У Городні на Чернігівщині 16 березня попрощалися з прикордонником Сергієм Луговським. Його сестра Тетяна розповіла: 26 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині він зник безвісти. У грудні 2025-го рідним повідомили, що дані про Сергія є в картотеці полтавського моргу. Поховали воїна в Городні на кладовищі "Піски".
Як повідомляють у Городнянській міській раді, Сергій Олександрович Луговський народився 15 лютого 1994 року в місті Городня. Навчався у школі №2, а згодом здобув освіту в Чернігівському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка, який закінчив у 2016 році. Він отримав кваліфікацію вчителя технологій, профільного навчання (автосправа), інформатики та креслення.
Дядько Сергія Луговського Олександр розповів Суспільному, що його племінник 2017 року підписав контракт із Державною прикордонною службою. Каже: Сергій був дуже тихим і спокійним.
"Старанний. Вчився добре — і у школі, і у виші. Був прикордонником, служив, а потім їх перекинули туди, де важко було", — говорить Олександр.
За словами сестри Сергія Тетяни, її брат попередив, що вирушає в район Красногорівки. Після цього зв’язок із ним обірвався.
"Я пам'ятаю — це було після шостої вечора. Ми збиралися з родиною вечеряти, і тут Сергій зателефонував мені. 24 травня 2024 року вони пішли на завдання. Нам повідомили наступного ж дня, що зв’язок з ним втрачений", — розповідає Тетяна.
Тітка Сергія Надія каже: у її племінника залишилися дружина з донькою. Жінка згадує: Сергій був доброю і щирою людиною.
"Пам’ятаємо завжди усміхненого, завжди привітного. Добре, миле дитя — тільки б жити йому. Пішов же з перших днів війни, тільки-но почало у нас тут гупати, ми ж тут на прикордонні, так і був на роботі своїй. Всі ми його пам’ятати будемо і будемо згадувати як добру, хорошу дитину", — говорить Надія.
Побратим Сергія Луговського, Олександр, розповідає, що знайомий із ним ще зі шкільних часів, а ближче вони почали товаришувати вже під час служби. Разом поїхали на завдання в район Красногорівки, де загинув Сергій.
"Ми всі приїхали, і він ввечері заступив, і все... А наступного дня ми дізналися, що його вже немає. Ми не знали, що він помер, ми сподівалися, що він у полоні, надія завжди є", — каже Олександр.
За словами сестри Тетяни, рідні довгий час жили надією, що Сергій живий.
16 березня у Городнянській громаді оголосили Днем жалоби. У Сергія Луговського залишилися дружина, донька, батьки, сестра.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
