Волинську сагу, репрезентовану в сучасній українській літературі творчістю Володимира Лиса, Надії Гуменюк, Жанни Куяви, продовжує роман Наталії Чайковської "Ластівка". Авторка його написала на основі глибоких історичних узагальнень і торкається широкого кола соціальних та екзистенційних проблем.
Така книжкова рекомендація від докторки педагогічних наук, професорки кафедри української мови та літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольги Лілік.
"Сюжет ґрунтується на подіях 50-х років XX століття, що відбувалися на Волині: радянська влада, активно проводячи політику колективізації, примусово переселила усіх жителів села Соб’ятин за відмову вступати до колгоспу, а сам населений пункт фактично знищила".
Авторка зазначала, що сама вона родом із села неподалік, тому під час написання літературного твору відчувала велику відповідальність перед земляками.
Прагнучи донести світові правду про пережите волинянами в повоєнний період, письменниця глибоко занурилася в історичний контекст і ґрунтовно вивчила локальну документальну базу, що відображає події тих часів.
"Образ села Соб’ятин у її романі можна розглядати як відображення історичної долі України в цілому. Головні герої цього твору вигадані, але вони уособлюють тих нескорених людей, що жили в Соб'ятині, фактично говорять їхніми голосами, переповідаючи трагічні історії з української минувшини", — розповідає Лілік.
Роман Наталії Чайковської "Ластівка" можна схарактеризувати як книгу-спогад, книгу-правду, книгу-пам'ять, яка має сприяти збереженню пам’яті про минуле й бути застереженням на майбутнє, додає викладачка.
"Назва роману пов’язана з образом його головної героїні Меланії, яку ластівкою ніжно називав чоловік, адже вона, мов перелітна пташка, прилетіла до Соб'ятина й стала дружиною овдовілому Борису і матір'ю трьом його дітям".
На прикладі життєвої долі Меланії і її односельців Наталія Чайковська зображує трагедію окремої української людини й родини в умовах суспільних катаклізмів: хтось, рятуючи себе і близьких, іде до колгоспу добровільно, хтось ігнорує вимоги влади, хтось долучається до збройного спротиву, ховаючись у лісах.
"Герої роману «Ластівка» в таких складних умовах намагаються зберегти себе, свою родину, людську гідність і пам’ять про минуле. Він вражає масштабністю осмислення історичних подій, глибиною відображення національної трагедії й внутрішнього світу кожної конкретної людини. У творі порушені проблеми руйнації людської долі, насильницького переселення, історичної пам’яті, відповідальності дорослих за дітей, збереження людської гідності на тлі безправ’я та досвіду втрати дому".
Читати ще
Що почитати? "Маяк" Віталія ДуленкаПідписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
