Лаврентій Єрьомін у 95 років тримає курей, собаку та вирощує городину. Чоловік родом із Росії, проте, коли був дитиною, разом із матір'ю переїхав на Чернігівщину в село Пархимів. Працював пастухом, помічником тракториста та завідувачем тракторного парку, а також шахтарем. Нині Лаврентій Єрьомін погано чує та бачить, але має хорошу пам'ять і дуже любить поспілкуватися.
Лаврентій Єрьомін — найстарший житель Пархимова.
"Немає нікого, повмирали всі. Це я один, трухляк, ще залишився. Дві курки є в мене, півень. Заспіває – на душі легше. Бо сам, чотири стіни", — розповідає чоловік.
Лаврентій родом із села Бардовка, що в російському Башкортостані.
"Батько мій – фронтовик, Іван Миколайович. Він загинув на Ленінградському фронті. А матір працювала в госпіталі медсестрою".
Пізніше його матір познайомилася в госпіталі з пораненим військовим, який родом із села Пархимів. Тоді вона й вирішила переїхати до нього. Це був 1943 рік.
"Пароплавом їхали, не було ні машин, нічого. Приїхав і працював воловником – це пастух маленьких бичків. Ще війна, тут літали німецькі літаки у Пархимові. Поранені, вбиті були", — згадує Лаврентій Єрьомін.
Пізніше чоловік був помічником тракториста, працював на газових шахтах у різних містах Радянського Союзу.
Після 10 років роботи шахтарем він одружився. А у 1953 році Лаврентія Єрьоміна призвали до армії.
"«Лаврентію, ось повістка, їдь до Боково-Антрациту (нині – Антрацит Луганської області, – ред.), у район, у військкомат». Прожив із нею, рахуй із армією, – 6 років. І вона мене, як то кажуть, не дочекалася".
Після чотирьох років служби чоловіка демобілізували. Тоді він познайомився зі своєю другою дружиною Ольгою, з якою прожив 65 років.
"Старуха захворіла. Два з половиною роки я доглядав, як за малим дитям: і годував, і прибирав. І потім старша дочка каже: «Уже матки немає. Уже, каже, пішла»".
У Лаврентія Єрьоміна троє дітей, чотири внуки та чотири правнуки. Ділиться: секрет його довголіття в праці: "Я люблю землю-матінку".
Нині чоловік мріє лише про одне – завершення війни.
"Совісті немає. Шкода, що людей покалічили, і дітей шкода… У мене геть сльози навертаються".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
