Цьогорічна повінь на Чернігівщині може стати найбільшою за останні десять років. Але за 139 років гідрологічних спостережень, якщо порівняти з повенями середини минулого століття, це – цілком середньостатистичний розлив. Про це Суспільному розповіла начальниця відділу гідрології Чернігівського обласного центру з гідрометеорології Тетяна Полєвик. Також вона розповіла про причини цьогорічної повені та як саме утворюється це природне явище. А чернігівський історик Сергій Лепявко розповів, що чернігівці, насправді, любили повені й сприймали їх як забаву. А на початку ХХ століття після однієї із повеней пошкоджень зазнав Красний міст, і міську владу звинувачували у бездіяльності.
Як утворюються повені
За словами Тетяни Полєвик, річки мають три водних режими, або ж три фази:
Перша фаза – це зимова межень. Вона починається восени з появою перших льодових явищ. Раніше це починалось десь у листопаді. Зараз ці дати зсунулись на грудень. У цей час річка може вкритися льодовим покривом, повним або неповним. І цей період продовжується до весни.
Коли температура повітря сягає вище нуля, тане сніг і починається весняна повінь. Це друга фаза – весняна повінь або весняне водопілля.
Третя фаза режиму – це літньо-осіння межень. Вона розпочинається, коли закінчиться повінь, і закінчується восени, коли починається зимова межень.
Чому взимку були підтоплення
“І ці дві фази – літньо-осіння і зимова, можуть перериватися паводками. Влітку це дощові паводки, а взимку – тало-дощові. Ось і в цьому році зимова межень розпочалась у грудні, з настанням холодів. Але потім, у зв'язку з тим, що часто підвищувалася температура повітря, відлига спостерігалися, лід починав танути і сніг на водозборах – і тут (у Чернігівській області, – ред.), і вище, на території Брянської області. І потроху це все стікало в річки. Тому ми бачили, як з початку грудня рівень води поступово підвищувався. І зимою по Чернігову були підйоми рівня води до кінця січня до 436 сантиметри (на 31 січня), а вже в лютому найвищий рівень був 564, а в березні – 565”.
За словами Тетяни Полєвик, найнижчий рівень води за 139 років спостережень під час зимової межені був у 2020 році – 149-150 сантиметрів. Цифри, близькі до цьогорічних, спостерігалися в 1981, 1982 роках. В середньому ж ця цифра становить 200-300 сантиметрів над нулем поста.
Зимова повінь – не повінь
“Назвати це чисто меженню не можна, тому що це межень, під час якої проходить тало-дощовий паводок. Тобто сніг стікає у річку, плюс дощі, які ми спостерігали і в січні, і в лютому. Тому це тало-дощові зимові паводки, але часто називають їх зимовою повінню. Це не зовсім вірно, бо повінь – вона прив'язана до весни”.
Причини цьогорічної повені
За словами Полєвик, це буде одна з найбільших повеней останніх років. До цього найбільшою була повінь 2013 року, коли рівень води сягнув 719 сантиметрів над нулем поста на Дніпрі біля села Неданчичі, а на Десні біля Чернігова 662 сантиметри.
Повінь на Чернігівщину йде з Білорусі. Як каже гідрологиня, там протікає річка Іпуть, яка цього року через швидке танення снігів та рясні дощі наповнилась водою й утворилась паводкова хвиля під два метри висотою, яка пішла далі гирлами рік.
Нині ця паводкова хвиля перейшла на річку Сож, що протікає біля Гомеля. Підтопило місто.
“За вісім днів на гідрологічному посту Гомеля рівень підвищився на 1,90 метра, близько двох метрів. І частина цієї води залишилась у Гомелі, заповнила низькі ділянки, як колись у нас у 2018 році було, коли біля Стрижня топило. А залишки цієї хвилі пішли до нас. Це не було зроблено навмисне, тому що сам Гомель підтоплений. Там нема водосховища, на Сожі, нема там чого акумулювати, нема чого скидувати. Тобто такі швидкі весняні процеси”.
Паралельно з цим фіксують пік паводку на Дніпрі, який нині майже такий, як у 2013 році.
“І тому чекали, що оці два піки, які йшли по Дніпру і по Сожі, вони зливаються у нас на півночі області, біля села Кам'янка, що якщо вони накладуться один на одного, то рівні будуть дуже високими. Прогнозували по Неданчичам до 790 сантиметрів. У 2013 році було 719. І тому ми так написали, що може бути вище повені 2013 року, щоб усі були попереджені”.
Як каже Тетяна Полєвик, нині ця повінь трохи нижча за ту, яка була у 2013-му, буквально на кілька сантиметрів. А на Десні рівень води продовжує рости. За її словами, паводкова хвиля пройшла гідрологічний пост, що біля села Розльоти (Новгород-Сіверський район), і рухається в бік Макошиного, що на Менщині. Після цього вода рухатиметься в бік Чернігова.
Пік повені гідрологи у Чернігові прогнозують на кінець квітня або початок травня.
Історія повеней на Чернігівщині
Як каже Тетяна Полєвик, найвищу повінь фіксували у 1917 році – 985 сантиметрів над нулем поста. Усього за 139 років спостережень зафіксували сім повеней вище 900 сантиметрів.
“Перша була в 1895 році з відміткою рівня 910 сантиметрів, у 1908 році – 947, у 1917-му – 985, і вона вважається найвищою за всю історію спостережень. У 1931-му – 983, тобто близько, у 1932-му – 904, у 1942-му – 938, і остання повінь з рівнем вище 900 – 976, була в 1970-му році. Після цього року повеней з рівнем вище 900 не було”.
Повеней вище 800 сантиметрів над нулем поста за всю історію спостережень було 18, і остання – у 1979 році (805 см). З рівнем більше 700 сантиметрів у Чернігові було 33, остання в 1994 році – 776 сантиметрів. Тоді вода виходила на Кордівку, Мар’їн гай і доходила практично до РАЦСу. Після цього таких масштабних повеней не було, й повені вище 600 сантиметрів стали вважатися великими.
Чернігівський історик Сергій Лепявко також говорить, що цьогорічна повінь в контексті минулого століття є досить таки середньостатистичною. Наводимо уривки з його книги 2017 року “Ілюстрована історія Чернігова”.
1908 рік
Навесні 1908 року стався великий розлив Десни. Того року холодна погода трималась аж до початку квітня, а потім почалося різке потепління — до +20. Сніг танув на очах, потекли численні струмки, на річках почався льодохід.
За кілька днів Стрижень вийшов з берегів і перетворився на бурхливий потік, а з півночі вже йшла деснянська вода. Пік розливу припав на 18 квітня.
Вода залила всі нижні райони міста: Кавказ, Лісковицю, Кордівку, Задрипівку, де жила міська біднота. Стрімкі потоки руйнували будинки і зносили нехитре домашнє майно. Люди кидали все і спішно тікали. У центральній частині міста вода піднялась до вулиці Гончої, до Красного і Білого мостів (на вулиці Стріченській – нині проспект Перемоги), залила семінарію, електростанцію і станцію водогону. Тому вони припинили роботу. Щоб можна було ходити, на багатьох вулицях довелося ставити дерев’яні кладки та містки.
Міську владу звинувачували в бездіяльності. Ситуацію дещо пом’якшило те, що розлив був недовгим і вода досить швидко спала. Повінь дуже пошкодила Красний міст, який і так перебував у поганому стані. Тому терміново розпочали його ремонт, а біля семінарії (нині – військовий госпіталь) збудували тимчасовий міст — Семінарський.
1970 рік
Навесні 1970 року на Десні сталася велика повінь, яка, після повеней 1908, 1917, і 1931 років, була однією з найбільших в історії міста у ХХ столітті. Вода прибувала до 19 квітня й піднімалася по півметра на добу. В Чернігові вона сягнула 9 метрів 76 сантиметрів над так званим нулем поста, або майже вісім метрів вище звичайного рівня. Долина Десни перетворилася на справжнє море.
Весняні води затопили десять відсотків території області, 157 населених пунктів. У Чернігові частково або повністю затопило 45 вулиць, 1357 житлових будинків, 16 промислових об’єктів і соціально-культурних закладів на Лісковиці, Кордівці, у центрі міста понад Стрижнем.
Досить цікаво реагувала на цю подію чернігівська преса. На відміну від дорадянських часів, коли про повені повідомляли щоденно і з подробицями, обласна газета “Деснянська правда” присвятила розливу лише дві невеликі поверхові публікації. Друга газета — “Комсомольський гарт” — замовчала цю подію, давши лише дві невеликі фотографії залитого водою лісу. Інших газет у Чернігові не було. Позиція преси відображала радянську ідеологію, яка замовчувала будь-які явища, що не відповідали завданням уявного будівництва соціалізму.
Подробиці цієї повені можна дізнатися з любительських фотографій і спогадів людей. Наприклад, жителі Лісковиці плавали між будинками на човнах. Курсуючи вулицею, один чоловік побачив, що назустріч пливуть ворота з його двору. Довелося їх ловити.
За словами Сергія Лепявка, чернігівці любили повені. Лише великі, понад 900 сантиметрів над нулем поста, сприймалися як трагедії. Інші – як розвага. Люди каталися на човнах вулицями – вода була прозорою. Там, де підтоплювало регулярно, ставили будинки на високих фундаментах – це говорить про те, що жителі Чернігова повеней не боялися, це було звичним явищем.
Повеней, як раніше, більше не буде?
Таким чином, гідрологи фіксують зниження максимальних рівнів весняних повеней, говорить Тетяна Полєвик.
“Зима все тепліше, сніг не може накопичитись на водозборі, проходять відлиги, все тане і потроху стікає. Тому ми не бачимо таких високих рівнів, як, наприклад, ті були, що я вам перераховувала. Тоді були дуже суворі зими, сніг лежав від початку до кінця під час зимових меженей на водозборі, а потім різко стікав. Тому були такі високі рівні. А зараз погода, ви ж бачите, яка: потепліло – стекло, знову випало, знову стекло. І не дає максимально підвищитись рівню, а стікає порціями, можна сказати”.
Читайте також
Знизили ризик підтоплень: у Чернігові на дамбах річки Стрижень спустили воду
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
