Ми вирішили запустити нову рубруку на вихідні: що почитати? Хто, як не докторка педагогічних наук, професорка кафедри української мови і літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольга Лілік, знає краще про сучасну українську літературу?
«Почнемо з цікавої, оригінальної, національно забарвленої літератури, яка тримає в напрузі й залишає «післясмак» – Юрій Винничук «Танґо смерті», – зазначає професорка.
Сучасна українська література позначена поліфонічністю стилів, жанровою дифузією, а також спробами реанімувати історичну свідомість, оприлюднити злочини імперської влади, зруйнувати сформовані десятиліттями стереотипи. Окрім цього, сучасні прозаїки, творячи в епоху постмодернізму, прагнуть наповнити свої твори інтертекстуальними зв’язками з текстами різних епох і народів.
Це вимагає від автора неабиякої майстерності, каже Ольга, оскільки сучасний читач дуже вибагливий. Усе це вдалося реалізувати Юрію Винничуку у творі «Танґо смерті», який поєднує в собі ознаки містичного, детективного, історичного роману.
«Автор майстерно зобразив атмосферу «конфітюрно-кнедлево-прецлево-струдлево-шпондеркового» Львова 20-30-х років ХХ століття й чарівний світ дитинства чотирьох друзів – єврея Йоська, німця Вольфа, поляка Яська та українця Ореста, а згодом через їхнє світосприйняття – події у Львові періоду Другої світової війни», – розповідає Ольга Лілік.
У творі є й сучасна сюжетна лінія, представлена пригодами викладача, дослідника арканумських текстів Мирка Яроша, який натрапивши на загадковий манускрипт, прагне розкрити таємницю «Танґо смерті» – дванадцяти нот, прослухавши які в музичному тексті перед своєю смертю, людина в наступному житті може згадати, ким була в попередньому. Юрію Винничуку вдається тримати в напрузі читача упродовж усього твору, лише наприкінці пов’язавши обидві сюжетні лінії й розкривши всі таємниці.
Власне, мені, каже Ольга, до вподоби тонкий гумор Юрія Винничука. Він майстерно показує дитячі пригоди хлопчаків, описує пошуки головним героєм Орестом Барбарикою свого місця в житті, зображує низький рівень культури радянських офіцерів. Проте найбільше змушує замислитись вдало репрезентована автором ідея про перевтілення людської душі, про існування споріднених душ, їхній взаємозв’язок у часі і просторі.
Цей роман адресовано широкій читацькій аудиторії: читач-інтелектуал знайде в тексті паралелі з Борхесом, Палаником і багатьма іншими письменниками попередніх епох і сучасності; читач-естет насолоджуватиметься вишуканим авторським текстом і культурологічним контекстом; читач-історик зануриться події, про які так мало відомо широкому загалу, – початок Другої світової війни; читач-скептик поставить під сумнів ідилічність та гармонійність мультикультурного життя Львова 20-30-х років ХХ століття.
Але ніхто не залишиться байдужим….
