Обласний центр народної творчості запустив проєкт "Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини". Ініціатива розповідає про населені пункти області та їхні топонімічні особливості. Далі в матеріалі продовжуємо розповідь про походження назв сіл Козелецької громади.
Село Лемеші
Цей населений пункт центр старостинського округу, якому підпорядковані села Боярівка, Горбачі, Пісоцьке, Шапіхи, Шолойки, Шуляки. Розташований за дев'ять кілометрів на північ від Козельця.
Станом на 1 січня 2021 року тут налічувалися 206 дворів, у яких проживали 547 людей. Перша письмова згадка про Лемешівський хутір датована 1666 роком. Засновником села пов'язують із прізвищем Леміш.
1936 року до Лемешів були приєднані хутори Бабарики та Мойсеїв.
Сьогодні Лемеші розташовані неподалік великих доріг Київ-Нові Яриловичі та Київ-Глухів. На території старостинського округу функціонує ліцей. У 2020 році побудоване нове сучасне приміщення амбулаторії сімейної медицини.
У Лемешах працюють будинок культури, бібліотека, є Трьохсвятительська церква.
Село Ставиське
Це село центр старостинського округу, якому підпорядковані села Блудше й Нова Гребля. Сотні років тому найбільшим із них було Блудше, але у ХХ столітті його переросло Ставиське.
"У прадавні часи на землях, де сьогодні живуть ставищани, були великі болотні масиви, утворені частими розливами озера Калита-Гало. Згодом частина боліт відступила, а на їх місці виросли хвойні ліси".
Як зазначається, назва села — Ставиське пішла від прізвища галицького шляхтича Ставицького, який заклав хутір у цих місцях у ХVІ ст. З початком визвольної війни 1648–1654 років Ставицькі, як і більшість тогочасної дрібної та середньої шляхти, стали козаками. Це засвідчив реєстр 1649 року, до якого у складі Козелецької сотні Переяславського полку записано козака Івана Ставицького. На сьогодні люди з таким прізвищем у районі не проживають.
Свого часу Ставиське славилося, як село пасічників.
"Медові ниви ставищан були відомі далеко за межами Козелеччини ще у ХІХ столітті".
Село Нова Гребля
Першим був заселений високий правий берег Остерки, навпроти північної околиці Нової Греблі, що розташована на лівому березі річки. У 1960 році українські археологи відкрили та дослідила тут поселення, датоване ІІІ–ІІ тисячоліттями до нашої ери. Це була стоянка пізньотрипільських землеробсько-скотарських племен (таку назву вони отримали від поселення біля села Трипілля Київської області, відкритого наприкінці ХІХ століття знаменитим українським археологом чеського походження Вікентієм Хвойкою).
Біля сучасної Нової Греблі жило давнє плем’я, культура якого характерна для трипільських поселень лукашівського типу. Галузями, які домінували у людей того часу, були скотарство й землеробство. Важливу роль відігравали також мисливство та рибальство, розвивалось і збиральництво.
"Назва Нова Гребля говорить сама за себе. Це місце, де замість старої лівобережної греблі, була насипана нова на правому березі річки Остер. Насип слугував дорогою між селами Держанівка і Блудше. У місцевій легенді сказано, що греблю збудував відставний козак-чорноморець, який після однієї з російсько-турецьких воєн кінця ХVІІІ століття купив тут землю й заклав хутір. У розмовах із жителями навколишніх населених пунктів він часто згадував Чорне море. Так за ним і закріпилося прізвисько Мореяко, що згодом трансформувалося у прізвище Мариняко. До речі, до 1990-х років воно було єдиним сільським прізвищем за всю історію Нової Греблі".
Село Блудше
Хутір Блутчий уперше згаданий як село у переписі 1666 року.
"Прізвище Блудший досить поширене в Україн. А у згаданому переписі значилися дві людини, чиї прізвища походили від слова Блудше. Це купець з Остра Іван Блудченко та міщанин із містечка Козари Трохим Блутчин. Прізвища обох вказують на те, що вони прийшли до міст із села Блудше, а отже, воно існувало вже в середині ХVІІ ст. За часів Богдана Хмельницького це село було вільним від сплати податків".
У 1898 року в селі Блудше відкрили у школу грамотності. На початку ХХ століття у Блудшому була збудована Олександріївська церква.
Наприкінці 1950 років Блудше було приєднано до Стависького колгоспу і стало бригадним селом.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
