Кошик для квітів зварений з металу, тварина з гайок та гвинтів, а під стіною будинку дерев'яний чоловік тримає вазони з квітами. Такі незвичайні вироби на Чернігівщині своїми руками змайстрував чоловік Наталії Павлової військовослужбовець Олександр Середа. Минулого року чоловік зник безвісти.
Олександр працював оператором котлів на сирзаводі в Мені. У вільний від роботи час вони разом із дружиною їздили до лісу, де Олександр знаходив матеріал для майбутніх виробів.
дерево повалене, він бачив усі ці корчі, вирізував їх, сушив, обробляв. Настільки в нього була фантазія. Так само і з металоломом. Десь щось лежить, гайка, той самий якийсь болтик. Він це все збирав"
"Остання фігура – це була корзинка на мій день народження. я завжди сюди найкращі квіти саджу".
Після початку повномасштабного вторгнення, у квітні 2022 року, Олександр пішов боронити країну. За словами жінки, два роки він служив у Мені, потім у Корюківці.
На той час Наталія вже 30 років працювала медсестрою в хірургічному відділенні місцевої лікарні. Тому вирішила також піти служити.
"Коли вже колони пройшли й ми були в окупації, прийшло розуміння, що щось потрібно змінювати, потрібно щось робити. Я розуміла, що в мене є великий досвід Якщо потрібно надавати допомогу, я не втрачу свідомості. Я знатиму, що робити".
Жінка працює медиком.
"Коли в нас була рота охорони, я була старша бойова медикиня. А потім, уже зараз, немає роти охорони, тільки взвод. І я просто медик".
Наприкінці 2023 року Олександра перевели в Харківську область.
"Перевели його в 32 бригаду під Харків. Не було зовсім відчуттів, що з ним щось станеться погане, зовсім не було. У мене є відео, він знімав із позицій, і це буквально за тиждень перед тим, як він зник безвісти.
Олександр зник безвісти 1 березня 2024 року під Куп’янськом на Харківщині.
"Ця невизначеність — це ще важче, ніж сказати про щось таке, непоправну втрату. Це дуже важко. Хоча хлопці й свідки там були, розповідали, що бачили, що він загинув, але тіло не можна було забрати. Але все одно. Ти не бачиш, як він загинув. І дотепер він живий переді мною, я не можу про нього казати в минулому".
Крім Наталії, на Олександра чекає його донька та двоє онуків.
"У нього є донька від першого шлюбу. Сумісних дітей у нас немає. Ми вже зустрілися в такому віці, що вже в нього внуки були.Двоє хлопчиків. Я думаю, що третя, мабуть, дівчинка буде".
У Наталії ж є 33-річний син. Він теж військовослужбовець.
"Прийомна донька в мене є, теж Наташа.Я взяла, їй було 6 років, з дитячого будинку".
У вільний від служби час жінка займається квітами та городиною.
"Ти садиш, десь відволікаєшся. Ти приходиш, працюєш більш фізично, вкладаєш душу, і ти, наче повертаєшся в цивільне життя. Особливо 2024 рік, я за Сашу дуже переживала. І зараз переживаю, адже це дуже велика рана. І є щось таке в душі, що може статися диво і він знайдеться живим. Дуже чекаю цього".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
