У селі Лукашівка поблизу Чернігова група волонтерів побудувала місцевій жительці Ірині Тереховій невелике помешкання на місці спаленого росіянами сараю. У команді не було жодного професійного будівельника – це актори, режисери, лікарі та юристи.
Ініціював будівництво стендап-комік, актор "Інародного театру абсурду «Воробушек»" Василь Байдак. З ним Ірина познайомилася на одній з толок. Василь запропонував збудувати будинок для Ірини другу – Євгену Журавльову. За освітою він лікар, а за професією актор, він тоді ганяв автівки для ЗСУ. Спочатку Ірина хотіла на місці сараю зробити курятник та маленьку окрему кімнатку.

Все, окрім грубки та малярних робіт, волонтери робили самі: стіни, стелю, дах, під’єднували електрику, сантехніку та теплопостачання. Загалом на будівництво витратили 90 днів. Оскільки спеціальної освіти з групи ніхто не мав, як це робиться, розбиралися за відеороликами в "Ютубі".

"У будинку повинні були стіни бути, так, кажуть, легше будувати. І ми почали в «Ютубі» прописувати: "Як збудувати стіни з газоблоку". Подивились п’ятихвилинне відео і почали робити. І так ось кожен етап нашого будівництва проходив", — сказав актор Євген Журавльов.
Сергій Кураксін, режисер за фахом, разом із друзями-волонтерами допомагав будувати будинок. Раніше на цьому місці стояв сарай із льохом, де в перші дні широкомасштабної війни ховалися 32 людини, у тому ж таки підвалі приймали пологи.
"Коли я сюди приїхав вперше, тут був тільки фундамент і шматочок гаража. Нічого більше не було", — говорить Сергій.

"Вони 9 березня зайшли, а 10 березня вони самі підпалили сарай. Мабуть, вони думали, що ми там ховаємо наших солдат. Чоловік каже: «Ми, мабуть, горимо». Чути було, щось таке. І дійсно, дим пішов. Ми стали всі вибігати, а вони стояли і спостерігали", — розповіла Ірина Терехова.
Через чотири дні згоріла уся техніка і будинок родини. Тоді сім’я змушена була повернутися до льоху, де вже жили п'ятеро росіян. У єдиній вцілілій кімнаті будинку, у бібліотеці, росіяни спорудили лазню.

"Все казали: «Чого у вас немає баньки?». Привезли буржуйку, каструлю поставили, все позакривали – це в них така банька була. Вони там купалися. У нас є душ літній, от я там у 20 числах купалася. Холодно було. Їх із погреба не виженеш, а треба було щось робити", — каже Ірина.
Гроші на будівництво збирали на відкритих зборах, матеріалами та технікою допомагали інші громадські об’єднання. По завершенню робіт, разом з Іриною, волонтери мріють організувати тут вечірку.
Детальніше дивіться у сюжеті:
Читайте також
Двері з підвалу школи села Ягідного, що на Чернігівщині, показали на міжнародній виставці у Нью-Йорку
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.