23 лютого попрощалися з чотирма захисниками України з Чернігівщини: Ігорем Ющенком, Вячеславом Саверським, Дмитром Цариком та Артемом Ковніром. А 21 лютого провели в останню путь Олексія Хапка.
Про це повідомляють у Менській, Ладанській, Новобілоуській громадах та Славутицькій міській раді. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Ігор Васильович Ющенко народився 17 жовтня 1977 року в Мені.
Закінчив місцеву школу імені Т. Г. Шевченка. Після навчання проходив строкову військову службу.
Потім працював у "Менаагропостач", на меблевій фабриці корпорації "ПРОУН", на чіпсовому заводі, у ДРСУ. Останнім місцем роботи було ПрАТ ШРБУ №82.
1999 року одружився, за рік у подружжя народився син Сергій.
Рідні згадують Ігоря як щиру й відкриту людину.
"Він намагався всім допомагати, був компанійським, душею компанії, любив танцювати", — згадує сестра Оксана.
У липні 2022 року чоловіка мобілізували. Служив у званні солдата на посаді номера обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки.
Загинув захисник 17 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання.
Попрощалися та поховали Ігоря Ющенка 23 лютого у Мені на центральному кладовищі. У нього залишилися дружина, син, мама, тато, сестра.
Вячеслав Іванович Саверський народився 30 липня 1981 року. Проживав у селищі Ладан.
Загинув 16 лютого 2026 року в Конотопському районі Сумської області.
Попрощалися та поховали Вячеслава Саверського 23 лютого в Ладані.
Дмитро Царик народився 1 серпня 1991 року у селі Мньов на Чернігівщині. Із 1994 року разом із батьками проживав у селищі Лісове, згодом — у місті Славутич.
Після закінчення школи №2 здобув спеціальність електромонтера у Славутицькій філії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Працював у міських будівельних організаціях.
У січні 2025 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Служив оператором безпілотних авіаційних комплексів на Покровському напрямку.
Помер боєць 18 лютого 2026 року.
Попрощалися та поховали Дмитра Царика 23 лютого у Славутичі. У нього залишилися син, мати, вітчим та два брати, один з яких стоїть на захисті України.
Олексій Миколайович Хапко народився 23 серпня 1976 року. Проживав у селі Старий Білоус Новобілоуської громади.
Загинув 17 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на Курському напрямку.
Попрощалися та поховали захисника 21 лютого 2026 року в селі Старий Білоус.
Артем Васильович Ковнір народився 22 лютого 1987 року в Чернігові. Закінчив школу №23. Потім здобув фах кухара-кондитера у ЧЦПТУ (№16).
Одразу після навчання проходив строкову військову службу, служив моряком у Севастополі.
З 2010 до 2014 року працював кухарем на різних підприємствах. У 2012 році одружився. Через рік у подружжя народився син.
З весни 2015 року Артем Ковнір брав участь в АТО.
У 2020 році служив в ЗСУ за контрактом, був звільнений за станом здоров'я.
З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік долучився до ТРО. Згодом, у 2022 році, його мобілізували.
За інформацією рідних, яку Суспільному надав Сергій Лаєвський, Артем Ковнір протягом чотирьох років служив у різних частинах на різних посадах, остання з яких — командир автомобільного відділення.
Помер Артем Ковнір 14 лютого 2026 року. Попрощалися та поховали захисника 23 лютого в Чернігові на кладовищі у Ялівщині.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
