Протягом семи років пенсіонер Юрій Бобух із села Араповичі Новгород-Сіверської громади, що на Чернігівщині, здає плазму крові. Задля цього 75-річний чоловік проходить чотири кілометри до траси та їде попутними машинами до Шостки на Сумщині у донорський центр. Завідувачка центру Biopharma Plazma Ірина Юр’єва розповідає, що Юрій — один із найстарших донорів у їхньому центрі, щоразу здає максимально можливий об'єм плазми крові. За словами чоловіка, донорство для нього — можливість підзаробити, покращити самопочуття та зробити добру справу.
Здавати плазму крові до сусідньої області чоловік їздить двічі на місяць. Від села до траси йде пішки, а там вже "ловить" попутний транспорт.
Відстань до Шостки близько 20 кілометрів, однак автобусного сполучення тут немає, а залізничне — відсутнє після російської атаки на шосткинський вокзал.
Зазвичай, розповідає пенсіонер, водію попутного транспорту дає 50 гривень.
"Буває, плачу; буває, побалакаємо — і вони не беруть".
Чоловік розповів, що донором став випадково.
"Йду — донор-центр. Зайшов поцікавився. Доволі тяжкувато було з грошима, то я їздив і продукти купити, й підзаробити, хоч дорогу виправдати".
Та, за його словами, після початку повномасштабної війни мотивація змінилась.
"Я сказав: поки війна не закінчиться — буду здавати. Оце головна мотивація".
Юрій Бобух — переселенець із Добропілля Донецької області. На Новгород-Сіверщину переїхав у 2017 році. Відтоді, каже, живе сам, не палить, алкоголь не вживає, любить подорожувати. До Шостки щоразу їде з ночівлею.
"Спочатку ночував у знайомої «старушки». А потім я спитав, де хостели гарні, недорогі".
За ночівлю у хостелі Юрій платить 400 гривень. На ранок рушає до донорського центру Biopharma Plasma, який є філією Сумського обласного центру служби крові.
У центрі Юрій спочатку здає кров на аналізи та консультується з терапевтом.
"Наш центр заготовляє плазму крові. Тобто клітини крові ми не чіпаємо, а заготовляємо тільки рідку частину крові — плазму. Юрій здає наше максимальне дозування — 800 мілілітрів плазми. Більше не можна. Плазмаферез — це по суті лікувальна процедура. У світі проведені дослідження, які показують, що у людей, які є донорами, набагато знижений ризик серцево-судинних захворювань: інсультів, інфарктів", — розповіла завідувачка донорського центру Ірина Юр'єва.
Юрій здає плазму двічі на місяць — частіше це робити заборонено, каже завідувачка центру.
"Якщо людина здорова, якщо в неї немає серйозних захворювань, вона може бути донором навіть у 75 років. Він у нас один із найстарших донорів".
Юрій їздить саме до Шостки, бо тут найближчий центр збору плазми крові. Також тут немає верхньої межі за віком.
"Донори їдуть з багатьох навколишніх міст: з Ямполя, з Глухова, з Новгорода-Сіверського. Донори зараз, під час війни, потрібні загалом і постійно".
Донація тривала приблизно 40 хвилин. Після неї, чоловік каже, почувається добре.
Юрій забирає в касі зароблені гроші — близько пів тисячі гривень, а також залишається зіграти в безплатну безпрограшну лотерею. Загалом за донацію цього дня Юрій отримав 600 гривень.
За сім років чоловік здав плазму понад 110 разів.
Додому донор добирається так само: попутними машинами та пішки.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
