2 липня на центральній площі Ніжина, що на Чернігівщині, відбулася акція на підтримку безвісти зниклих та військовополонених. Тут зібралися рідні військовослужбовців 163-го батальйону ТрО, 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, 46-ї окремої аеромобільної бригади, 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, 117-ї окремої важкої механізованої бригади, 129-ї окремої бригади ТрО, 152-ї окремої єгерської бригади та 5-ї окремої штурмової Київської бригади.
Організаторки Аліна Волощук та Олександра Козинець розповідають, що намагаються збиратися щотижня. За їхніми словами, вони створили у Facebook групу "Зниклі безвісти Ніжин", де допомагають родинам із пошуком документів, підказують, куди звертатися тощо. Спочатку в групі було близько 60 учасників, нині — понад 170.
Організаторки також розповіли, що під час акцій збирають кошти, які передають до собору Всіх Святих.
Ніжинець Олександр Скалацький, який повернувся з російського полону у травні 2025 року, відвідує майже кожну акцію.
"Дуже боляче й образливо. Дай Боже, повернутися кожному", — говорить чоловік.
Віра Лінник — мати 31-річного Андрія, військового 95-ї ДШБ. Її син зник безвісти на території Курщини п’ять місяців тому. Дружини та дітей у нього немає. Разом із дочкою Катериною Віра відвідує кожну акцію.
Алла Сідько повідомила, що її єдиний онук Володимир зник безвісти 30 березня 2025 року — одразу після її дня народження. Він брав участь в обороні Ніжина, служив у 129-й бригаді ТрО.
Катерина Огієнко, мати 39-річного Миколи, розповіла, що її син уже 730 днів перебуває в полоні, нині — у Мар’їнському СІЗО №3. Цю інформацію їм підтвердив Червоний Хрест. У Миколи є дружина та двоє дітей. Зі слів Катерини, протягом двох років Ніжинський РТЦК та СП вважає її сина не полоненим, а зниклим безвісти.
"Ми тут усі як одна сім'я. Хоч і пенсіонери глибокі, але стараємось на кожній акції бути", — каже жінка.
Олена Житкова, мати 27-річного Артема Глиняного, розповідає, що син зник безвісти у травні цього року на Краматорському напрямку. Жінка вважає, що в Ніжині бракує місця, куди рідні зниклих військових могли б звернутися по допомогу.
"Треба створити якийсь кабінет, щоб допомагали знаходити інформацію, пояснювали, куди писати заяви. Бо дуже тяжко. Ми ще молодші, то нічого, а як мамі 70 років — тяжко".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
