Відновлення Чернігівщини: звідки гроші та скільки їх треба

Відновлення Чернігівщини: звідки гроші та скільки їх треба

Відновлення Чернігівщини: звідки гроші та скільки їх треба
. ФОТО: Суспільне Чернігів

Минуло три місяці як російські окупанти відступили з території Чернігівщини. По собі вони залишили зруйновані інфраструктуру, житло мирних жителів та підприємства. У телемарафоні "Суспільне. Спротив" начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус розповів, що станом на початок липня в обласному реєстрі зруйнованих або пошкоджених об’єктів нараховується понад 5000 об’єктів. Чи розпочалась їх відбудова, які гроші на це виділені та з яких джерел, а також про яку загальну суму на відновлення Чернігова та області може йти мова? Про це і не тільки читайте далі у нашому матеріалі.

"95% зруйнованих чи пошкоджених об’єктів – це цивільна інфраструктура"

Одразу після деблокади Чернігова та відступу росіян, обласний центр та весь регіон почав налагоджувати партнерські стосунки як з окремими організаціями, містами, так і цілими країнами. Все задля того, аби якомога скоріше розпочати відбудову одразу після завершення бойових дій. З кимось вдалося підписати меморандуми про співпрацю, хтось був одразу готовий виділити певну суму грошей на відбудову, а таке польське місто як Жешув взагалі стало новим містом-побратимом Чернігова, хоч і міського голову Владислава Атрошенка не випустили до Польщі для підписання відповідного документу.

Готовність допомогти у відновленні Чернігівщини оголосили представники таких країн як Франція, Норвегія, Латвія. Зокрема, латвійські партнери готові надати державну допомогу із залученням бізнесових кіл, а також звернутися до ЄС щодо додаткового фінансування на відбудову регіону. За словами Надзвичайного і Повноважного Посла Латвії в Україні Ілгварса Кляви, одним із пріоритетних напрямків допомоги може стати надання модульних будиночків, яких так потребують жителі області, які втратили житло внаслідок військових дій.

Водночас французький регіон Іль-де-Франс виділив 1,1 мільйона євро на підтримку та розвиток співпраці з Чернігівською та Київською областями, тайванський уряд надав Чернігову допомогу у розмірі 500 тисяч доларів, а німецьке місто-побратим Меммінген зібрало для Чернігова 153 тисячі євро, які підуть на закупівлю сміттєприбиральної машини для місцевих комунальників.

Благодійники та підприємці

На пресконференції за результатами поїздки на Міжнародний економічний форум у Давосі Владислав Атрошенко сказав, що загалом з початку бойових дій Чернігів отримав десятки мільйонів гривень допомоги від меценатів, благодійників та звичайних підприємців. Зокрема, компанія Ferrexpo бізнесмена Костянтина Жеваго передала до Чернігова два екскаватори та машину швидкої допомоги в обласну дитячу лікарню. Також під час блокади Чернігова капітан збірної України з футболу та вихованець чернігівського футболу Андрій Ярмоленко допомагав військовим з дороговартісною амуніцією.

"Я дуже дякую Андрію Ярмоленку за ту допомогу, яку він передає сьогодні своєму місту. Ці «ніштяки», які у мене в руках, вони підуть нашим розвідникам. Це те, що їм зараз треба. Андрію, дякую!", – зазначив в одному зі своїх звернень голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.

Після деблокади рідного міста Андрій не перестав надсилати допомогу, зокрема придбав машину швидкої допомоги з гуманітарним вантажем для міської лікарні №3.

Значну частину будівельних матеріалів для відбудови приватного сектора в мікрорайоні Бобровиця пообіцяв надати Митрополичий Фонд ПЦУ. Із самим будівництвом вирішили допомогти волонтери центру "Іскра добра" та місцеві представники руху "Добробат". На Бобровиці вони першочергово відновлюють житло людей похилого віку, родин з маленьким дітьми та людей з інвалідністю. Тимчасовим прихистком для людей у найбільш постраждалих районах мають стати модульні будиночки. У Чернігові вже встановили 90 таких будиночків від польських партнерів, в кожному з яких можуть розміститись до чотирьох людей. Загалом, аби облаштувати одне модульне містечко, необхідно 180 будинків.

"Модульні будинки, звісно, — тимчасове житло. Необхідно відбудовувати постійне. І відповідні державні програми обов’язково запрацюють. Однак, бюджетним коштом неможливо осягнути все. Особливо, коли в країні триває війна", — наголосив начальник ОВА В’ячеслав Чаус.

Як вчасною сплатою податків, так і окремими надходженнями до бюджету допомагають відновлювати Чернігівщину і місцеві підприємці. Наприклад, товариство "Наташа-Агро" вже перерахувало у міський бюджет Чернігова 7 мільйонів гривень, які підуть на відновлення тролейбусної мережі.

"Хотілося б подякувати всім людям, фізичним особам, які перераховували благодійні внески на мультивалютний рахунок Чернігівської міської ради. Хотів окремо подякувати юридичним особам, бенефіціарам. Найбільш цінним і зворушливим є те, що вони це роблять з власної ініціативи. Вони перераховують на рахунки міської ради досить суттєві кошти, адресно, на окремі напрямки, як вони вважають за потрібне. Я надзвичайно вдячний", — сказав міський голова.

Міський та державний бюджет

Начальник ОВА В’ячеслав Чаус у телемарафоні "Суспільне. Спротив" розповів, що джерел фінансування для відновлення області є кілька, зокрема це гроші міжнародних донорів та місцевих благодійників. Проте основний масив грошей виділили безпосередньо з державного та міського бюджету Чернігова.

"Є кілька джерел отримання коштів. Звісно, першочергово це були кошти, виділені з резервного фонду держбюджету, це майже 400 мільйонів гривень на область. З них 250 мільйонів ми розподілили на відновлення електропостачання, водопостачання, лікарні та садочки. Окремий цільовий транш був на "Чернігівводоканал" понад 100 мільйонів", — каже Чаус.

У "Чернігівводоканалі" зазначають, що 90 мільйонів гривень планують направити на ремонт і відновлення потужностей підприємства. Зокрема на реконструкцію водопровідної насосної станції №2 "Подусівка" та трансформаторних підстанцій з налаштування автономного джерела живлення. Вже завершені ремонтні роботи на двох каналізаційних станціях. Ще 60 мільйонів гривень піде на виплати зарплати працівникам "Чернігівводоканалу", які під обстрілами забезпечували мінімальне водопостачання в місті.

Комунальники почали відбудову

Внаслідок обстрілів та бомбардувань з авіації у Чернігові пошкоджені 850 будинків. Там, де не було прямих попадань, наразі працюють комунальники. На ремонт пошкодженого житлового фонду у квітні виконком Чернігівської міськради погодив виділення 30 мільйонів гривень, з них — 6 мільйонів 900 тисяч гривень отримало КП "ЖЕК-10". Фінансування спрямували на ремонт дахів, скління та заміну вікон, обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Решту коштів розподілили між іншими комунальними управителями, зокрема КП "ЖЕК-13", КП "Новозаводське" та КП "Деснянське".

Пізніше, у кінці червня, виконком ухвалив ще одне рішення про виділення у майбутньому 100 мільйонів гривень на відновлення пошкоджених, внаслідок активних бойових дій, будинків.

"Цього недостатньо, тому що по оцінці Київської школи економіки на відновлення необхідні мільярди доларів (понад 4,2 мільярди доларів, - ред.). Тими коштами, які ми виділили, міська влада заклала початок. Але ми розраховуємо на підтримку в цьому напрямку з боку держави, яка згідно з постановами Кабміну задекларувала, що відповідальність за відновлення житла бере на себе", — сказав у коментарі Суспільному секретар Чернігівської міськради Олександр Ломако.

Допомагають чернігівським комунальникам і колеги з інших міст, зокрема бригада з Хмельницького. За словами заступника міського голови Хмельницького Василя Новачка, за два тижні 27 працівників міських комунальних підприємств відновили 11 шиферних покрівель, 250 вікон у під’їздах та дві тисячі квадратних метрів м’яких покрівель Чернігова.

"Це все напрямки руху з підготовки до опалювального періоду. Яке завдання стоїть перед міською владою: всі будинки, які в той чи інший спосіб пошкоджені, їх підготувати, позакривати всі отвори, всі вікна, всі дахи, щоб можна було подавати теплоносій в будинок", – говорить начальник управління ЖКГ Ярослав Куц.

Водночас секретар міськради Олександр Ломако відзначає, що ніхто не очікував на вищезгадані витрати, тим паче в умовах значного дефіциту міського бюджету.

"З міським бюджетом ситуація дуже складна. Ми очікуємо в дефіцит у розмірі 1,2-1,3 мільярда гривень. Саме стільки ми недоотримаємо в кінці року в результаті зменшення надходжень від податків. Враховуючи цей факт, ми називаємо ситуацію з бюджетом міста дуже складною", — каже Ломако.

Окрім багатоповерхівок, ремонту потребують й заклади освіти. Завдяки перерозподілу коштів освітньої субвенції та з проєктів управління капітального будівництва, вийшло акумулювати на ці потреби 87 мільйонів гривень. Також днями виконком виділив 42 мільйони гривень на приведення до ладу і косметичного ремонту бомбосховищ у Чернігові. Мова йде перш за все про підвали тих же багатоповерхівок, які є найпростішими укриттями для містян. Їх налічується близько 900 одиниць.

Олександр Ломако
Олександр Ломако. ФОТО: Суспільне Чернігів

"Всі ці напрямки не були передбачені в бюджеті міста, але навіть в умовах дефіциту ми намагаємось віднаходити кошти. Час іде, інших надходжень, крім власних, у міста зараз, на жаль, немає. Відповідно, місто виділяє кошти на ці напрямки, і своїми силами намагається це робити. Але ми все одно сподіваємось, що держава включиться в цей процес, бо в міста в принципі немає коштів на закриття таких потреб", — зазначив секретар міськради.

Ремонти без тендерів

Наразі особливістю всіх ремонтних робіт на Чернігівщині є те, що вони проводяться переважно без тендерних закупівель. Все задля того, аби без затримок купувати необхідні будматеріали, що вкрай необхідно в умовах воєнного стану. Чи законно це, у коментарі Юридичній газеті пояснила адвокатка Тетяна Руденко. За її словами, 28 лютого після повномасштабного вторгнення Росії на територію України, Кабмін ухвалив постанову №169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану". Нею передбачено, що в умовах воєнного стану оборонні та публічні закупівлі здійснюються без тендерів, які раніше були обов’язковими.

"Постановою №169 визначено, що всі замовники мають можливість проводити процедури закупівлі без дотримання умов, визначених законом, а саме шляхом укладення прямого договору з постачальником. Разом з тим, у самій постанові жодним чином не обмежено, в яких випадках вона може бути застосована, а розв'язання цього питання залишається на розсуд замовника. Фактично її дія охоплює абсолютно всі закупівлі, що проводяться у період дії воєнного стану, але не після його припинення або завершення", — говорить пані Руденко.

Оскільки і закон, і постанова №169 станом на зараз чинні, то замовник має визначитись за яким нормативно-правовим актом він проводитиме закупівлі під час воєнного стану, та надалі дотримуватися обраного варіанту. Зауважимо, що на Чернігівщині замовники все ж таки надають перевагу закупівлям без тендерів, відповідно до урядової постанови.

"Мова про мільярди, а можливо й десятки мільярдів доларів збитків"

Одразу після відступу росіян з території Чернігівщини в області розпочали проводити експертизи щодо руйнувань й пошкоджень різноманітних будівель та підраховувати збитки. Відповідно до аналізу Київської школи економіки, який вони проводили на початку червня, то на відновлення інфраструктури та житла в самому тільки місті Чернігові необхідно 4,2 мільярди доларів. У коментарі Суспільному радник начальника ОВА Андрій Подорван зазначив, що процес експертиз та підрахунку збитків в регіоні триває і досі, проте чітких цифр поки неможливо назвати.

Андрій Подорван
Андрій Подорван. ФОТО: Чернігівська ОВА

"Точної суми скільки завдано збитків Чернігівщині не знає ще ніхто, тому що зараз по багатьох об’єктах, в тому числі житлового фонду, триває експертиза. Так само ще невідомі збитки бізнесу, бо ми ж рахуємо не лише прямі влучання снарядів чи пошкодження обладнання, а й недоотриманий прибуток підприємцями. Це динамічний процес оцінювання збитків як бізнесу, так і цивільного населення, і триватиме він доволі довго", — говорить Подорван.

Також він додає, що кошти, які вже встиг виділити Кабмін, йдуть виключно на поточний ремонт, щоб швидше відремонтувати конкретні об’єкти інфраструктури і забезпечити певний рівень життєдіяльності громад. Якщо ж казати про повноцінне та масштабне відновлення області та її інфраструктури, то на думку Андрія Подорвана, воно може бути лише післявоєнним.

Читайте також:

Чаус розповів про особливості спеціальної економічної зони на Чернігівщині

На початок