Перейти до основного змісту
На Чернігівщині попрощалися з бійцями Андрієм Нестеренком, Юрієм Косяченком та Олександром Найдьоном

На Чернігівщині попрощалися з бійцями Андрієм Нестеренком, Юрієм Косяченком та Олександром Найдьоном

Загиблі бійці з Чернігівщини: Олександр Найдьон, Юрій Косяченко, Андрій Нестеренко
Захисники, з якими попрощалися на Чернігівщині. Скрин з публікації однокласниць загиблого у соцмережах / Ріпкинська селищна рада / Новобілоуська сільська рада

На Чернігівщині 26 вересня попрощалися з трьома захисниками України — Андрієм Нестеренком, Юрієм Косяченком та Олександром Найдьоном, які загинули на фронті. Двох із них понад рік вважали зниклими безвісти.

Про це повідомляють у Новобілоуській та Ріпкинській громадах. Також інформацію Суспільному надав чернігівський історик Сергій Лаєвський.

Андрій Нестеренко народився 18 серпня 1993 року в селі Полісся на Городнянщині. Згодом сім’я переїхала до села Красилівка на Козелеччину, де минули шкільні роки Андрія. Закінчивши школу, хлопець вступив до Чернігівського політехнічного університету на спеціальність "Облік та аудит" та отримав диплом бухгалтера.

На Чернігівщині попрощалися з бійцями Андрієм Нестеренком, Юрієм Косяченком та Олександром Найдьоном
Андрій Нестеренко. Новобілоуська сільська рада

У студентські роки Андрій одружився. Разом із дружиною Іриною вони виховували двох донечок: у жовтні 2014 року у них народилася Катерина, а в листопаді 2022 року – Вікторія.

"Андрій мріяв про сина, проте донечок любив до нестями. Він часто жартував, що його серце належить трьом дівчатам одразу. Він був ніжним татом, який умів і заколисати, і розсмішити, й подарувати почуття безпеки. Його слова до Ірини, що все буде добре, стали не лише підтримкою, а й відображенням його життєвої позиції: оберігати тих, кого любиш", — пишуть про Андрія Нестеренка у громаді.

З 2018 року чоловік працював у ТОВ "Зотік" налагоджувальником ліній розливу.

"Колеги цінували його за чесність, відповідальність, працелюбність. А ще він умів знаходити спільну мову з кожним. Був справжнім другом – щирим, відданим, таким, на кого можна було покластися в будь-яку хвилину. Умів вислухати, підбадьорити, допомогти словом і ділом. У його характері поєднувалися ввічливість і простота, доброта й мужність. Його любили за відкрите серце і добрий гумор. Легкий на підйом, він завжди був готовий до нових вражень і пригод. Родина багато подорожувала Україною: нові місця, маленькі відкриття – усе це було частиною їхнього життя. Мріяв побувати із сім’єю в горах і колись відкрити для родини світ за кордоном", — пишуть про Андрія у громаді.

А ще розповідають, що чоловік захоплювався технікою та мав "особливу пристрасть до мотоциклів – це стихія, свобода і драйв".

"Коли Андрію дали повістку, він не ховався і не шукав виправдань. «Ухилянтом я не буду», — сказав він. Ці слова стали продовженням його життєвої позиції: бути чесним перед собою, перед родиною і перед країною".

У жовтні 2023 року Андрія Нестеренка призвали у навчальний центр у місто Житомир. Потім, з 15 листопада до 22 грудня 2023 року, він пройшов підготовку у Військовій академії міста Одеса та отримав звання молодшого лейтенанта. 28 грудня військового направили у Донецьку область на Покровський напрямок. Андрій Нестеренко мав позивний "Серпень", його призначили командиром 1 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти 3 аеромобільного батальйону військової частини А-4350 46 ДШВ.

З 25 січня, виконуючи бойове завдання під Мар’янкою, молодший лейтенант Андрій Нестеренко не вийшов на зв’язок. Офіційно його вважали зниклим безвісти понад півтора року — з 27 січня 2024-го. Підтвердження про загибель родина отримала 22 вересня 2025-го.

Попрощалися та поховали Андрія Нестеренка в селі Хмільниця Новобілоуської громади.

Юрій Косяченко народився 9 січня 1979 року в Ріпках.

На Чернігівщині попрощалися з бійцями Андрієм Нестеренком, Юрієм Косяченком та Олександром Найдьоном
Юрій Косяченко. Ріпкинська селищна рада

Як розповідають у громаді, чоловік був на заробітках за кордоном, а з початком повномасштабного вторгнення повернувся до України та став на захист Батьківщини. Був прикордонником.

Загинув 21 вересня 2025 року на Покровському напрямку.

Попрощалися та поховали Юрія Косяченка у Ріпках. У нього залишилася дружина.

Олександр Найдьон народився 23 жовтня 1987 року в Чернігові. Навчався у школі №7. Потім у Чернігівському вищому професійному училищі (№15), де здобув професію верстатника.

На Чернігівщині попрощалися з бійцями Андрієм Нестеренком, Юрієм Косяченком та Олександром Найдьоном
Олександр Найдьон. Скрин з публікації однокласниць загиблого у соцмережах

У 2011 році одружився, у подружжя народилася донька Софія. З початком повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ, брав участь в обороні Чернігова. Потім військового перевели на Донецький напрямок.

Загинув 10 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в Урожайному, але понад рік захисника вважали офіційно зниклим безвісти.

Попрощалися та поховали Олександра Найдьона у Чернігові.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.

Топ дня
Вибір редакції
На початок