На Чернігівщині 26 березня попрощалися із захисниками України — Михайлом Жинкіним, Олександром Явственним, Віктором Нікітченком, Петром Рущиним та Артемом Гончаренком. Двох із цих бійців вважали зниклими безвісти.
Про це повідомляють в Ічнянській, Сухополов'янській, Ріпкинській, Сосницькій та Городнянській громадах.
Михайло Анатолійович Жинкін народився 14 квітня 1972 року в селі Припутні на Ічнянщині в родині колгоспників.
Закінчив місцеву школу. Займався спортом, був капітаном місцевої футбольної команди. Потім закінчив Прилуцьке училище, де здобув спеціальність водія.
Працював у рідному селі на пожежній станції, у колгоспі різноробочим.
1990 року пішов до армії, проходив строкову військову службу в Німеччині.
1999 року одружився. У шлюбі народилося четверо дітей. Усе життя працював. У березні 2025-го долучився до лав ЗСУ.
Загинув старший солдат Михайло Жинкін 10 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумщині.
Попрощалися та поховали захисника в рідному селі Припутні. У нього залишилися четверо дітей, дружина і мама.
Олександр Вікторович Явственний народився 6 серпня 1986 року в Прилуках. Закінчив школу №3.
"Декілька років доглядав за бабусею в селі Рудівка, яка померла в березні 2019 року. Він так і не встиг створити власну сім’ю", — пишуть про Олександра в громаді.
За інформацією "Град Прилуки", певний час чоловік працював на будівництві в Києві.
У жовтні 2024 року Олександра Явственного призвали на службу до ЗСУ. Боєць мав позивний "Бурий".
Із січня 2025 року його вважали зниклим безвісти. Як згодом підтвердили, солдат Олександр Явственний загинув 5 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області РФ.
Попрощалися та поховали захисника в селі Рудівка Сухополов'янської громади. У нього залишилися мама та брат.
Віктор Леонідович Нікітченко народився 19 серпня 1970 року. Проживав у Ріпках.
У травні 2025 року чоловіка мобілізували.
23 березня 2026 року військовослужбовець Державної прикордонної служби України Віктор Нікітченко помер під час проходження військової служби.
Попрощалися та поховали захисника на Центральному кладовищі у Ріпках. У нього залишилися дружина, мати та дорослі син і донька.
Петро Анатолійович Рущин народився 25 лютого 1986 року в селі Велике Устя на Сосниччині. Закінчив місцеву школу.
"Шлях воїна для Петра розпочався із Майдану 2014 року. А після початку повномасштабного вторгнення — у липні 2024 року — його призвали на військову службу за мобілізацією. Служив боєць на посаді навідника відділення технічної розвідки", — пишуть у громаді.
Загинув Петро Рущин 16 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання у Курській області РФ.
Попрощалися та поховали захисника в селі Велике Устя. У нього залишилися цивільна дружина та брат.
Артем Анатолійович Гончаренко народився 1 вересня 1999 року в селі Старосілля на Городнянщині. Згодом родина переїхала до Бутівки, де хлопець закінчив місцеву школу.
Потім продовжив навчання у Сновському вищому професійному училищі лісового господарства, де здобув фах маляра-штукатура.
Працював продавцем-консультантом.
У вересні 2025 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ.
Загинув Артем Гончаренко 18 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумщині.
Попрощалися та поховали захисника в селі Бутівка Городнянської громади.
26 березня у Городнянській громаді оголосили Днем жалоби.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
