Обласний центр народної творчості запустив проєкт "Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини". Ініціатива розповідає про населені пункти області та їхні топонімічні особливості. Далі в матеріалі читайте про походження назви сіл та міста Городнянської громади.
Місто Городня

В основі назви міста лежить давньоруське слово "город", яке означало "загороджене місце", "огорожа".
"У давньоруські часи населені пункти, особливо міста, були обнесені «городнею», тобто частоколом, який гарантував їхнім жителям безпеку при нападі ворогів, а також диких звірів".
Село Автуничі

Першопоселенцем цього населеного пункту вважають чоловіка на ім'я Автур. Потім село почало розростатися.
"Так виникло поселення, і стали його звати Автуничі. Назва ця давня, бо має співзвучність із закінченнями назв давньослов’янських племен кривичі, радимичі".
Село Деревини

Одна з версій походження назви села пов'язана з річкою, яка звалася Терюха, нею сплавляли ліс.
"Оскільки річка була нерівною, то в деяких місцях деревина нагромаджувалася. І дерев було настільки багато, що вони залишалися на місці. З роками річка міліла, а деревина зоставалася. Люди говорили: «Підемо туди, де деревини багато»".
Є ще й інша легенда, яка розповідає, що на березі річки жив лісник, котрому довелося поборотися з ведмедем.
"Звір покалічив чоловіка, і той залишився без ноги. Ходив на дерев’яному протезі. Діти його звали «Стуконіжко», а дорослі – «Дерев’янко». Жив чоловік далеко від людей, але вони приходили до нього. Згодом почали будувати хати біля сторожки лісника. От так на цьому місці виникло село Деревини".
Село Дібрівне

Його назва походить від слова "діброва", тобто дубовий ліс, на місці якого почали селитися перші поселенці.
Село Ільмівка
У південній частині села залишилося напівсухе русло річки, яка мала назву Ільма, тому й саме село назвали Ільмівкою.
Село Лемешівка

За три кілометри від села росте хвойний ліс, який і досі має назву "Бор Церковище". У цьому бору в ХІІ–ХІІІ століттях невідомою особою було засновано монастир. Згодом його жителі стали переселятися на територію сучасного села й заснували хутір Лемеші.
За переказами, ця назва походить від першого вихідця з монастиря, на прізвище Леміш.
Село Пекурівка

Перші поселенці жили за кілометр на південь від сучасного розташування села по дорозі Пекурівка – Великий Листвен.
"Ця місцевість нині називається «Урочище». Але під час російсько-шведської війни 1700–1721 рр. це поселення було знищене шведами, загинуло багато людей. Після цього жителі, що залишилися, відродили поселення на території сучасного села. Першими такими поселенцями були люди на прізвище Пекур, звідси й назва села – Пекурівка".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
