джгут, щоб я хоча б зайшла туди (у підвал, — ред.). Давай до дитини, а в нього вже ззаду кров була".
Наталію, її сина та чоловіка шпиталізували до різних лікарень, і вона не знала, що з її рідними.
"П'ять днів я нічого не знала про дитину і про чоловіка – як він, що він там, чи довезли його. Чоловік мені тільки через п'ять днів подзвонив і сказав: «Ти знаєш, що в Дані вирізали 60 сантиметрів кишківника, і зараз у нього в районі четвертого хребця є осколок?»"
Понад два тижні родина пробула у різних лікарнях. 3 квітня 2022 року, після деокупації Чернігівщини, волонтери вивезли родину до Києва в "Охматдит". Там вони лікувалися 2,5 місяці.
У нозі Наталії лишились чотири осколки. Їй зробили вже дев'ять операцій, але вона й досі не може самостійно ходити – погано зростається пересаджена кістка. Невідомо, чи нога відновиться. По вісім операцій, каже жінка, було і в її чоловіка та сина.
Даня з осколком у спині ходить з милицею, бо не можна навантажувати ногу. Наразі їй та сину потрібна реабілітація.
Крім поранень, у них є психологічні травми, каже жінка. Вона не може повністю сприйняти свій нинішній стан.
"В мене поставили посттравматичний розлад. Я зараз консультуюся з психологами, психотерапевтами. У дитини також є порушення психіки, тому що він був сам, без мами. Тепер він боїться залишатися вдома наодинці. Він боїться, що я його кину".
Серед загиблих цивільних того дня був і громадянин Сполучених Штатів Америки Джеймс Хілл. Також пошкоджень зазнали житлові будинки та лікарні, каже Кирило Пугачов.
За його словами, наразі триває досудове розслідування. Вдалося встановити, що по центру Чернігова російські військові запустили касетні снаряди з реактивної системи залпового вогню "Ураган".
Касетні снаряди з "Урагану": що про них відомо
Заступник начальника частини піротехнічних робіт ГУ ДСНС в Чернігівській області Артем Кузуб каже, що кожен снаряд переносить в собі 30 бойових касетних елементів "9Н210".
Снаряд детонує у повітрі та випускає касети. Вони розлітаються і спрацьовують від зіткнення з будь-якою перешкодою – землею, деревом, парканом тощо, говорить Артем.
"Касета має вагу 1,8 кілограма, всередині кожної 300 грамів вибухової речовини й оболонка з алюмінію. Між оболонкою та вибуховою речовиною в пластифікаторі є 350 елементів у вигляді роликів, що вражають ціль".
В трьох снарядах, які запустили росіяни, була 31,5 тисячі таких елементів, кожен з яких може поранити. Такі снаряди, каже піротехнік, використовують під час бойових дій для ураження великої кількості живої сили противника, легкоброньованої та неброньованої техніки.
Розслідування Truth Hounds та думка прокурора
Ця зброя (касетні боєприпаси, — ред.) належить до невибіркової – це означає, що важко передбачити наслідки її застосування. До того ж становити загрозу можуть і нерозірвані касети. Кирило Пугачов каже: Женевською конвенцією заборонене використання касетних снарядів.
"Проте Україна не ратифікувала і не є підписантом конвенції. Такі боєприпаси в Україні, відповідно, можуть застосовуватися лише щодо військових цілей. Застосування такої зброї саме по цивільних об'єктах, центральній частині міста, де проживають люди, де відсутні відповідні військові об'єкти – це є воєнний злочин".
Допомагала прокуратурі з розслідуванням громадська організація Truth Hounds. Керівниця департаменту розслідувань Марина Слободянюк каже: вони досліджували дані з відкритих джерел, фото і відео з місць обстрілів і збирали свідчення очевидців. За її словами, тоді Чернігів був майже у повному оточенні й стріляти росіяни могли з будь-якого напрямку.
"Ті основи ракет, касетних снарядів, які лишилися і стирчали з землі, вони показували напрямок прямо на південь. Наші документатори спілкувалися зі свідками. І кілька з них підтвердили, що бачили проліт ракети й чули звук, як стався проліт у них над головою, оскільки вони жили якраз навпроти лікарні. Поєднавши ці два факти вийшли на те, що, скоріше за все, це був суворо південний напрямок".
Конкретний населений пункт, звідки вівся вогонь, встановити не вдалося, але спираючись на напрямок і показники дальності польоту снарядів, а це від 8 до 35 кілометрів, вони визначили орієнтовний сектор, звідки стріляли росіяни.
"Умовний район сіл Слобода, Ягідне та Лукашівка. Мабуть, десь звідти або з місцин, які прилягають до цих сіл, десь там розташували цю установку "Ураган" і почали обстрілювати місто", — каже Марина Слободянюк.
"Численні свідчення очевидців – людей, які проживали і в Лукашівці, і в Слободі – говорили, що росіяни часто практикували обстріли Чернігова з центрів їхніх сіл або селищ".
Також Truth Hounds вдалося встановити, який підрозділ Збройних Сил РФ ймовірно може бути відповідальним за касетний обстріл Чернігова. За словами Слободянюк, саме в цьому випадку мають справу з 74-ю окремою гвардійською мотострілецькою бригадою.
"В складі цієї бригади, ми встановили пізніше, є реактивний артилерійський дивізіон, який має щонайменше три артилерійські батареї. Три артилерійські батареї – це, відповідно, 18 різних установок РСЗВ, в тому числі й "Ураган". Місце постійної дислокації цієї бригади – місто Юрга Кемеровської області. І на той момент командиром бригади був Єршов Павло Олексійович".
Зараз прокуратура намагається встановити точний напрямок, звідки вівся вогонь, і відповідальних – тих, хто віддав наказ застосувати по Чернігову касетні боєприпаси, та тих, хто цей наказ виконав.
"Центр міста, а тим більше це лікарня – об’єкт під особливим статусом, який має особливий захист відповідно до міжнародного права. Жодним чином не можна було застосовувати цей вид боєприпасів саме в такому випадку. Людина, яка віддає наказ, мала б у будь-якому разі відмовитися від вчинення цих дій. Чого, як ми бачимо, зроблено не було", — каже Слободянюк.
Загибель громадянина США, говорить Марина, може вплинути на те, що справою цього воєнного злочину можуть зацікавитися правоохоронні органи тієї країни. Вони можуть відкрити кримінальне провадження у себе, затримати й судити злочинців. Але чи роблять це зараз США – жінка не знає.
Скільки ще триватиме розслідування цієї справи Кирило Пугачов точно сказати не може.
"Дані злочини не мають строків давності, тому розслідування буде продовжуватись. Скільки воно буде необхідне з метою ідентифікації всіх причетних осіб, стільки воно і буде проводитися".
Детальніше дивіться у сюжеті:
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
