На Чернігівщині, у трьох громадах та обласному центрі, 17 лютого в останню путь провели чотирьох захисників України: Андрія Бацуру, Олександра Сороку, Петра Копача та Владислава Гончарова.
Про це повідомляється на сторінках громад у Facebook. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Олександр Вадимович Сорока народився 6 червня 1971 року в селі Оболоння.
Виріс у багатодітній родині. Закінчив дев’ятирічну школу в рідному селі, повну середню освіту здобув у Понорницькій школі.
Продовжив навчання та почав працювати у Києві.
Служив сторокову службу в армії. Проживав на Луганщині, працював у шахті.
З часом чоловік повернувся до Оболоння, де працював у Гутянському лісництві.
"Любив спорт, особливо гирьовий, а також футбол", — пишуть у громаді.
Останнім часом Олександр Сорока проживав у місті Миронівка, що на Київщині.
19 червня 2024 року його призвали на військову службу.
Був оператором БпЛА. Проходив службу в Миколаївській області.
11 лютого 2026 року захисник помер.
Поховали бійця 16 лютого в рідному селі.
У нього залишилися дружина, донька, син, мама та сестри.
Петро Борисович Копач народився 11 березня 1984 року в Чернігові. Закінчив місцеву школу №19. Потім Чернігівський технологічний університет за спеціальністю "програміст". Працював за фахом.
З початку повномасштабного вторгнення, коли Чернігів перебував у блокаді, волонтерив. У січні 2025 року добровільно долучився до Сил оборони.
Загинув Петро Копач 29 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання біля села Новопавлівка на Дніпропетровщині.
Поховали воїна у Чернігові на кладовищі "Яцево".
Владислав Володимирович Гончаров народився 1 лютого 1985 року.
Його дитинство та юність пройшли у Понорниці, де він закінчив місцеву школу.
Продовжив навчання у Сосницькому професійному аграрному ліцеї, здобув фах електрозварювальника.
Після навчання жив та працював у Чернігові.
У 2024 році Владислав Гончаров долучився до лав оборонців України. Служив стрільцем у складі 27-го полку імені князя Святослава Ярославовича Національної гвардії України.
Перебуваючи на бойовій варті 12 лютого 2026 року, чоловік помер.
Поховали бійця в рідному селищі.
У захисника залишилися дружина, мама та брат.
Андрій Іванович Бацура народився 5 листопада 2000 року в селі Радичів на Коропщині.
"Із семи років хлопець проживав у прийомній сім'ї та навчався у Гончарівській гімназії. Потім закінчив Чернігівський будівельний ліцей. Після навчання працював різноробочим, на будівництві", — розповідають рідні Андрія, за інформацією Сергія Лаєвського.
6 листопада 2025 року Андрія Бацуру мобілізували.
Загинув захисник 7 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області.
Поховали Андрія Бацуру в селі Смолин.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
