"Обласний центр народної творчості" запустив проєкт "Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини". Ініціатива розповідає про села й міста області та їх топонімічні особливості. Далі у матеріалі читайте про походження назви села Мрин однойменної громади.
Село Мрин
Назву села пов'язують з назвою річки Мринка, яка протікала у тій місцевості.
"У ті часи, коли Остер був великою судноплавною річкою, по ньому плавали кораблі грецьких купців. Ті судна везли до Ніжина на своїх палубах коштовності, золото, ароматні прянощі. Греки знали, що Мрин – це місце, де зливаються річки".
Також історію назви села Мрин пов'язують із колесами млина. Місцеві говорили: "Млин за млином, вода за водою – так і Мрин". Поступово слово "млин" злилося з назвою річки, а річка дала своє ім’я селу.
Інша легенда розповідає, що між Мринкою та Остром був піщаний острів. Купці, що припливали туди, часто зупинялися на тому острові, щоб перепочити від довгих подорожей.
"Вони розкладали на березі килими, розкривали свої скрині з прянощами, вдивлялися у далечінь і мріяли. Відтоді річку стали називати Мрійкою, а згодом – Мринкою. Так і село взяло ім’я від річки".
У західній частині села, де нині сосновий ліс, лежить куток, який люди називають Піском. Колись давно між Мрином і сусіднім селом Селище було озеро. Вода в ньому була дуже чиста. Згодом озеро почало всихати та були тільки піски. Щоб їх зупинити, люди посадили сосновий ліс. І він стоїть там досі та захищає Мрин від піщаних буревіїв.
За три кілометри від села лежить урочище, яке зветься Воскресінським лісом. Колись це був острів.
"Одного дня, напередодні Великодня, на село налетіли татари. Тим, хто врятувався, вдалося знайти сховок на тому острові. Там, посеред тиші і темряви, люди зустріли Світле Воскресіння Христове. З того часу цей острів став Воскресінським".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
